2. Порушення кримінальної справи і початковий етап розслідування

В цій частині кожної методики на основі узагальнення досвіду розслідування злочинів певної категорії розглядаються слідуючи питання.

Особливості первісного матеріалу про злочини даного виду і вирішення питання про порушення кримінальної справи. Порушення кримінальної справи має особливості, які залежать, по-перше, від того, за ознаками якого злочину приймається це рішення, а по-друге, від того, в якій мірі і в якому первісному матеріалі ці ознаки знайшли відображення. В залежності від цих двох обставин приймається рішення про порушення кримінальної справи чи проведення дослідчої перевірки (можлива і відмова в порушенні кримінальної справи).

В зв'язку з тим, що первісний матеріал про злочини збирається, як правило, органом дізнання (працівниками оперативних підрозділів міліції), в методиках розслідування розглядаються і питання взаємодії і взаємовідносин слідчого з оперативними працівниками на стадії порушення кримінальної справи.

Задачі початкового етапу розслідування (обставини, що підлягають встановленню). В узагальненому вигляді до основних задач початкового етапу розслідування можуть бути віднесені:

1)   встановлення місця, часу і обстановки злочину, його суті, а також виявлення, фіксація і вилучення його слідів - джерел доказів;

2)   встановлення, розшук і затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину;

3)   збирання доказів,  достатніх для притягнення особи як обвинуваченої (хоча б по одному епізоду злочинної діяльності).

Крім названих основних задач, на даному етапі розслідування починається вирішення і таких задач, як. наприклад, встановлення причин і умов, що сприяли злочину, та деяких інших. Але, враховуючи те, що їх повне вирішення здійснюється пізніше, вони розглядаються як задачі подальшого етапу розслідування.

Типові слідчі ситуації, що складаються після порушення кримінальної справи. Тилові, тобто найбільш характерні, слідчі ситуації відіграють ключову роль при формуванні практичних рекомендацій в кожній частковій методиці розслідування. Слідчі ситуації визначаються як типові на основі узагальнення багаторічного досвіду розслідування злочинів окремих видів.

Під слідчою ситуацією в криміналістиці розуміються умови розслідування злочину на певний його момент. Серед умов розслідування можуть бути виділені:

інформаційні фактори (відомості про злочин  - докази,

оперативно-розшукова інформація);

процесуальні фактори (наприклад, наявність підозрюваного на певний момент розслідування);

тактичні   фактори   (наприклад,   позиція,   яку   займає

підозрюваний на допиті);

психологічні фактори (психологічні особливості осіб, що

приймають участь в розслідуванні); -„,  матеріально-технічні і організаційні фактори (наявність

необхідних засобів і можливостей їх використання). Це поняття слідчої ситуації в широкому її розумінні. Але при побудові часткових методик розслідування виявилося, що дуже важко типізувати деякі фактори, наприклад, психологічні, матеріально-технічні, організаційні. Тому в криміналістичній методиці використовується поняття слідчої ситуації в вузькому розумінні - як сукупності відомостей про злочин і умови його розслідування на певному етапі,що обумовлюють вибір методів і засобів встановлення істини по кримінальній справі.1

Типові слідчі ситуації формуються в часткових методиках розслідування вже на стадії порушення кримінальної справи в залежності від характеру первісного матеріалу про злочин. Можливий розвиток слідчих ситуацій і характер вирішуваних задач аналізуються на початковому І подальшому етапах розслідування.

Питання планування і проведення початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів в залежності від слідчих ситуацій (програми розслідування). В залежності від слідчих ситуаційна також з урахуванням криміналістичної характеристики злочинів даного виду в часткових методиках формулюються рекомендації про висунення версій та найбільш ефективну послідовність слідчих дій та оперативно-розшукових заходів по їх перевірці.

Тобто в результаті узагальнення багаторічного досвіду розслідування    злочинів    окремих    видів    чи    груп    в    кожній криміналістичній методиці послідовно формуються положення, які можна визначити як "типові слідчі ситуації", "типові версії", "типові плани розслідування" див. (рис.4).