2. ВИПУСК В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТЕХНІЧНО НЕСПРАВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Випуском в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів визнається дозвіл на експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів або інше грубе порушення правил їх експлуатації, що забезпечують без-пеку руху, яке вчинює особа, відповідальна за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.

За ст. 2152 КК кваліфікується будь-який усний чи письмовий дозвіл на експлуатацію технічно несправного транспортного засобу, а також допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має або позбавлена посвідчення водія, грубе порушення режиму роботи водіїв та інших вимог, які спрямовані на забезпечення безпеки експлуатації транспорту, особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.

Таким чином, за ст. 2152 КК кваліфікується діяння, що складається з трьох ознак: а) випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів або інше грубе порушення правил їх експлуатації; б) заподіяння суспільно небезпечних наслідків; в) причинний зв'язок міх порушенням правил експлуатації та суспільно небезпечними наслідками.

Транспортними засобами визнаються такі, що зазначені у примітці до ст. 215 КК. Загальні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів передбачені ст. 37 Закону України "Про дорожній рух". До таких підстав, зокрема, належать порушення правил, нормативів і стандартів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху під час виготовлення транспортних засобів, технічні неполадки, при яких експлуатація транспортних засобів не допускається.

Коли йдеться про технічно несправні транспортні засоби у розумінні ст. 2152 КК, то маються на увазі такі технічні несправності, за наявності яких експлуатація транспортного засобу заборонена і які реально можуть спричинитися до суспільно небезпечних наслідків (несправні гальма, двигун або система керування, причепний пристрій або зовнішні світлові прилади, зношені понад норму протектори шин тощо). З'ясовуючи це, необхідно обов'язково звернутись до відповідних нормативних актів. Так, у чинних Правилах дорожнього руху України це, зокрема, розділ 31 "Технічний стан і обладнання транспортних засобів". Подібні вимоги є в правилах технічної експлуатації міського електротранспорту, а також інших транспортних засобів.

Наприклад, технічну несправність, яка виключала можливість експлуатації у темний час доби (відсутність освітлення), мав мотоцикл, що належав С, Незважаючи на це, С. передав свій мотоцикл Т. для поїздки в село за горілкою. Рухаючись дорогою без освітлення, в умовах недостатньої видимості, Т. втратив орієнтування і виїхав на узбіччя, де вчинив наїзд на групу молоді, що поверталась у село з танців.

У даному випадку С. фактично дозволив Т. експлуатувати завідомо технічно несправний транспортний засіб, що у свою чергу через злочинну поведінку Т. спричинило суспільно небезпечні наслідки. Тому дії С. належить кваліфі-кувати за ст. 2152 КК, а Т. — за ст. 215 КК.

Хоч сфера дорожнього руху досить грунтовно врегульована різними нормами, які спрямовані на охорону безпеки руху, і все ж таки всі види правопорушень передбачити майже неможливо. Тому законодавець використав у диспозиції ст. 2152 КК таке узагальнююче поняття, як "інше грубе порушення правил експлуатації".

Під Іншим грубим порушенням правил експлуатації транспортних засобів, які забезпечують безпеку руху, слід розуміти, наприклад, допуск до керування транспортними засобами осіб, позбавлених прав на керування ними, грубе порушення режиму роботи водіїв, нездійснення контролю за технічним станом транспортних засобів або невиконання інших вимог, які ставляться відповідними нормативними актами до осіб, відповідальних за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів.

Передбачений ст. 2152 КК склад злочину матеріальний, і він має місце лише в тому випадку, коли настали наслідки, зазначені в ст. 215 КК, та є причинний зв'язок між ними і порушенням правил експлуатації. В цьому злочині причинний зв'язок є опосередковним.

За ст. 2152 КК кваліфікуються дії як працівників державних і громадських організацій, на яких чинними інструкціями чи правилами, відповідними розпорядженнями або за посадовим становищем покладено відповідальність за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів Працівники служби безпеки руху, механіки, ревізори, водій, так і власників або водіїв індивідуальних транспортних засобів, які дозволили іншій особі експлуатацію явно технічно несправного транспортного засобу.

