§ 2. Місце фінансового права в системі права Україна

Різноманіття якісно відмінних між собою видів суспільних

відносин є об'єктивною основою існування різноманіття видів

правовідносин. Доповнювані відповідними методами правово-

го регулювання відносин, вони створюють в суспільстві цілісну

систему галузей права. Ці галузі, шо є крупними самостійними

блоками правової системи суспільства в цілому, тісно взаємо-

діють між собою, взаємодоповнюють одна одну. Останнє обу-

мовлено тим, що якісно відміню між собою види суспільних

відносин перебувають в діалектичній єдності, їх співвідношен-

ня між собою і межі з часом змінюються. Звідси і з'являється

іноді ілюзія, що предмет тієї чи іншої галузі права немов би

розмивається, поглинається предметами інших, перш за все

сусідніх за змістом галузей права. З огляду на все це, в силу

цілої низки обставин найбільш «невезучим» є саме фінансове

право. В попередньому параграфі було показано, шо воно об'єк-

тивно має притаманні йому предмет регулювання, метод регу-

лювання.

Якісні відмінності і специфіка предмету фінансового пра-

ва, своєрідність його методів ще більше і повніше виявляються

при їх сггівставленні і відмежуванні від предметів і методів інших

галузей права, інакше кажучи, при визначенні місця фінансо-

вого права в системі права. При цьому не треба упускати з виду

те, шо фінансове-правові інститути безпосередньо пов'язані з

діяльністю держави по створенню, розподілу і використанню

централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Діяльність держави регламентують також конституційне і

адміністративне право. Перше з них охоплює суспільні відно-;

сини, що випливають з організації держави, її устрою, а друге і

— суспільні відносини, пов'язані з державним управлінням в ці-

лому.

Конституційне право регулює основи суспільного ладу і

політики, державний устрій, правове положення громадян, си-

стему і принципи організації діяльності державних органів, го-

ловні завдання і функції держави. Як і всі останні галузі права,

фінансове право базується і розвивається на цих основах. На-

приклад, фінансово-правові норми, що регулюють утворення

фондів державних фінансових ресурсів, засновані на засадах

рівноправності всіх форм власності в країні. Конституційне

Глава 2. Предмет, метод та система фінансового права

право містить і норми, що мають пряме відношення до фінан-

сового права. Це, зокрема, норми, що закріплюють основи

організації фінансової діяльності держави. Наприклад, стаття

85 Конституції України встановлює виняткові повноваження

Верховної Ради України затверджувати Державний бюджет,

вносити до нього зміни, контролювати його виконання, прий-

мати рішення стосовно звіту про його виконання. Відповідно

до статті 92 Конституції України встановлюється Державний

бюджет України і бюджетна система України (система оподат-

кування, податки і збори і т.п.). Ці норми конкретизуються у

фінансовому праві. Спираючись на них, норми фінансового

права встановлюють деталізовані правила, що стосуються діяль-

ності різних державних органів в галузі фінансів. Наприклад,

група фінансово-правових норм докладно регламентує поря-

док складання, розгляду, затвердження і виконання Державно-

го і місцевих бюджетів (Закон України «Про бюджетну систему

України»).

'"  Тісно стикається фінансове право з адміністративним пра-

вом, оскільки діяльність по формуванню, розподілу і викорис-

танню фінансових ресурсів держави є за своїм характером уп-

равлінською. Між тим, предмет адміністративного права не

поглинає ті суспільні відносини, які відносяться до фінансово-

го права.

Адміністративне право визначає основні принципи держав-

ного управління, повноваження органів виконавчої влади на

видання управлінських актів, в тому числі і органів спеціально-

го управління фінансами держави, закріплює структуру цих

органів, організаційні форми їх діяльності, порядок призначення

і звільнення посадових осіб, закріплює їх права і обов'язки і

т.д. Спираючись на норми і принципи адміністративного пра-"

ва, фінансове право регулює ті відносини, які безпосередньо"

пов'язані з виконанням цими органами функцій по збиранню,

розподілу і використанню фінансових ресурсів держави, конт-

ролю за їх цільовим витрачанням.

Інакше кажучи, фінансове право регулює відносини, що

виникають з фінансової діяльності держави. Для того щоб дер-

жава могла існувати і виконувати свої завдання і функції, в

тому числі адміністративні, їй щоденно, повсякчасно потрібні

величезні суми грошових коштів. Фінансове право регулює їх

4*7-461

Загальна частина

акумуляцію і витрачання, забезпечуючи тим самимвиконання

державою свого призначення.

Ще тісніший зв'язок фінансового права в умовах ринкових

перетворень з цивільним правом, оскільки до предмету остан-

нього серед багатьох майнових відносин входять і грошові відно-

сини. Крім того, деякі органи державного управління спеціаль-

ної компетенції, наприклад, Національний банк України, вод-

ночас є господарською організацією — юридичною особою, що

діє на комерційних засадах. Між цими органами, з одного боку,

і підприємствами, установами, організаціями і громадянами —

з другого, виникають відносини на основі договорів. Наприк-

лад, на основі кредитної угоди.

Характерними для таких відносин є добровільність, рівність

і відокремленість сторін, відсутність переходу права власності

від одного суб'єкта до іншого тощо і тому до предмету фінан-

сово-правового регулювання не входять. Норми фінансового ;

права в даному випадку встановлюють джерела фінансово-кре-

дитних ресурсів, якими оперує Національний банк, порядок

утворення і розподілу створюваних ним грошових фондів; по-

рядок мобілізації НБУ грошових коштів в розпорядження дер-

жави; способи здійснення контролю за фінансовою діяльністю

організації тощо.

У всіх цих випадках Національний банк виступає як орган

виконавчої влади, що наділений владними повноваженнями.

Взаємозв'язане фінансове право і з іншими галузями права —

з трудовим, кримінальним і т.д.

Тісно пов'язане фінансове право, як галузь права і особли-

во як навчальна дисципліна з загальною теорією фінансів. Зок-

рема, фінансове право відображає у специфічних формах ті ж

явища об'єктивної реальності, шо і загальна теорія фінансів —

фінансові відносини. Понятійно-категоріальний апарат фінан-

сового права також є похідним від понятійно-категоріального

апарату загальної теорії фінансів. Що стосується фінансового

права як навчальної дисципліни, то його зовнішня подібність і

близькість із загальною теорією фінансів іноді призводить навіть

до фактичної підміни змісту предмета фінансів змістом пред-

мета фінансового права. Раніше така підміна зустрічалась навіть

в підручниках. В дійсності ж відмінності між фінансовим пра-

вом і загальною теорією фінансів не менш яскраві і промо-

висті, ніж подібність між ними.

Глава 2. Предмет, метод та система фінансового права                    53

Причому якщо подібність їх відноситься до чисто зовнішніх

сторін, то відмінності між ними коріняться в їх змісті. Фінан-

сове право відображає надбудовні суспільні відносини, а за-

" гальна теорія фінансів — базисні суспільні відносини. Тобто

фінансове право і загальна теорія фінансів настільки подібні і

різні між собою, як подібні і різні між собою форма і зміст

будь-якого явища.