19.3.2. Процедура розробки поточного плану роботи (основних заходів) яіськрайліноргану

Розробка н.'іа'іу є вельми відповідальним періодом в управлінськії! діяльності органу внутрішніх справ. По суті, мова ііде про вибір наіібі.іьііі сфекпі!'!і!і\ шляхів, зас'бж га методів боротьби .іі злочиннк по іі охоріїїііі іромадськоіо порядку, раціопа.іь-нііі розстановці особового скміу, створенні необхідних умов для підвищення професійної .маіісті р'юсті кадрі», зміцнення законності іі дисципліни.

Для успішної розробки плану керівник ОВС має розв'язати мінімум два основних питання: 1) створити необхідну інформаційну базу для підготовки плану та 2) забезпечити високий організаційним рівень процесу планування. Розглянемо зміст цих аспектів.

Інформаційне забезпечення підготовки плану. Прийняттю будь-якого управлінського рішення передує збирання та обробка інформації. Інформація для розробки плану має набира тися та систематизуватись безперервно. Ця робота повинна здійснюватись начальником штабу, н;! якого покладається функція по розробці плану основних заходів органу. Як правило, ця робота починається із заведення спеціальної папки "В план роботи" або картотеки з аналогічною назвою, яка містить виписки, важливі для складання плану. Відповідна систематизація самих різних відомостей під рубриками "Вказівки вищестоящих органів", "Проблеми, що потребують розвязання". "Рекомендації по удосконаленню оперативно-службової діяльності", "Позитивний досвід" та ін. суттєво допомагають суб'єкту управління при розробці плану. Безумовно, наявність комп'ютера може значно полегшити цю роботу.

Слід .звернути увагу на особливий характер інформації, яка переробляється ііри підготовці плану, – тут використовується не первинна, а так звана вторинна, похідна від первинної, інформація. В міськрай-п. пгаїіі, наприклад, це аналітична довідка (а не первісні статі їсти •ііі' ,:ані). Необхідність такого підходу до розробки плану обумовлена тим, що до моменту його розробки мають бути окреслені та сформульовані основні завдання, які потрібно виконати в планованому періоді.

Певна річ, при складанні плану не можна обмежу ватнся якимось одним аналітичним документом. План роботи, який, по суті, є програмою діяльності ОВС, повинен базуватися на різноманітній інформації.

469

Можна виділити три головних джерела інформації для розробки плану:

1) управлінські рішення вищестоящих органів;

2) оцінка умов та результатів діяльності органу, а також можливі зміни його функціонування;

3) рекомендації науки, узагальнений практичний досвід. До першого головного джерела інформації – управлінських рішень вищестоящих органів – відносяться рішення вищих та місцевих органів влади, рішення вищестоящих ОВС: закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та рішення органів державної влади та самоуправління, рішення Конституційного Суду України, накази, рішення колегій МВС України та УМВС в областях і УМВСТ, комплексні цільові та регіональні програми тощо.

Друге джерело інформації – оцінка умов та результатів діяльності самого органу внутрішніх справ – утворюють декілька взаємозв'язаних блоків, до котрих відносяться:

а) статистичні дані органів внутріп'.чіх справ та інших міністерств та відомств, що стосуються сфери діяльності органів внутрішніх справ;

б) оцінка оперативної обстановки з формулюванням завдань на майбутній період;

в) прогностична оцінка очікуваних умов та результатів функціонування органу внутрішніх справ;

г) документи планових і позапланових перевірок діяльності органу внутрішніх справ та його структурних підрозділів;

д) аналіз окремих питань стану правопорядку та діяльності ОВС.

Третє джерело інформації –'рекомендації науки та узагальнений практичний досвід – необхідне для правильної оцінки змін у стані злочинності та охорони громадського порядку, вибору ефективних форм та методів організації роботи міськрайлінор-ганів тощо. Така інформація міститься:

а) у матеріалах соціологічних та кримінологічних досліджень, відомчих виданнях;

б) у наукових публікаціях, доповідях, лекціях;

в) у оглядах позитивного досвіду;

г) у виступах керівництва МВС–УМВС–УМВСТ, вчених;

д) у матеріалах засобів масової інформації та ін. Організаційне забезпечення планування. В міськрай-ліноргані розробкою річного плану основних заходів керує його начальник, але практичне здійснення цієї процедури покладається на начальника штабу, хоча це, безумовно, не виключає особистої участі начальника органу в усіх етапах підготовки плану.

Процедуру підготовки плану умовно можна розбити на п'ять етапів:

1) розробка завдання щодо підготовки плану;

470

2) підготонка пропозицій в проект плану;

3) складання та узагальнення проекту плану;

4) координація проекту плану;

5) остаточне доопрацювання плану та його затвердження.

На першому етапі начальник штабу на основі аналізу вказаної інформації готує невелику за обсягом вказівку для розробки плану. В пій вказуються: основні напрями діяльності та основні завдання, котрі потрібно виконати органу наступного року. Зміст вказівки погоджується з начальником органу, підписується ним та доводиться до відома шіх заступників начальника та керівників структурних підрозділів.

На оругому етапі згідно з вищезгаданою вказівкою начальника органу керівники служб та підрозділі и готують пропозиції в проект Плану і, погодивши останні зі своїми кураторами – відпопідпими заступниками начальника органу, передають їх начальнику пііабу не пізніше як 15 листопада.

На третьому етапі начальник штабу оцінює ці пропозиції з позицій загальних завдань органу та його ресурсів, а також реальності заходіїі, після чого складає проект плану, узагальнюючи пропозиції, що надіГшіли. Власне кажучії, не найбільш трудомісткий етан планування.

