18. ПРИХОВУВАННЯ БАНКРУТСТВА

Банкрутством називають стійку фінансову неспроможність засновника чи власника суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений строк пред'явлені йому з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.

За ст. 1562 КК кваліфікуються дії лише посадових осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які надсилають кредиторам неправильні (вигадані) повідомлення про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності, якими підтверджується спроможність цієї юридичної особи виконувати свої обов'язки перед кредиторами.

Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 1562 КК, є заподіяння кредиторам (хоч би одному) великої матеріальної шкоди, яка у п'ятдесят і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць (примітка до ст. 1484 КК).

Для кваліфікації діяння за ст. 1562 не має значення фактичний ступінь фінансової неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності, банкрутство якого винна особа намагалася приховати. На кваліфікацію діяння за ст. 156-2 КК не впливають причини банкрутства (банкрутство боржників, інфляція, недобросовісна конкуренція, недостатня кваліфікація керівників тощо). Ці обставини можуть враховуватись лише при призначенні міри покарання.