§ 1. Поняття і значення бюджету для функціонування держави

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна,

правова держава, територія її в межах існуючого кордону є

цілісною і недоторканою. Людина, її життя і здоров'я, честь Ї

гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найви-^

"їдою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її га-

рантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це

визначила Конституція держави Україна.

Безумовно, для виконання державних функцій, визначених

Конституцією України, потрібні матеріальні засоби, які в умо-

вах товарно-грошових відносин ринкової економіки мають гро-

шовий характер- Ресурси для покриття видатків, пов'язаних із

виконанням своїх функцій, кожна держава отримує шляхом

формування і використання централізованого фонду коштів —

свого бюджету.

Після утворення самостійної, незалежної держави України

її бюджет також змінився. Конституція України встановила,

що її бюджетна система будується на засадах справедливого і

неупередженого розподілу суспільного багатства між громадя-

нами і територіальними громадами.

Стаття 1 Закону України «Про бюджетну систему України»

визначає: Бюджет^ це план утворення і. використання фінан-

сових ресурсів для забезпечення функцій^ які здійснюються

органами державної влади України,, органами, влади АВТОНОМ-

НОЇ Республіки Крим та місцевими органами самоврядування.

Державний бюджет України — це загальнодержавний фонд

коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для

матеріального опосередкування свого функціонування. Але це

118 Особлива частим»

визначення бюджету застосовується, коли йде мова про фінан-

сування державних потреб. На практиці величезна маса коштів,

про яку йдеться в Законі України «Про Державний бюджет

України» (наприклад, у 1997 році заплановано зібрати в Дер-

жавний бюджет 22 млрд. 390 млн- грн.), ніколи в цілісному

вигляді не існує, оскільки відразу після надходження коштів на

бюджетний рахунок вони використовуються на фінансування

державних потреб ^^зюджет — це лише форма утворення, план

формування централізованого '^юнщ~коштів~Гиого викорис-

тання. Їїе~велйкйй кошторис, розпис доходів і видатків, який

повинен бути узгоджений по термінах надходження й викори-

стання коштів. Відомий вчений С- І. їловайський формулював

поняття «бюджет» таким чином: Під бюджетом у власному і

тісному сенсі слова розуміють загальне можливе обчислення

майбутніх видатків і очікуваних для покриття їх доходів держа-

ви з підведеним балансом, для певного майбутнього періоду

часу, який має назву фінансовий або бюджетний рік". Тобто

бюджет будь-якої держави — це її фінансовий план. Але це не

просто фінансовий план. Це її основний фінансовий план, оск-

ільки в державі існує багато фінансових планів, але бюджет як

фінансовий план, відіграє координуючу роль по відношенню

до них. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план

(кошторис), але він залежить від бюджету, з якого надходять

асигнування, або в нього відраховуються платежі.

Для успішного функціонування кожній державі необхідно

запланувати можливе одержання доходів для покриття першо-

чергових видатків. Можливості планування на далеку перспек-

тиву обмежені, тому фінансовий план повинний бути присто-

сований до певного проміжку часу. Складання періодичного

плану достатньо повного, доволі чітко і правдиво складеного,

дає можливість привести в рівновагу доходи і видатки, зібрати

заплановані доходи і ефективно фінансувати витрати, необхідні

для виконання завдань, які Конституцією покладені на держа-

ву. Все це стосується бюджету як економічної категорії.

Бюджет у кожній державі відіграє і правову роль, оскільки

він всюди затверджується законом. Законом про бюджет на орган

виконавчої влади покладається обов'язок зібрати певну суму

' Про це детально пише професор М.І.Піскогін. Див.: Советскос фина'ксовое

право.- М.: Юрид. лит., 1978.—С. 74-75.

г Див.: ИловайскииС.И. Учебник финансового права.'— С.-П., 1912.— С. 140.

