7.6. Правове забезпечення виконання господарських зобов'язань

Заходи щодо забезпечення виконання господарських зобов'я­зань встановлюються ст.ст. 199 — 202 Господарського кодексу Украї­ни та гл. 49 Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, по­рукою, гарантією, заставою, притриманням.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняєть­ся у письмовій формі, інакше він є нікчемним.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення борж­ником зобов'язання.

94

Тема 7. Господарсько-ооговірт зобов 'язання. Господарс&ко-правова вюповідапьшсть

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоє­часно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простро­чення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобо­в'язання. Проте кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (випадок чи непереборна сила).

Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обо­в'язку в натурі і не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобо­в'язання.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником як соліда­рний боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене пору­кою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Поручитель має пра­во на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Порука припиняється:

Ф з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збіль-шу-ється обсяг його відповідальності;

Ф якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване борж-ни-ком або поручителем;

Ф після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконан­ня основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо креди­тор не пред'явить позову до поручителя протягом 1 року від дня укла­дення договору поруки.

95

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Банківська гарантія є специфічним засобом забезпечення вико­нання господарських зобов'язань шляхом письмового підтверджен­ня (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, стра­ховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненою сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності).

У разі порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого гаран­тією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму від­повідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, які допускаються гарантійним листом.

Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його при­пинення, то він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

закінчення строку дії гарантії;

відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повер­

нення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про

звільнення його від обов'язків за гарантією.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в ме­жах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

З огляду на заставу кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпече­ного заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого май­на переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

96

Тема 7 Господарсько-договірні зобов 'язання Господарсько-правова відповідальність

Заставодержатель має право користуватися переданим йому пред­метом застави лише у випадках, встановлених договором. За догово­ром на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження пред­мета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не вста­новлено договором або законом.

Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або зако­ном. Перший заставодержатель має переважне право перед наступ­ними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Уразі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, зас-та-водержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено дого­вором або законодавством. Реалізація предмета застави, на який зве­рнене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних тор­гів, якщо інше не встановлено договором або законодавством.

Право застави припиняється у разі:

припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив пред­

мет застави;

реалізації предмета застави;

набуття заставодержател ем права власності на предмет застави;

інші випадки, передбачені законом.

Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає переда­чі боржникові або особі, вказаній боржником, уразі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодуван­ня кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має пра­во притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо пра­ва на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитору, набула третя особа.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження при­триманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує У себе.

97

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості.