§ 3. Організація страхування в Україні і відносини у цій

сфері, що регулюються фінансовим правом

Виділення страхування в самостійний елемент ринкової

інфраструктури в теоретичному плані зумовили необхідність

реорганізації страхової справи на практиці, створення само-

стійної страхової системи, як елемента ринкової структури, не

пов'язаної організаційно ні з якими іншими економічними

інститутами.

ГмМ 17. Правові основи страхування 325

їЖочаток цьому процесу було покладено 16 жовтня 1991 р.,

коли Кабінет Міністрів України своєю постановою за № 272

ліквідував Держстрах України і утворив на його базі Українсь-

ку державну страхову комерційну організацію, реорганізовану

пізніше в акціонерне товариство відкритого типу — Національну

акціонерну страхову компанію «Оранта» (НАСК «Оранта»).

14 червня 1994 р. розпорядженням уряду України на базі п'яти

регіональних дирекцій НАСК «Оранта» — Кримської, Донець-

кої, Дншропетровської, Запорізької і Луганської — були утво-

рені самостійні акціонерні товариства страховиків.

Особливо помітно прискорився процес демонополізації стра-

хової справи в Україні після видання Кабінетом Міністрів Ук-

раїни декрету «Про страхування» від 10 травня 1993 року. У від-

повідності з цим декретом Міністерство фінансів України роз-

робило та утвердило 29 червня 1993 р. інструкцію про умови

ліцензування страхової діяльності на території України і конт-

роль за їх дотриманням. Відповідно до встановлених правил

ліцензії на здійснення страхової діяльності видаються юридич-

ним особам, створеним у формі акціонерних, повних, коман-

дитних товариств чи товариств з додатковою відповідальністю

відповідно до Закону України «Про господарські товариства»,

з врахуванням особливостей, передбачених Декретом Кабінету

Міністрів України «Про страхування». Зокрема, даний декрет

встановив мінімальну величину статутного фонду страхових

товариств в розмірі суми, еквівалентної п'яти тисячам доларів

СІЛА за курсом НБУ.

У випадку порушення страховиком вимог нормативних актів

України про страхову діяльність видана йому ліцензія за рішен-

ням арбітражного суду може бути обмежена, призупинена чи

зовсім анульована.

Постановою Кабінету Міністрів України № 743 від 17 ве-

ресня 1993 р. було утворено Комітет у справах нагляду за стра-

ховою діяльністю та його органи на місцях, а також затвердже-

но Положення про цей комітет. Згідно цього Положення на

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю та його орга-

ни на місцях покладені функції державного нагляду і контролю

за ринком страхових послуг в Україні. Комітет здійснює єди-

ний державний реєстр страховиків (перестрахувальників), ви-

дає ліцензії на зайняття страховою діяльністю, здійснює конт-

роль за платоздатністю страховиків, встановлює правила фор-

326 Особлива частина

мування, розміщення і обліку страхових резервів. На Комітет

покладена розробка нормативних і методичних документів з

питань страхової діяльності, узагальнення практики страхової

діяльності, організація підвищення кваліфікації кадрів страхо-

вих організацій.

Закон України «Про страхування» ще більше розширив

функції державного Комітету у справах нагляду за страховою

діяльністю та його органів на місцях. Зокрема, у відповідності

зі статтею 37 цього закону Комітет має право:

1) у межах своєї компетенції одержувати від страховиків

встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію

про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств,

установ і організацій, у тому числі банків та громадян, необхі-

дну для виконання покладених на нього функцій;

2) проводити перевірку щодо правильності застосування

страховиками законодавства України про страхову діяльність і

достовірності їх звітності за показниками, що характеризують

виконання договорів страхування, не частіше одного разу на

рік, призначати проведення за рахунок страховика додаткової

обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) при виявленні порушень страховиками вимог чинного

законодавства України про страхову діяльність видавати їм при-

писи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти

або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення ви-

явлених порушень чи приймати рішення про відкликання

ліїдензій та виключення з державного реєстру страховиків (пе-

рестраховиків). Спори про відкликання ліцензії розглядає суд

або арбітражний суд. Поновлення дії лщензії після її відкли-

кання здійснюється у порядку, передбаченому в статтях 38 і 39

Закону України «Про страхування»;

4) звертатись до арбітражного суду з позовом про скасуван-

ня державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємниць-

кої діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону Ук-

раїни «Про підприємництво».

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю видає

страховикам лщензію на проведення конкретних видів страху-

вання і перестрахування, передбачених статтею 4 Закону Ук-

раїни «Про страхування». Страховики, які отримали лшензію

на страхування життя, не мають права займатись іншими вида-

ми страхування.