Дії особи, яка фактично керувала транспортним засобом, кваліфікуються за ст. 215 КК.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 2152 КК, вимагає усвідомлення суб'єктом злочину наявності технічної несправності транспортного засобу, що містить реальну загрозу безпеці руху або вчинення іншого грубого порушення правил експлуатації транспорту, яке для нього є очевидним. Щодо наслідків, які настають, то винна особа передбачає можливість Їх настання, але легковажно розраховує на відвернення їх або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоч повинна була І могла їх передбачити. В цілому даний злочин визнається необережним.

Діяння не може бути кваліфіковане за ст. 2152 КК, якщо власник транспортного засобу передав його іншій особі не для використання як транспортного засобу.

Так, без достатніх підстав був засуджений за ст. 2152 КК Н., який через те, що закінчилося пальне, а він поспішав на роботу, залишив мотоцикл братові з тим, щоб той відвів його додому. Брат погодився, але по дорозі заправив мотоцикл та їздив у своїх справах. На дорозі він перекинувся і дістав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння їх.

Засудження в такому випадку є безпідставним тому, що відповідальність за ст. 2152 КК настає в разі допущення до керування особи, яка не має прав на керування транспортним засобом. Щодо Н., то він передав мотоцикл братові, щоб той відвів його додому, але це не є допуском до керування транспортним засобом.

Не звільняється від кримінальної відповідальності за ст. 2152 КК водій, який, порушивши правила експлуатації транспорту, передав керування транспортним засобом особі, від якої він залежить по роботі чи службі.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп'яніння, якщо це потягло за собою наслідки, передбачені ст. 215 КК, кваліфікуються за ст. 2154 КК.

Якщо дія або бездіяльність вчинені з необережності, то винна особа залежно від інших ознак складу злочину може нести відповідальність за ст. 167 КК або за нормами, що передбачають необережний злочин проти особи.

Випуск в експлуатацію явно технічно несправних транспортних засобів слід відрізняти від порушень правил охорони праці та техніки безпеки, передбачені ст. 135 КК.

Щоб не допустити помилок при кваліфікації діянь, треба проводити їх послідовне відмежування за кожним з елементів складу злочину.

За вироком Новоушицького районного народного суду Хмельницької області Б. засуджено за ч. 2 ст. 135 КК за порушення правил охорони праці, яке спричинило нещасний випадок з людьми, до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 461 КК на два роки з передачею на перевиховання колективу механізаторів.

Працюючи бригадиром тракторної бригади радгоспу і відповідаючи за додержання в ній правил охорони праці, Б. доручив учню профтехучилища М., який проходив виробничу практику, доставку дров пенсіонерам на непристосованому для цього належним чином колісному тракторі (колеса не було встановлено на максимальну ширину) з не обладнаним гальмами двовісним причепом. Тим самим Б. порушив вимоги правил технічної безпеки при роботі на тракторах, сільськогосподарських і спеціальних машинах. Рухаючись з навантаженим причепом слизькою дорогою з ухилом до 20 градусів, М. внаслідок зазначених недоліків транспортного засобу не впорався з керуванням, трактор перекинувся, і М. та пасажир М-а загинули. У касаційному порядку вирок не оскаржувався і не опротестовувався.

Перший заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування вироку і направлення справи на нове розслідування через неправильність кваліфікації дій Б. і м'якість міри покарання. Судова колегія Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.

Народний суд дійшов помилкового висновку, що дії Б. містять ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 135 КК. Як показав Б. на попередньому слідстві і в судовому засіданні, даючи наряд на транспортні роботи і випускаючи в експлуатацію транспортний засіб, він знав, що М. має слабкі навички керування трактором і що ведучі колеса трактора не розведено на максимальну ширину, а тракторний причеп не має гальмової системи.

Проте відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів передбачено спеціальною нормою кримінального закону — ст. 2152 КК. Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних сільськогосподарських машин, які використовуються як транспортні засоби, або інші грубі порушення правил їх експлуатації, що забезпечують безпеку руху, вчинені особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію цих засобів, кваліфікуються не за ст. 135, а за ст. 2152 КК.

Дії Б. не могли бути кваліфіковані за ст. 135 КК ще й тому, що загиблий М-а був пенсіонером і не мав виробничого зв'язку з радгоспом.

Дії особи, яка була усунута від керування транспортним засобом належною посадовою особою чи працівником Державтоінспекції, не можуть кваліфікуватися за ст. 2152 КК.