§ 9. Особливості правового статусу біпатридів

Кожна держава є прихильницею єдиного громадянства, оскільки правовий статус осіб з подвійним громадянством (біпатридів) породжує чимало проблем у сфері як публічного, так і приватного права. Подвійність громадянства з'являється внаслідок виникнення колізій законодавства різних держав щодо набуття і втрати громадянства, міграційних процесів, реєстрації шлюбів з іноземцями та ін. Подвійне громадянство дозволяється також в особливих випадках, зазвичай через укладення міжнародних угод.

Деякі з міжнародних угод займають виважену позицію стосовно множинного громадянства. Така позиція збережеться і в майбутньому. Наприклад, Європейська конвенція про громадянство 1997 р. передбачає, що держава має дозволити дітям, які володіють не одним громадянством, набутим автоматично при народженні, зберігати ці громадянства, а також дозволити своїм громадянам мати ще одне громадянство, якщо це інше громадянство автоматично набувається при одруженні. Таким чином питання про правовий статус біпатридів залишиться актуальним для сучасних держав.

Однією з міжнародних угод, яка регулює питання правового статусу осіб з подвійним громадянством, є Гаазька конвенція про деякі питання щодо конфліктів між законами про громадянство 1930 р. З її змісту випливає, зокрема, наступне. Кожна держава сама визначає, хто є її громадянином. Держава не може здійснювати дипломатичного захисту свого громадянина в іншій державі, громадянином якої ця особа також є. На правовий статус біпатрида впливає й те, що в межах третьої держави особа, яка має більше, ніж одне громадянство, вважатиметься такою, що має одне.

Біпатриди користуються правами й виконують обов'язки нарівні з громадянами держави, в якій проживають. Водночас вони мають права та обов'язки стосовно держави, в якій не проживають, але громадянами якої вони є. Тому в міжнародному приватному праві виникають проблеми, які потребують правового врегулювання. Складним є, наприклад, питання правового статусу біпатридів стосовно приватизаційних процесів. Виникають труднощі й під час реалізації ними права приватної власності на землю, нерухоме майно в державах їх громадянства тощо. Потребують вирішення питання про порядок реалізації права на житлову площу, освіту і т. ін.

93

Через труднощі у регулюванні правового статусу біпатридів держави прагнуть уникнути подвійного громадянства, зокрема укладенням двосторонніх угод.

Література

Кисиль В. И., Пастухов В. П. Правовой статус иностранцев в СССР. — К.: Вища школа, 1987.

Яворский В: Д. Правовое положение иностранцев в СССР: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К.: КГУ, 1977.

А також:

Ежова О. Е. Национально-правовая имплементация международных норм о статусе иностранцев в СССР. — К.: УМК ВО. — 1989.

Лазарев Л. В., Марышева Н. И., Пантелеева И. В. Иностранные граждане (правовое положение). — М.: Российское право, 1992.

Международное гуманитарное право в документах / Сост. Ю. М. Колосов, И. И. Котляров. — М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996.

94