Іміва 17. Правові основи страхування 327

Для одержання ліцензії страховик подає до Комітету у спра-

вах нагляду за страховою діяльністю заяву, до якої додаються:

*' — копії установчих документів та копія свідоцтва про реє-

страцію;

— довідка банку або висновок аудиторської фірми (аудито-

ра), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

— довідка про фінансовий стан засновників страховика,

підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страхо-

вик створений у формі повного чи командитного товариства,

або товариства з додатковою відповідальністю;

— правила (умови) страхування;

— економічне обгрунтування запланованої страхової (пе-

рестрахову вальної) діяльності;

— інформація про учасників страховика, голову виконавчо-

го органу та його заступників, копія диплома керівника про

вищу освіту, інформація про наявність відповідних сертифі-

катів у випадках, передбачених Комітетом у справах нагляду за

страховою діяльністю.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю зобов'я-

заний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у

термін, що не перевищує ЗО днів з часу одержання всіх перед-

бачених цією статтею документів.

Про внесення змін у зазначені в цій статті документи стра-

ховик зобов'язаний повідомити Комітет у справах нагляду за

страховою діяльністю у десятиденний термін з часу реєстрації

цих змін у встановленому порядку.

Підставою для відмови у видачі юридичній особі ліцензії на

проведення страхової діяльності може бути невідповідність до-

кументів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодав-

ства України.

Про відмову у видачі ліїїензії Комітет у справах нагляду за

страховою діяльністю повідомляє юридичну особу в письмовій

формі із зазначенням причин відмови.

Спори про відмову у видачі або відкликанні ліцензії розгля-

дає суд або арбітражний суд.

Посадові особи Комітету у справах нагляду за страховою

діяльністю у випадку розголошення у будь-якій формі відомос-

тей, що є комерційною таємницею страховика, несуть відпові-

дальність, передбачену чинним законодавством.

328 Особлива частина

Страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а дер-

жава — за зобов'язаннями страховика, за винятком обов'язко-

вого державного страхування, згідно з яким держава гарантує

виконання зобов'язань перед страхувальниками в разі непла-

тоспроможності страховика з цього виду страхування.

Не допускається, за винятком обов'язкового страхування, а

також страхування життя, майна громадян, перестраховування

та діяльності страхових посередників, будь-яке централізоване

регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо)

розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхо-

вого відшкодування), умов укладання страхових договорів, взає-

мовідносин страховика і страхувальника, якщо вони не супере-

чать законодавству України.

Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших

прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції

у здійсненні страхової діяльності. Втручання в діяльність стра-

ховиків з боку державних та інших органів забороняється, якщо

воно не пов'язане з повноваженнями органів, які здійснюють

державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має право

провести примусову санацію страховика у випадках:

— невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками

протягом більше трьох місяців;

— недосягнення ним визначеного законодавством України

розміру статутного фонду;

— інших випадків, визначених чинним законодавством

України.

Примусова санація передбачає:

— проведення комплексної перевірки фінансово-господарсь-

кої діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторсь-

кої перевірки;

— встановлення заборони на вільне користування майном

страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу

Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;

— встановлення обов'язкового для виконання графіку

здійснення розрахунків із страхувальниками;

— прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію стра-

ховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, перед-

баченому чинним законодавством України.

Реорганізація страховика за рішенням Комітету у справах

нагляду за страховою діяльністю передбачає:

'Глава 17. Правові основи страхування 329

реорганізацію у страхового посередника відповідно до

нормативних страхових посередників;

• — об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку

передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це влас-

ників страховиків;

— залучення до числа учасників страховика іноземних стра-

ховиків, за умови проведення ними усіх розрахунків за зобов'-

язаннями та боргами страховика, термін яких уже настав. При

цьому частка іноземних учасників в статутному фонді може бути

встановлена на рівні не більше 50 відсотків загального розміру

статутного фонду, крім страховиків, які отримали ліцензію на

право страхування життя, для яких частка іноземних учасників

не може перевищувати 49 відсотків загального статутного фонду.

При ліквідації страховика у разі, коли учасники страховика

прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед

страхувальниками, Комітет у справах нагляду за страховою діяль-

ністю приймає рішення про виключення страховика з єдиного

державного реєстру страховиків (перестрах овиків).

Виключення страховика з державного реєстру суб'єктів

підприємницької діяльності місцевими органами влади у зв'яз-

ку з його ліквідацією або реорганізацією здійснюється тільки

після внесення відповідних змін у єдиний державний реєстр

страховиків (перестраховиків).

Реорганізація страховика ( перестраховика) — злиття, при-

єднання, поділ, виділення, перетворення — проводиться у по-

рядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням

особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укла-

дання договорів страхування, встановлених Комітетом у спра-

вах нагляду за страховою діяльністю.

