11.6. Правовий статус спеціальних економічних зон

Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах установлюється законодавством Украї­ни про спеціальні (вільні) економічні зони.

Спеціальна (вільна) економічна зона (СЕЗ) — частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим госпо­дарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законо­давства України. На території СЕЗ можуть запроваджуватися піль­гові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприєм­ництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залу­чення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спіль­но з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок висо­коякісної продукції і послуг, упровадження нових технологій, роз­витку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економі­чного розвитку України.

Правовий режим СЕЗ в Україні визначається Господарським ко­дексом України, Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992 p., Постановою Кабінету Міністрів України «Про Конце­пцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні» від 14.03.1994 р. №167.

Територія і статус, у тому числі строк, на який вона створюється, визначаються окремим законом для кожної спеціальної (вільної) економічної зони.

Згідно із Господарським кодексом України, Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» в Україні залежно від господарської спря­мованості та економіко-правових умов діяльності можуть створю­ватися такі СЕЗ:

зовнішньоторговельні зони — частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продава­тися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Форма-

149

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ми організації таких зон можуть бути вільні порти (порто-франко), вільні митні зони (зони франко) та митні склади;

комплексні виробничі зони — частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичення нових технологій, забезпечення зайнятості населен­ня. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвива­ється насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно на складальницькі операції, та імпо-ртоорієнтованих зон, головна функція яких — розвиток імпортоза-мінних виробництв;

науково-технічні зони - це СЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціа­лу. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробни­чих парків (технологічних, дослідницьких, промислових і агропар-ків), а також локальних інноваційних центрів та опорних іннова­ційних пунктів;

туристично-рекреаційні зони - це СЕЗ, які створюються в регіо­нах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-куль-турний потенціал, з метою ефективного його використання і збере­ження, а також активізації підприємницької діяльності (у тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

банківсько-страхові (офшоры) зони — це зони, в яких запрова­джується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерези­дентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслу­говують тільки ту їх підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України;

зони прикордонної торгівлі — частина території держави на кордо­нах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетинання кордону і торгівлі.

150