§ 2. Правове регулювання організації міжнародних перевезень в Україні та інших державах

Правове регулювання міжнародних перевезень в Україні здійснюється під керівництвом Міністерства транспорту України (далі — Мінтранс) в особі Державного департаменту авіаційного транспорту України, Державного департаменту морського і річкового транспорту України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державного департаменту автомобільного транспорту України. Мінтранс, зокрема, сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, за дорученням Уряду представляє інтереси транспортно-дорожнього комплексу в міжнародних організаціях, укладає в установленому порядку міжнародні договори про розвиток міжнародного сполучення транспортно-дорожнього комплексу, погоджує з відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень пасажирів і вантажів; забезпечує здійснення у випадках, передбачених законодавством України, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності (п. п. 13, 14 п. 2 "Положення про Міністерство транспорту України", затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 1995 р.)1.

Міжнародними договорами та національним законодавством багатьох держав передбачено, що для здійснення міжнародних перевезень перевізник повинен отримати від уповноваженого органу спеціальний дозвіл (ліцензію). Таку вимогу містить, зокрема, Закон України "Про підприємництво", ст. 4 якого вказує, що міжнародні перевезення пасажирів і вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним та автомобільним видами транспорту здійснюються за наявності ліцензії, виданої уповноваженим органом.

Це також Закон України "Про транспорт", постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності" від 3 липня 1998 p., Порядок обслугову-

Урядовий кур'єр. — 1998. — 29 лютого.

263

вання громадян залізничним транспортом, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 p., Указ Президента України "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у сфері природних монополій" від 17 листопада 1998 р.1 Відповідно до зазначеного Указу з 1 січня 1999 р. ліцензуванню підлягають: надання послуг з користування залізничними коліями та визначеними згідно з переліком Кабінету Міністрів України іншими об'єктами інфраструктури залізничного транспорту загального користування; міжнародні (у межах країн СНД) перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом; надання за переліком, який визначає Кабінет Міністрів України, спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів.

Питання ліцензування перевезень регулюють Інструкція про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, Умови і правила ліцензійної діяльності по здійсненню внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль за їх дотриманням, затверджені наказом Мінтрансу України 19 липня 1993 р. за № 178 (зареєстрований Міністерством юстиції України 22 липня 1993 р. за N° 94).

З метою отримання ліцензії на здійснення транспортно-експедиційних перевезень зовнішньоторговельних та транзитних вантажів заявник може звернутися до асоціації "Укрзовніш-транс" і подати документи, визначені Інструкцією про порядок видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на надання транспортно-експедиційних послуг, умови здійснення та контроль за їх дотриманням при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, що затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 17 лютого 1994 р. (зареєстрована у Міністерстві юстиції 28 лютого 1994 р. за № 36-245). Для отримання ліцензії юридичною особою, їй необхідно подати до компетентних органів заяву з переліком видів транспортно-експедиційних послуг, що будуть надаватися; реєстраційну картку за встановленою у Інструкції формою; копії статуту та засновницької угоди (якщо засновників або уповноважених органів двоє і більше); свідоцтво про державну реєстрацію. Засновницькі документи повинні бути нотаріально засвідчені. У разі, якщо заявник подає оригінали доку-

Урядовий кур'єр. — 1998. — 19 листопада.

264

ментів до асоціації "Укрзовніштранс", він може засвідчити їх ксерокопії печаткою Асоціації. Підприємці-громадяни подають заяву, реєстраційну картку, статут, державне свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Рівень освіти й кваліфікації підтверджується копією диплома та витягом з трудової книжки.

Можливість надання послуг, здійснення яких підлягає ліцензуванню, підтверджується також угодами з організаціями, які отримали ліцензію Національного банку України на розрахунки у валюті між резидентами, фрахт суден, страхування вантажів, здійснення митної очистки, брокерську діяльність. У разі здійснення перевезень залізницею обов'язковою є наявність угоди між експедитором і Українською залізницею.

Питання ліцензування міжнародних перевезень регламентує також Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів залізничним транспортом та контроль за їх дотриманням, затверджена наказом Ліцензійної палати України, Міністерством транспорту України від 11 травня 1999 р. за № 45/249 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за № 329/3622).

У правовому регулюванні міжнародних перевезень беруть участь також Авіаційне страхове бюро, Морське страхове бюро, Комісія з питань морської політики при Президентові України, Державна митна служба України.

У законодавстві України, а також інших держав встановлено порядок видачі спеціальних дозволів на ввезення, транзит через їх територію певних видів вантажів; встановлено тарифи за проїзд, дорожні оплати тощо. Таким є, наприклад, Розпорядження Міністра транспорту і морського господарства Республіки Польща стосовно визначення величин дорожніх оплат, що стягуються з іноземних господарських суб'єктів від 2 березня 1995 рА Відповідно до цього Розпорядження іноземні господарські суб'єкти, які виконують дорожні перевезення на території Республіки Польща, повинні сплачувати дорожню оплату за проїзд транспортних засобів, зареєстрованих за кордоном. Плата стягується за кожне одноразове перебування на території вказаної держави й у випадку, коли автотранспортним засобом, виміри якого з вантажем або без вантажу, або навантаження на вісь, або сам вантаж перевищують допустимі

Митна газета. — 1996. — Травень.

265

норми, визначені у правилах дорожнього руху. Звільняються від стягнення оплат іноземні господарські суб'єкти тих держав, на території яких не збирають такі ж оплати із польських суб'єктів господарювання.