7.2. Поняття, види та функції господарських договорів

Господарський договір — це угода суб'єктів господарювання, що спрямована на встановлення, зміну або припинення між ними гос­подарських зобов'язань і передбачає їх співробітництво в досягнен­ні визначених нею господарських (комерційних) результатів. Госпо­дарський договір являє собою правовий документ, у якому фіксу­ється факт угоди та зміст зобов'язань сторін.

87

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Різноманітність господарської діяльності обумовлює широке коло господарських договорів. Тому їх класифікують за кількома критеріями.

1.             За суб'єктним складом:

<& двосторонні (наприклад, поставка продукції, купівля-продаж); ^ багатосторонні договори (наприклад, договір лізингу).

2.             Залежно від розподілу прав і обов'язків:

<@> односторонньо зобов'язуючі — тільки одна сторона зобов'я­зана вчинити певні дії на користь іншої, а остання має лише права (наприклад, договір позики);

<^ двосторонньо зобов'язуючі - обидві сторони пов'язані взаєм­ними правами та обов'язками (наприклад, договір купівлі-продажу).

3.             Залежно від характеру переміщення матеріальних благ:

ф відплатні - дія однієї сторони обов'язково потребує відпові­дної майнової дії з боку іншої (наприклад, купівля-про­даж, поставка);

<§> безоплатні — надання майна здійснюється лише однією стороною без одержання зустрічних дій з боку іншої сторони (наприклад, договір безоплатного користування майном).

4.             Залежно від юридичної підстави укладення договору:

ф плановані — укладаються на підставі державних замовлень, обов'язкових для прийняття певними господарськими суб'єктами, наприклад державними підприємствами, підприємствами-монопо-лістами;

Ф вільнорегульовані — укладаються на підставі господарських намірів сторін, юридично виражених суттєвими умовами договорів.

5.             Залежно від способу та часу виникнення правовідносин:

<§> консенсуальні — для їх укладення необхідне узгодження волі сторін за усіма суттєвими умовами (наприклад, договір купівлі-про-дажу, поставки);

ф реальні - для їх укладення необхідне не тільки узгодження волі сторін, ай виконання певних дій: передача речі — об'єктадоговору (наприклад, договір позики, договір перевезення).

6.             За способом оферти і визначення змісту:

ф договір вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не супере­чать законодавству;

Тема 7 Господарсько-договірні зобов 'язання Господарсько-правова відповЮальність

<& примірний договір, рекомендований органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінюва­ти окремі умови, передбачені примірним договором, або допов-ню-вати його зміст;

§> типовий договір, затверджений Кабінетом Міністрів України;

ф договір приєднання, запропонований однією стороною для ін­ших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тому іншій стороні за­лишається або прийняти умови такого договору, або не вступати в договір (наприклад, перевезення вантажів, страхування тощо).

7.             За регулятивними функціями:

^> попередній договір — визначає умови, на яких сторони зобов'я­зуються у певний строк укласти в майбутньому господарсь­кий договір. Такий договір породжує обов'язок укласти до визначеного терміну основний договір, а при ухиленні від його укладення — відшкодувати збитки потерпілій стороні;

ф основний договір — це договір, укладення якого перед­бачене попереднім договором.

8.             Залежно від періодів виконання обов'язків:

Ф генеральні договори — укладаються на весь період діяльності, яка регулюється. Генеральний договір визначає суттєві умови спів­робітництва сторін протягом усього періоду здійснення відповід­ної діяльності (наприклад, будівництво АЕС);

<§> поточні (разові) договори — укладаються на підставі гене­рального договору як такі, що розраховані на певні (короткі) про­міжки часу. Поточні договори, як правило, не включають умов, не передбачених генеральним договором (інакше це був би новий (окре­мий) договір), а лише їх конкретизують.

Господарський договір, як і будь-який інший, виконує в економі­ці ряд функцій, а саме:

регулятивна — договір регулює відносини між сторонами на

підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного госпо­

дарського зв'язку;

координаційна - договір як засіб узгодження, координації дій

сторін відповідно до їх економічних інтересів і намірів;

інформаційна - договір завдяки формальній визначеності його

умов включає в себе інформацію про правове становище сторін

89

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

у договорі, яка необхідна цим сторонам, у відповідних випадках — юрисдикційним органам, третім особам;

контрольна — за допомогою договору здійснюється кон­

троль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання;

гарантійна - лише завдяки договору включаються в дію такі

правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка,

завдаток, застава тощо;

правозахисна — договір є правовою формою відносин, тобто

формою, у межах якої забезпечується примусове виконання зо­

бов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів

оперативного впливу.