Протягом четвертого етапу розроблений проект плану погоджується ;) керівниками усіх служб га підрозділів, а також заступниками начальника органу, які ретельно вивчають його і всі зауваження передають розробнику проекту. Водночас проект погоджує ться з іншими зацікавленими органами та громадськими організаціями як по суті запланованих заходів, так і по строках. Ця робота має закінчитись у першій половині грудня.

На п'ятому етапі остаточне доопрацювання проекту плану здійснюється начальником штабу разом з начальником органу. Перед затвердженням плану начальник органу повинен:

оцінити, чи відповідає зміст та кількість запланованих заходів поставленим завданням;

перевірити, чи дотримана законність, чи враховані наукові рекомендації та позитивний досвід;

оцінити заплановані ;іаходи з точки зору вимог, що до них пред'являються;

оцінити рівномірність розподілу навантаження по виконанню заходів плану між с-іужбами та підрозділами, а також по місяцях;

уточнити порядок та строки перевірки виконання кожної позиції плану;

передбачити резер» часу.

Таким чином, начальник органу повинен ретельно опрацювати проект плану і по суті, і по формі. Тільки після цього він затверджує план, і рішення вважається прийнятим (за 10 днів до початку планованого періоду).

Доведення заходів плану до безпосередніх виконавців взагалі не входить у процедуру планування, яка завершується за-

471

твердженням плану. Якщо звернутись до категорій управлінського циклу (глава ЇЇ), то затвердженням плану завершується перший етап управлінського циклу, але автор вважає, що важливість цієї стадії для всього процесу управління, для подальшої ефективної реалізації плану примушує суб'єкта управління, який прийняв рішення (в даному випадку – начальника органу), вжити заходів по доведенню плану до безпосередніх виконавців.

Щодо цього існує певна технологія.

Найбільш поширений спосіб – проведення спеціальних інструктивних нарад особового складу. Такі наради проводяться перед початком реалізації плану. Начальник органу повідомляє про завдання та спрямованість плану, особливо .(упиняючись на вузлових питаннях, котрі охоплюють діяльність усіх служб. Тут же виступають і його заступники, котрі акцентують увагу на завданнях служб, які вони курирують. На такі наради нерідко запрошуються представники суду та прокуратури.

Другий спосіб доведення планів' до виконавців – проведення спеціальних занять з найбільш важливих питань плану. На них відпрацьовуються, наприклад, і. .кі питання, як забезпечення охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, організація розкриття злочинів по гарячих слідах, організація переслідування та затримання злочинців, які втекли з-під варти та ін.

Третій спосіб – надіслання виконавцям виписок із плану із зазначенням заходів та строків їх виконання. Як правило, такі виписки надсилаються керівникам служб та підрозділів міськрай-ліноргаиу.

Четвертий спосіб – доведення деяких заходів до виконавців в індивідуальному порядку. Цей спосіб застосовується, коли мова йде про найбільш складні заходи або про виконавців, які раніш не мали досвіду виконання подібних заходів.

Після того як начальник органу буде впевнений, що всі заходи плану доведені до виконавців і вони готові їх виконати, роботу по підготовці та прийняттю поточного плану можна вважати закінченою.

У цій главі ми не розглянули процедури оозробки плану основних організаційних заходів УМВС, УМВСТ, яка має певні особливості у порівнянні з наведеною процедурою розробки плану міськрайліноргану. Вона більш складна і більш відповідальна, оскільки створює базу для планування на рівні міськрайлінорга-нів. Загальне уявлення про цю процедуру можна здобути, розглянувши рисунок 19.1.

19.4. Організація контролю за виконанням планів

Важливішою умовою реалізації планових рішень в органах внутрішніх справ є добре організована система контролю. Розрізняють три основних види контролю за виконанням планів: попередній, поточний та заключний.

472

Рис. 19.1. Процедура розробки плану основних організаційних УМВС, УМВСТ заходів

Попередній контроль (або інакше, запобіжний, превентивний) здійснюється безпосередньо в процесі підготовки плану. Його мета – усунути недоліки, які можуть виникнути при розробці плану: обмеженість, суперечливість, неконкретність, незабезпеченість ресурсами та ін. Суб'єктами цього контролю виступають керівники органу внутрішніх справ, його штабу, інших служб та підрозділів.

473

Поточний контроль (актиг.пий, оперативний) здійснюється в процесі виконання н-чанін. Він може бути спрямований на весі» план або його частину, може носити проміжний характер або орієнтуватися на кінцевіш результат. Його мета – виявити труднощі в реалізації плану, визначити та усунути недоробки і прора-хунки в роботі окремих співробітників, оцінити фактичний стан виконавської дисципліни і тим самим безпосередньо вплинути на успішний хід реалізації плану. Суб'єктами цього контролю виступають як керівники, так і особи, які спеціально призначені для виконання контрольних функцій.

Заключний контроль (інакше кажучи, наступний, подальший) здійснюється після остаточного виконання плану. Його мета – оцінити ступінь реалізації поставлених завдань, ефективність прийнятого плану, його вплив на конкретні результати діяльності органу внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку. Саме на цій стадії контрольної діяльності рекомендується обговорювати підсумки виконання плану.

Слід зазначити, що успішність здійснення контролю передбачає послідовне застосування усіх його видів.

В процесі здійснення контролю мають використовуватись різні його форми. Найчастіше проводяться гласна та негласна перевірки; вивчення конкретних справ; заслуховування окремих керівників і виконавців на оперативній нараді; комісійна перевірка; метод ведення або метод спостереження.

Важливим елементом підвищення ефективності контролю є застосування організаційних (контрольні картки, стенди, табло, графіки, схеми) і технічних засобів контрольної діяльності (ЕОМ, апарати селекторного зв'язку, магнітофони, телеустановки)".

" Більш детально питання контролю в управлінській діяльності буде розглянуто в главі 23.