§11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи10

Процесуальний порядок розгляду цих справ визначений главою 31-В (статті 248і 5-24819 ЦПК). Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії посадової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до Конституційного Суду України, за умови відхилення протесту прокурора в порядку загального нагляду або коли протест не був розглянутий посадовою особою чи органом в десятиденний строк після його надходження.

Стаття 248'5 ЦПК, якою закріплено це правило, не визначає, при визнанні незаконним якого правового акта може звернутись до суду прокурор — будь-якого, нормативного чи не нормативного. Відповідь на поставлене питання дана в ухвалі судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України у справі за заявою прокурора Чернігівської області про визнання незаконною письмової вказівки, викладеної в листі заступника начальника управління фінансів обласної державної адміністрації, адресованому голові АТВТ «Чернігівгаз», не надавати пільги при оплаті за природний газ особам, яким їх надано законами України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку» тощо. Зазначена вказівка, як така, що суперечить вимогам законів, була опротестована обласною прокуратурою, однак, протест було відхилено. Тоді прокурор звернувся до суду і просив визнати цю вказівку незаконною. Суд відмовив у задоволенні заяви, виходячи з того, що лист начальника управління фінансів не є правовим актом, оскільки не містить обов'язкових вказівок, які повинно виконувати АТВТ «Чернігівгаз»

Але матеріали у справі свідчать, що цей висновок суперечить зібраним у ній доказам. Так, на виконання згаданого листа АТВТ «Чернігівгаз» надіслало керівникам усіх структурних підрозділів розпорядження, згідно з яким пільги за користування газом, передбачені названими вище законами, могли надаватися лише при гарантованому відшкодуванні витрат акціонерному товариству.

Розглянувши протест заступника Генерального прокурора України, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню, скасувала постановлені у справі рішення і в ухвалі зазначила, що прокурор може звертатись до районного (міського) суду в передбаченому гл. 31-В ЦПК порядку з додержанням вимог ст. 24815 цього Кодексу із заявою про визнання незаконним як нормативного, так і ненормативного правового акта органу або рішення чи дії службової особи. Суд же не обгрунтував належним чином свій висновок про те, що вказівка заступника начальника управління фінансів не е актом у розумінні ст. 24815 ЦПК11.

Право на звернення прокурора із заявою до суду строкове. Заява до суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення десятиденного строку, встановленого для його розгляду (статті 24815-24816 ЦПК). Така заява подається до районного (міського) суду за місцем розташування органу чи службової особи, акт яких було опротестовано.

Для розгляду заяви прокурора про визнання правового акта незаконним встановлений десятиденний строк з дня її надходження. Заява розглядається у відкритому судовому засіданні за участю прокурора і представника органу чи службовою особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не розглянули протест у встановлений строк після його надходження. Неявка в судове засідання без поважних причин представника органу, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора, проте суд може визнати їх явку обов'язковою. Судом повинні бути досліджені матеріали, які стали підставою для принесення протесту та його відхилення органом або — службовою особою, необхідні документи та інші докази (ст. 24818 ЦПК).

Встановивши, що опротестований правовий акт не відповідає вимогам закону, суд постановляє рішення про задоволення заяви, визнання правового акта незаконним і про його скасування та стягнення судових витрат.

Якщо буде встановлено, що опротестований правовий акт не суперечить вимогам закону, суддя постановляє рішення про відмову в задоволенні заяви (ст. 24819 ЦПК). Рішення суду може бути оскаржено