3. Джерела методики

Як джерела криміналістичної методики, які вона використовує для формування наукових положень і практичних рекомендацій, можуть бути визначені: а) право; б) кримінальна (злочинна) діяльність; в) слідча практика; г) положення окремих наук і галузей знань.

Право взагалі, а особливо кримінальне і кримінально-процесуальне право відіграють важливу роль в формуванні системи криміналістичної методики. Наприклад, норми особливої частини кримінального права є вихідними при розробці методик розслідування злочинів окремих видів - вбивств, розбоїв, крадіжок та інших. Сформульовані в нормах кримінального права склади злочинів визначають, відповідно, предмети доказування при розслідуванні цих злочинів. Таким чином, ознаки складу злочину мають суттєве значення для проведення розслідування і розробки методичних рекомендацій.

Величезний валив на криміналістичну методику має кримінально-процесуальне право, яке регламентує порядок Проведення слідства по кримінальних справах. Кримінально-процесуальний кодекс визначає задачі розслідування, засоби його проведення, джерела доказів, терміни розслідування, права та обов'язки учасників процесу, порядок проведення слідчих дій та інші положення, які мають принципове значення для встановлення істини у всіх випадках. Цим самим створюється загальний процесуальний каркас розслідування злочинів, у відповідності з яким криміналістична методика розробляє, свої положення і рекомендації, які відображають особливості скоєння злочинів окремих видів і їх розслідування. Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що кримінальне   і   кримінально-процесуальне   право   створюють правові основи криміналістичної методики.

Кримінальна діяльність, тобто практика скоєння злочинів окремих видів, є джерелом інформації про те, як діяв злочинець в кожному конкретному випадку. Вивчення механізму скоєння злочинів являється необхідним для вироблення рекомендацій по їх виявленню, розкриттю і розслідуванню. Злочинна діяльність знаходить своє відображення в матеріалах кримінальних справ (протоколах слідчих дій, речових доказах, документах та ін.). Тому одержання інформації про механізм скоєння злочинів йде шляхом вивчення і узагальнення кримінальних справ певної категорії. Але враховуючи те, що деяка кількість злочинів залишається латентними (невиявленими) для збору інформації про них можуть бути використані додаткові соціологічні методи - анкетування, опитування певних груп населення (неповнолітніх, засуджених, робітників певних галузей народного господарства та ін.).

Слідча практика являється джерелом інформації про те, як діяв слідчий в тій чи іншій ситуації при розслідуванні конкретного злочину - які слідчі дії, оперативно-розшукові заходи проводились, в якій послідовності, в чому були їх особливості. Природно, що дії слідчого знаходять відображення в матеріалах кримінальної справи (постановах, протоколах слідчих дій та ін.). які і є джерелом інформації. В результаті вивчення матеріалів кримінальних справ методика встановлює загальне, типове для розслідування злочинів окремих видів, на чому і базує свої рекомендації. При вивченні і узагальненні слідчого досвіду також використовуються соціологічні методи - анкетування, опитування слідчих, експертів, оперативних працівників.

Важливим джерелом криміналістичної методики являються інші науки і галузі знань, положення яких використовуються при розслідуванні злочинів, їх можна розподілити на юридичні і неюридичні.

Природно, що серед юридичних наук (галузей знань) знаходяться кримінальне і кримінально-процесуальне право, кримінологія, судова медицина, судова бухгалтерія та інші. Наприклад, багато рекомендацій методики розслідування вбивств, нанесення тілесних пошкоджень, зґвалтувань базуються на положеннях судової медицини (рекомендації по огляду трупу, виявленню і використанню слідів крові, слини, тілесних пошкоджень та ін.).

Серед неюридичних наук і галузей знань, що використовуються в методиці розслідування, можуть бути названі психологія, соціологія, наукова організація праці та інші. Положення психології і соціології, наприклад, використовуються при розробці рекомендацій по розслідуванню злочинів, скоєних групою осіб, неповнолітніми та ін. Важливе значення для методики розслідування мають положення наукової організації праці про найбільш раціональне використання сил і засобів для досягнення успіху в різноманітних сферах діяльності.