§ Ї. Поняття і функції страхування

У фінансово-правовій теорії, що обслуговувала адміністра-

тивно-командну економіку, було сформульовано та обгрунто-

вано тезу про те, що страхування є складовою частиною за-

гальнодержавних фінансів. Це положення в минулому мало

важливе значення для українського суспільства. Воно дозволя-

ло значну частину страхових сум використовувати як допов-

нення бюджетних ресурсів держави, що в кінцевому рахунку

не могло не привести до фактичної деградації власне страху-

вання.

Насправді страхування є системою особливих грошових відно-

син, що займають проміжну ланку між фінансовими і кредитни-

ми відносинами, а тому йому об'єктивно належить особлива роль

в інфраструктурі ринку. Кошти, мобілізовані шляхом страху-

вання, утворюють особливі фонди цільового призначення —

страхові фонди.

Відомі різні форми організації страхових фондів. Найдрев-

ніїца і водночас найпростіша з них полягає в тому, що страхо-

вий фонд утворюється в межах окремо взятого господарства чи

підприємства. Ця форма називається самострахуванням.

Самострахування — децентралізована форма організації стра-

хового фонду. Такий фонд утворюється господарюючим суб'єк-

том лише за рахунок власних ресурсів і тільки для особистих

потреб. При цьому завдана непередбачена шкода не компен-

сується, а тільки рівномірно розподіляється на весь період часу

утворення страхового фонду.                        ,

316 Особлива частина

Значно пізніше з'явилась інша форма страхового фонду —

централізована. Такий фонд є єдиним для певного кола суб'єктів

господарювання. Він утворюється в централізованому порядку

з централізованих ресурсів (загальнодержавних, регіональних

та місцевих), а не на основі страхових внесків відповідних гос-

подарств. Шкода, що відшкодовується з цього фонду, не лягає

на той самий суб'єкт господарювання, де вона мала місце.

Ці дві форми страхування до цих пір мають місце в Україні,

проте вони не дуже поширені, оскільки за ефективністю знач-

но поступаються третій формі організації страхових фондів —

централізованому страхуванні за рахунок децентралізованих дже-

рел. Суть цієї форми полягає в тому, що в ній страховий фонд

централізується в спеціальних страхових організаціях, проте

утворюється він в децентралізованому порядку, шляхом збору

спеціальних внесків в цей фонд від суб'єктів господарювання

— юридичних та фізичних осіб. Ця форма організації страхово-

го фонду і є страхуванням у його найбільш розвинутому, сучас-і

ному вигляді,                                            і

Тобто, страхування ще можна визначити як форму органі*

зації централізованого (в певному масштабі) страхового фонду

за рахунок децентралізованих джерел (страхових внесків страху-

вальників). Це визначення охоплює всі види страхування --.

добровільне і обов'язкове, договірне і недоговірне.

Основними суб'єктами страхування є: страховики — юри-

дичні особи будь-якої організаціїіно-правової форми, що ма-

ють державний дозвіл (ліцензію) на здійснення страхових опе-

рацій, відають утворенням і витрачанням коштів страхового

фонду. Страховиками можуть виступати державні страхові орга-

нізації, акціонерні страхові товариства, товариства взаємного

страхування і перестрахування- В умовах ринкового господар-

ства найпоширенішими є страхові компанії у формі акціонер-

них товариств або сумісних підприємств. Концентрація капіта-

лу на акціонерній основі забезпечує фінансову незалежність

страхових організацій;

страхувальники — юридичні і фізичні особи, що мають стра-

ховий інтерес і вступають у відносини зі страховиками за при-

писом закону, іншого нормативного акту або на підставі дво-

сторонньої угоди у формі договору страхування. На підтвер-

дження укладеного договору страхування страховик видає

страхувальнику страхове свідоцтво (поліс), в якому містяться

Глава 17. Правові основи страхування 317

правила страхування, перелік страхових ризиків, розмір стра-

хової суми і страхової премії (внеску), порядок зміни і припи-

нення договору та інші умови, шо регулюють відносини сторін,

Суспільна сутність і призначення страхування найяскраві-

ше та найповніше проявляються у його функціях. Найважливі-

шими серед них є відновлювальна, попереджувальна, ощадна та

контрольна функції.

Основною функцією страхування є відшкодування збитків

від страхових випадків, відновлення продуктивних сил чи доб-

робуту страхувальника (страхувальників). В юридичній літера-

турі ця функція традиційно іменується відновлюваїїьною (в спе-

ціальній літературі із страхування ця функція страхування най-

частіше іменується ризиковою функцією). Саме в межах дії цієї

функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості

серед учасників страхування у зв'язку з наслідками випадкових

страхових подій.

Попереджувальна функція страхування спрямована на фінан-

сування за рахунок частини коштів страхового фонду заходів

по зменшенню страхового ризику. В страхуванні життя катего-

рія страхування в найбільшій мірі зближується з категорією

кредиту при нагромадженні у відповідності з договорами стра-

хування на доживання обумовлених страхових сум. Збережен-

ня грошових сум з допомогою страхування на доживання по-

в'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного

добробуту. Тим самим страхування має і ощадну функцію.

Контрольна функція страхування полягає в строго цільово-

му формуванні коштів страхового фонду. Дана функція випли-

ває з усіх вищевказаних специфічних функцій і проявляється

одночасно з ними в конкретних страхових відносинах, в умо-

вах страхування. У відповідності з контрольною функцією на

підставі нормативних документів здійснюється фінансовий стра-

ховий контроль за правильним проведенням страхувальних

операцій.

Роль страхування у забезпеченні безперервності та збалан-

сованості суспільного виробництва проявляється в кінцевих

результатах його проведення: в оптимізації сфери застосування

страхування; в показниках розвитку страхової справи; в по-

вноті та своєчасності відшкодування шкоди від настання стра-

хових випадків; в залученні тимчасово вільних коштів страхо-

вого фонду до інвестиційної діяльності страхових організацій,

318

Особлива частяча

в поповненні за разцмок частини прибутку від страхових та

інших господарських' операцій доходів державного бюджету

країни.           ; >і