1.2. Господарські відносини та правовідносини, їх ознаки та види

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробни­чі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що ви­никають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами розуміють відно­сини, що виникають між суб'єктами господарювання та суб'єкта­ми організаційно-господарських повноважень у процесі управлін­ня господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що виникають між струк­турними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Загальними принципами господарювання в Україні є:

^ забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

<^ свобода підприємницької діяльності у межах, визначених за­коном;

^ вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України;

^> обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості еко­номіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

21

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

<^ захист національного товаровиробника;

^> заборона незаконного втручання органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у господарські відносини.

Господарські правовідносини — це вид суспільних відносин, у яких зв'язок між суб'єктами господарювання полягає в їх юридичних правах і обов'язках.

До основних видів господарських правовідносин відносяться:

<& абсолютні речові господарські правовідносини (наявність вла­сності на засоби виробництва у суб'єкта надає йому необхідну гос­подарську самостійність, що робить його незалежним від інших осіб);

^> абсолютно-відносні речові господарські правовідносини (май­но може закріплюватися за суб'єктом по праву повного господар­ського відання, оперативного управління, оренди; у таких випад­ках він володіє, розпоряджається та використовує майно незалеж­но від інших осіб, за винятком власника, з яким він перебуває у відносних правовідносинах);

® абсолютні господарські правовідносини з ведення власної господарської діяльності (виникають з приводу ведення власної діяльності, при здійсненні якої у межах закону відсутні конкретні зобов'язані особи);

<§> відносні зобов'язальні господарські правовідносини (один учасник має право вимагати від іншого здійснення тих чи інших Дій);

<^ немайнові абсолютні господарські правовідносини (виника­ють з приводу немайнових благ, які використовуються суб'єктами господарювання у процесі діяльності).

Метод господарського права — сукупність способів і прийомів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин.

Основним, інтегруючим методом господарського права є рівне під­порядкування всіх суб'єктів господарського права суспільному господарському порядку.

Суспільний господарський порядок — це пануючий у суспі­льстві уклад матеріального виробництва, заснований на по-

22

Тема 1. Загальна характеристика господарського права Господарські правовідносини  ...

ложеннях Конституції, нормах права, моральних принципах, діло­вих правилах і звичаях, схвалених вищою законодавчою владою в стратегічних економічних рішеннях, що забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів, створює партнерські і добропоряд­ні відносини в господарюванні.

Правові засади господарського порядку в Україні форму­ються на основі оптимального поєднання ринкового саморе­гулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, ви­ходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суве­ренної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Конституційними засадами правового господарського порядку в Україні виступають:

право власності українського народу на землю, її надра, атмо­

сферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в

межах території України, на природні ресурси її континентального

шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється

від імені українського народу органами державної влади і органа­

ми місцевого самоврядування;

право кожного громадянина користуватися природними об'єк­

тами права власності народу;

забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права влас­

ності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недо­

пущення використання власності на шкоду людині і суспільству;

право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю

власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед зако­

ном, непорушності права приватної власності, недопущення проти­

правного позбавлення власності;

економічна багатоманітність видів економічної діяльності, пра­

во кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом,

визначення виключно законом правових засад і гарантій підприєм­

ництва;

7)             забезпечення державою захисту конкуренції у підприєм­

ницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним ста-

23

                ГОСПОД. ІРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО        

новищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та не­добросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом;

8)             забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання еко­

логічної рівноваги на території України;

9)             забезпечення державою належних, безпечних і здорових

умов праці; захист прав споживачів;

взаємовигідне співробітництво з іншими країнами;

визнання і дія в Україні принципу верховенства права.