20.4. Графоаналітичний метод розробки оптимальних маршрутів збору особового складу і патрулювання важливіших об'єктів

Найважливішим параметром, що характеризує діяльність органів внутрішніх справ, є час, протягом якого вони забезпечують реагування на різні події, на оперативну обстановку, яка швидко змінюється.

Для цього дуже важливо у стислі строки забезпечити збір особового складу, прибуття на місце події оперативних груп, розгортання у відповідних випадках сил та засобів органу внутрішніх справ, а також сил, які з ним взаємодіють.

З метою скорочення часу, потрібного для збору особового складу і забезпечення у стислі строки патрулювання важливіших об'єктів, Б.С. Бушуєвим розроблений графоаналітичний метод оптимізації маршрутів.

На відміну від існуючих методів графоаналітичний метод дозволяє швидко і в наочній формі визначити найкоротші маршрути.

Ґрафоаналітичний метод оптимізації маршрутів назвемо умовно "ромб". Розглянемо основи цього методу на такому прикладі. Є п'ять пунктів (О1, 02, О3, О4, О5), де мешкають співробітники. Цими пунктами можуть бути і важливі об'єкти, що підлягають патрулюванню. Відстані між вказаними об'єктами відомі і показані на схемі (рис. 20.3). Для збору співробітників необхідно об'їхати всі п'ять об'єктів, витрачаючи при цьому мінімальний час. У' зв'язку з цим потрібно визначити найкоротший (оптимальний) маршрут між усіма об'єктами, маючи на увазі умовно, що транспорт базується коло об'єкта О1.

Візьмемо будь-який вихідний пункт або об'єкт Ових (у нашому прикладі на рис. 20.3 і у табл. 20.4, що складається за спеціальною формою, – об'єкт Оі). У таблиці 20.4 у першій колонці квадратом позначаємо об'єкт О1, у другій колонці позначаємо по черзі всі об'єкти Оi що включені в схему маршруту. В наведеному прикладі ними будуть об'єкти О2, О3, 04, О5. Квадрати з'єднуються прямою лінією, над якою проставляється відстань між вихідним об'єктом Ових та кожним із об'єктів, прийнятим для визначення варіанта маршруту (Оi). В третій колонці будується "ромб". Порядок його побудови такий: зверху донизу відкладаються квадрати у кількості, яка дорівнює "n–2", тобто числу об'єктів, що входять у схему маршруту, мінус об'єкти Ових. та Оi. В нашому прикладі число об'єктів "n" = 5, отже, число квадратів в "ромбі" буде 5–2=3. Квадрати з'єднуються вертикальнн-

482

ми лініями, праворуч від них проставляються відстані між відпо-відними об'єктами, що включені у схему "ромб". Нумерація об'єктів у квадратах здійснюється у порядку черговості за рухом годинникової стрілки або проти залежно від того, з якого боку знаходиться найближчий об'єкт.

Рис. 20.3. Схема маршрутів, що включає 5 об'єктів (О1-О5)

У четвертій колонці знову позначається вихідний об'єкт (Ових), котрий з'єднується прямими лініями з відповідними об'єктами, що розміщені у третій колонці.

Квадрат у другій колонці також з'єднується прямими лініями з об'єктами, позначеними у третій колонці.

Якщо розглянути мож.'іиві маршрути будь-якого "ромбу", представленого у таблиці 20.4, то можна визначити і так сформулювати закономірність обчислення найкоротшої відстані.

Найкоротший маршрут із усіх можливих маршрути» у "ромбі" дорівнює відстані від вихідного об'єкта (Ових) до першого із об'єктів (Оi) плюс сума відстаней між об'єктами, що входять у сітку "ромб", та плюс мінімальну суму відстаней двох зовнішніх протилежних боків "ромбу".

У таблиці 20.4 для схеми, яка дана на рисунку 20.3, означено чотири "ромби".

Якщо, наприклад, розглянути верхній "ромб", то найко-ротший маршрут із усіх можливих буде дорівнювати відстані від вихідного об'єкта О1 і до об'єкта О2, що дорівнює 3 км, плюс суму відстаней між об'єктами О3, О4 та О5, що входять у сітку "ромб", та плюс мінімальну суму довжини двох зовнішніх протилежних боків "ромбу". Зовнішніми сторонами "ромбу" в даному випадку є: О2-О3 (Зкм), О2-О5 (3,2км), О3-О1 (2 км) та О5-О1 (6 км).

483

Протилежними сторонами цього "ромбу", довжина кслрих підлягає підсумовуванню, будуть: (О2–О3) + (О5–О1) = Зкм + 6км = 9 км та (О2–О5) + (О3–О1) = 3,2 км + 2,0 км = 5,2 км. Мінімальна довжина двох протилежних боків буде дорівнювати 5,2 км і тому сторони ромбу О2–О5 та О3–О1 мають входити в оптимальний маршрут.

У нашому прикладі оптимальними будуть маршрути О1 – О3 – О5 - О2 - О4 - О1 та О1 - О4 - О2 - О5 - О3 - О1, кожен із котрих дорівнює 16,9 км. Практичне впровадження графоаналітичного методу оптимізації маршрутів дозволяє скоротити час для збору особового складу оперативних груп у середньому на 25–30 відсотків.