Глава 3. Бюджетне право і бюджетний устрій України 119

коштів і дозволяється витратити ці кошти на видатки, пов'я-

зані із безперервним її функціонуванням- Правове призначен-

ня бюджету полягає в тому, що він надає владі, яка його зат-

верджує, вище і постійне керівництво у веденні фінансового

господарства, а також попередній періодичний нагляд і конт-

роль над діяльністю органів виконавчої влади. Постійнодіючі

закони, що регулюють видатки, податки, збори, мито, самі по

собі не дають можливості забезпечувати нагляд і контроль над

діяльністю органів виконавчої влади, оскільки вони не вста-

новлюють межі, якої треба досягти при зборі коштів, і можли-

вості їх витрачання. Бюджет надає фінансовій діяльності органів

виконавчої влади обов'язковий характер, оскільки приписи за-

кону про бюджет мають в основному конкретно-адресний ха-

рактер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюд-

жет періодизує результати ведення фінансової діяльності і на-

дає їм форми звітності по бюджету, а це робить можливим

контроль над їх доцільністю. В правовому призначенні бюдже-

ту полягає і одна з важливіших гарантій закономірності і необ-

хідності управління в країні, оскільки виконання будь-якої дії,

будь-якого управлінського рішення вимагає витрачання коштів.

Правового значення бюджет набуває тільки в країнах, де існує

волевиявлення представницького органу влади, де парламент

може затверджувати бюджет у формі закону.                ^

Бюджет має і політичне значення, оскільки законодавчий;

орган за своїм волевиявленням затверджує об' єм видатків і до-

ходів бюджету на планований рік і цим ставить уряд під свій''

контроль. Те ж саме слід сказати і про місцеві бюджети, які

затверджуються, згідно з статтею 143 Конституції України, те-

риторіальними громадами або через утворені ними органи місце-

вого самоврядування. Районні і обласні бюджети затверджують

районні і обласні ради.

Сутність бюджету будь-якої країни визначається її соціаль-

но-економічною будовою, завданнями і функціями держави.

Головна мета економічного розвитку України — подолання

кризових явищ і зупинення спаду виробництва, зміцнення

фінансово-кредитної і грошової системи. У соціальній сфері

держава намагається не допустити подальшого спаду життєво-

го рівня населення, поступово запровадити нові елементи соці-

ального забезпечення, удосконалити форми надання допомоги

малозабезпеченим громадянам. Суверенна держава піклується

120 Особлива частина

про оборону країни і фінансує витрати, пов'язані із здійснен-

ням цієї функції. Держава фінансує видатки, пов'язані з існу-

ванням правоохоронних органів, органів державної виконавчої

влади.

Для виконання цих завдань потрібні величезні суми коштів,

які держава в першу чергу може одержати з бюджету. Ці зав-

дання визначають витрати бюджету. Перехід до ринкової еко-

номіки робить основним доходним джерелом бюджету подат-

кові платежі, особливо надходження податку на добавлену

вартість, акцизного збору, податку на прибутки підприємств,

на прибуток населення, а також інших обов'язкових платежів.

Виходячи з вищевикладеного, бюджет держави можна виз-

начити як установлений нормами закону, прийнятого Верхов-

ною Радою або рішеннями місцевих рад, план утворення і ви-

користання централізованого (для держави або певної тери-

торії) фонду коштів, необхідного для здійснення їх завдань і

функцій держави в цілому і органів місцевого самоврядування.

У більшості країн бюджет установлюється на один рік. Пе-

ріод дії бюджету має назву бюджетного періоду. Подовження

періоду дії бюджету за межі одного року зменшує його дос-

товірність, послабляє вплив і контроль за ним законодавчого

органу.

Стаття 96 Конституції України встановила, що Державний

бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою

України на період з 1 січня по 31 грудня, а з особливих обста-

вин — на інший період, тобто бюджетний період в Україні

збігається з календарним роком.

У більшій частині європейських держав (Франція, Іспанія,

Австрія, Греція тощо) початок бюджетного періоду і кінець

його збігаються з початком і кінцем календарного року, але,

наприклад, в Англії, Данії бюджетний період продовжується з

1 квітня по 31 березня, в Італії, Норвегії, Японії — з 1 липня по

ЗО червня. Вибір для початку і кінця бюджетного періоду строків,

які не збігаються з початком і кінцем календарного року, пояс-

нюється строками бюджетних парламентських сесій. Палати не

встигають розглянути бюджет до початку календарного року,

тому бюджетний період починається після прийняття закону

про державний бюджет.

Не всі бюджетні рахунки можуть бути зведені за час бюд-

жетного періоду, особливо до капіталовкладеннях, тому зако-

Глава 5. Бюджетне право і бюджетний устрій України 121

нодавство багатьох країн дозволяє використовувати бюджетні

асигнування минулого року на протязі певного періоду, який

має назву пільгових строків. Час, який складається з бюджетно-

го періоду і пільгових строків, має назву рахункового періоду.