Тобто в даний час в Україні у страховій справі фінансово-

правовими нормами регулюються відносини між:

— страховиками і державою в особі податкових інспекцій з

приводу внесення ними податків, зборів та інших обов'язкових

платежів в Державний бюджет України, а також внесків в дер-

жавні цільові фонди, передбачених нормативними актами дер-

жави. Законом України «Про оподаткування прибутку підпри-

ємств» від 28 грудня 1994 р. визначена базова ставка податку на

прибуток страхових організацій в розмірі ЗО процентів. Право-

вими нормами передбачені також особливості обчислення при-

бутку від страхової діяльності по страхуванню життя визначаєть-

330 Особлива частина

ся сумою резервів по страхуванню життя понад страхові зобо-

в'язання, яка використовується у звітному періоді на власні

потреби страховика, в тому числі для виплати дивідендів учас-

никам страхування.

Що стосується прибутку від інших видів страхової діяль-

ності, то він визначається шляхом зменшення доходу, одержа-

ного у вигляді зароблених страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій) за договорами страхування і перестрахову-

вання, винагород за перестраховування, частини від страхових

сум і страхових відрахувань, сплаченої перестрахувальниками,

повернутих сум з централізованих страхових резервних фондів

по обов'язкових видах страхування в розмірі виплат страхових

сум і страхових відшкодувань, відрахувань в централізовані стра-

хові резервні фонди по обов'язкових видах страхування, витрат

на проведення страхування та інших витрат, що включаються

у вартість страхових послуг.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

визначає також особливості складу витрат, що відносяться на

собівартість страхової діяльності. Зокрема, ним встановлено,

що додатково до складу витрат, які відносяться на собівартість

страхової діяльності, включається плата побічним установам,

організаціям, підприємствам чи фізичним особам за надані ними

послуги, пов'язані з основною діяльністю страховика і відшко-

дування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'я-

зані з виконанням ними 'їх службових обов'язків.           ;

Інші податки, збори і обов'язкові платежі, а також внески в

державні цільові фонди визначаються для страховиків на за-

гальних підставах у відповідності із законодавством про опо-

даткування суб'єктів господарювання;

— страховиками і Міністерством фінансів України, яке кон-

тролює виконання вимог законодавства України з питань стра-

хової діяльності її суб'єктами. Міністерство фінансів України в

межах своєї компетенції видає нормативні акти по регулюван-

ню страхової діяльності;

— страховиками і державними податковими інспекціями з

приводу контролю за дотриманням податкового законодавства,

правильністю нарахувань, повнотою та своєчасністю внесення

в бюджет податків, зборів і інших обов'язкових платежів, внесків

в державні цільові фонди;

ТАаиа П. Правові основи страхування 331

;'»Ь•,— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страхо-

вою діяльністю з приводу одержання ліцензій на здійснення

страхової діяльності та контролю за їх практичним застосуван-

ням. У випадку порушення вимог законодавства України про

страхову діяльність Комітет у справах нагляду за страховою діяль-

ністю дає страховикам приписи по їх усуненню, а при невико-

нанні приписів обмежує чи призупиняє ліцензії цих страхо-

виків до усунення виявлених порушень або в передбачених

чинним законодавством випадках приймає рішення про їх

відкликання. Без наявності ліцензії страховики можуть здійсню-

вати лише обов'язкові види страхування, якщо право на їх про-

ведення передбачено нормативними актами;

— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страхо-

вою діяльністю з приводу встановлення правил формування

і розміщення страхових резервів. Комітет за погодженням з

Міністерством фінансів України і Міністерством статистики

України також встановлює правила їх обліку і показники

звітності.

У відповідності із Законом України «Про страхування» стра-

хові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів,

утворюються у тих валютах, в яких страховики несуть відпові-

дальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Формування резервів із страхування життя, медичного стра-

хування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо

від інших видів страхування. Страховики зобов'язані формува-

ти і вести облік таких технічних резервів за видами страхуван-

ня (крім страхування життя):

незароблених премій (резерви премій), що включають час-

тки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не

минули на звітну дату;

збитків, що включають зарезервовані несплачені суми стра-

хового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну

дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових

платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних

видах страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який

передує цій звітній даті, і обчислюється у такому порядку:

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій) у першому кварталі цього періоду множить-

ся на одну четверту;

332

Особлива частина

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій) у другому кварталі множиться на одну другу;

сума надходжень страхових платежів (страхових внесків,

страхових премій) в останньому кварталі множиться на три чет-

вертих);

одержані добутки додаються.

Актами чинного законодавства може визначатись окремий

перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок

їх формування і обліку.

Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких ре-

зервів із страхування життя:

довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

належних виплат страхових сум.

Величина резервів довгострокових зобов'язань (математич-

к них резервів) обчислюється окремо по кожному договору згідно

; з методикою формування резервів із страхування життя, зазна-

ні ченою у статті 29 Закону України «Про страхування», з ураху-

" ванням темпів зростання інфляції.

