1. ЗАПОДІЯННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ

Заподіяння майнової шкоди державній чи громадській організації шляхом обману або зловживання довір'ям (ст. 87 КК) полягає в тому, що винна особа не передає державній або громадській організації те майно чи кошти, які вона була зобов'язана їй передати. Суспільна сутність цього злочину полягає в тому, що винна особа збільшує свої прибутки за рахунок державної чи громадської організації, не виконуючи свого обов'язку передати їм певне майно чи гроші.

Майнова шкода може бути заподіяна двома способами. Перший спосіб передбачає використання ввіреного винному державного чи колективного майна для отримання незаконних прибутків (перевезення вантажів на державному автомобілі із зверненням оплати на свою користь, перевезення пасажирів у таксі без таксометра і привласнення оплати за ці послуги і т. ін.). Так, за ч. 1 ст. 83, ст. 87 і ч. 1 ст. 194 КК були кваліфіковані дії А. Він з метою використання автомобіля в особистих цілях і розкрадання державних коштів обманом надрукував на бланку РБУ фіктивний лист про відрядження його до м. Ялти для виконання будівельних робіт і підробив підпис начальника РБУ. На підставі цього листа А. на автомобілі ЗІЛ-130 з причепом був відряджений до м. Ялти. Однак він поїхав до Херсонської області, де завантажив автомашину належними громадянам помідорами і доставив Їх для продажу в м. Рязань, одержавши за це 1310 крб. Путьові листки про виконання робіт у м. Ялті з підробленими даними А. подав до бухгалтерії АТП, на підставі чого йому було незаконно нараховано заробітну плату і списано витрачений бензин. Використанням автомобіля в особистих цілях А. завдав автопідприсмству збитків на суму 3609 крб.

Другий спосіб становить ухилення від виплати обов'язкових виплат — податків, виплат за користування електроенергією, газом, житловою площею, зменшення вартості проданого майна з метою зменшення мита тощо.

При цьому майнові збитки заподіюються не викраденням майна з державних чи громадських фондів, а тим, що ці організації не отримують належного, того, що вони повинні були отримати.

Від розкрадання заподіяння майнових збитків відрізняється за змістом і сутністю шкоди. Розкрадання спричинює шкоду у вигляді прямих збитків, а злочин, передбачений ст. 87 КК, спричинює шкоду у вигляді нестриманих прибутків. При цьому майнові фонди державної чи громадської організації не зменшуються, наявне в них майно не вилучається.

Предметом злочину, передбаченого ст. 87 КК, є майно, яке надходить, але ще не надійшло до фондів цих організацій. Враховуючи це, злочин, передбачений ст. 87 КК, можна визначити як злочинну непередачу державній чи громадській організації певного майна чи грошових коштів. Тому кримінальній відповідальності за ст. 87 КК підлягають лише особи, які повинні були, мали обов'язок передати державній чи громадській організації певне майно чи гроші.

За ст. 87 КК кваліфікуються дії тільки приватних осіб. Посадові особи, які заподіяли майнову шкоду у вигляді неотриманих прибутків, підлягають відповідальності за ст. 165 КК.

Способи заподіяння майнової шкоди — обман і зловживання довір'ям — такі самі, як і при шахрайстві (статті 83 і 143 КК).

Заподіяння майнової шкоди вважається закінченим з моменту утримання, непередачі майна чи грошей, які винна особа була зобов'язана передати. З цього моменту державній чи громадській організації заподіюється майнова шкода.