;,   Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхо-

. вих резервів та порядок їх розрахунків.

,,   Страхові резерви повинні розмішуватись з урахуванням без-

^Печності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості і

' мають бути представлені активами таких категорій:

— грошові кошти на розрахунковому рахунку;

— банківські вклади (депозити);

— нерухоме майно;

— цінні папери, що передбачають одержання доходів;

— цінні папери, що емітуються державою;

— права вимоги до перестраховиків;

— довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із стра-

хування життя);

— готівка в каси в обсягах лімітів залишків каси, встановле-

них Національним банком України.

Резерви із страхування життя можуть використовуватись для

довгострокового кредитування життєвого будівництва, у тому

числі індивідуальних забудовників, в порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України. Страховикам заборонено здійс-

нення інших видів кредитної діяльності.

ї   Не менше 90 процентів резервів повинні бути розміщені

г (інвестовані) на території України;

й   _ страховиками і Комітетом у справах нагляду за страхо-

Ввою діяльністю з приводу контролю за платоздатністю страхо-

Глава 17. Правові основи страхування

333

виків по взятих ними на себе обов'язках перед страхувальни-

ками;

— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страхо-

вою діяльністю з приводу прийняття останнім нових норма-

тивних актів з питань страхової діяльності, спрямованих на

регулювання її фінансово-правових аспектів, а також цілий ряд

інших відносин страховиків і органів державної влади та уп-

равління.

В галузі страхування виникає ряд специфічних фінансово-

правових відносин. Зокрема, у цій сфері страхування нормами

фінансового права регулюються відносини між:

— всіма страховиками і державою в особі Кабінету Міністрів

України з приводу встановлення розмірів страхових тарифів і

страхових сум. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів Украї-

ни «Про вдосконалення механізму державного регулювання

тарифів у сфері страхування» встановлено, що розрахунки та-

рифів в сфері обов'язкового страхування здійснюються з допо-

могою нормативу витрат на ведення страхової справи як скла-

дової частини тарифів. Межі нормативів на ведення страхової

справи встановлені в наступних розмірах: по обов'язковому

державному страхуванню — 6 процентів тарифу; по обов'язко-

вому особистому страхуванню — 15 процентів тарифу; по обо-

в'язковому страхуванню майна і відповідальності — 20 про-

центів тарифу.

Конкретні розміри страхових сум і страхових тарифів вста-

новлюються окремими нормативними актами по страхуванню.

Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України № 349 від

З червня 1994 р. був затверджений «Порядок і умови обов'язко-

вого державного особистого страхування посадових осіб дер-

жавних податкових інспекцій», в якому було визначено, що

страхові платежі сплачуються Головною державною податко-

вою інспекцією (в даний час — Головною державною податко-

вою адміністрацією) в розмірі 0,25 процента фонду оплати праці

і що витрати страховика на здійснення страхування складають

не більше 6 процентів. Цією ж постановою також встановлено

максимальний обсяг відповідальності страховика в розмірі де-

сятирічної заробітної плати посадової особи за місцем її остан-

ньої посади;

— всіма страховиками і державою в особі Комітету у спра-

вах нагляду за страховою діяльністю з приводу виконання обо-

334

Особлива частина

В'язків перед страхувальниками при обов'язковому страхуванні

у випадку неплатоздатності страховика по цьому виду страху-

вання;

— Національною акціонерною страховою компанією

(НАСК) «Оранта», з одного боку, і Верховною Радою України,

Прокуратурою України, Митним комітетом України, Міністер-^

ством оборони України, Міністерством внутрішніх справ Ук-

раїни, Головним Управлінням казначейства України, Голов-

ним Контрольно-ревізійним управлінням України (з кожним

окремо), з іншого боку, з приводу обов'язкового особистого

державного страхування їх працівників і службовців;

— НАСК «Оранта» і Міністерством фінансів України з при-

воду встановлення розмірів страхових платежів обов'язкового

особистого державного страхування працівників прокуратури,

митних органів, військовослужбовців і військовозобов'язаних, ;|

призваних на збори осіб рядового, начальницького складу та:

вільнонайманих осіб органів і підрозділів внутрішніх справ Ук-

раїни, посадових осіб державної Контрольно-ревізійної служ-

би в Україні, державної казначейської служби в Україні, а та-

кож народних депутатів України.

В останньому та передостанньому випадках фінансово-пра-

вові відносини виникають на підставі постанови Кабінету

Міністрів України № 206 від 22 березня 1995 р. про зміни та

доповнення в попередніх рішеннях уряду з питань державного

страхування. •

Інші відносини в галузі страхування регулюються нормами

цілого ряду інших галузей права, насамперед цивільного права,

тому страхування як юридичний інститут вивчається не лише

у фінансовому праві.

Глава 18. Правове регулювання ддіжавних видатків в Україні 335