§ 2. Окремі злочини протії громадської безпеки

Створення злочинної організації (ст. 255).

Для кваліфікації за цією статтею закон визначає як необхід­ну ознаку мету злочинної організації — вчинення хоча б од­ного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або діяльність якої пов'язана із вчиненням декількох злочинів.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б одної з таких дій: а) створення злочинної організації; б) керів­ництво злочинною організацією; в) участь у злочинній органі­зації; г) участь у злочинах, вчинених такою організацією; г) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) предста­вників злочинних організацій або організованих груп для роз­роблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріа­льного забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.

Вчинення окремих злочинів учасниками злочинної організа­ції потребує додаткової кваліфікації за відповідними статтями.

Злочин є закінченим з моменту вчинення забороненого за­коном діяння.

Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Злочини проти громадської безпеки

197

Бандитизм (ст. 257). Законом передбачена відповідальність за організацію озброєної банди з метою нападу на підприємст­ва, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь в такій банді або у вчинені нею нападі.

Об'єктивна сторона бандитизму включає вчинення хоча б одної з таких дій: а) організацію банди; б) участь в банді; в) участь у нападі, вчинюваному бандою.

Банда — це злочинна організація (див. ст. 255 КК), яка має такі специфічні ознаки:

озброєність;

спеціальну мету — напад на підприємства, установи, орга­

нізації чи на окремих громадян.

Озброєність банди означає, що хоча б у одного з її учасни­ків є зброя, призначена для використання в нападах (у тому числі зареєстрована), і про це знають інші члени банди. Зброя може бути: вогнепальна; холодна військова, мисливська, спор­тивна, саморобна чи перероблена (обрізи).

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона бандитизму характеризується умис­ною виною та спеціальною метою — вчинення нападів на під­приємства, установи, організації чи на окремих громадян.

Покарання за злочин: позбавлення волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263).

Безпосереднім об'єктом злочину є громадська безпека в сфері поширення зазначених предметів. Предметом злочину можуть бути відповідно до ч. 1 ст. 263: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) ви­бухові речовини; 4) вибухові пристрої, а також, відповідно до ч. 2 ст. 263 — 5) холодна зброя (кинджали, фінські ножі, кас­тети).

У загальному розумінні зброя — це предмет, за допомогою якого можливо заподіяти шкоду життю та здоров'ю і який призначений для враження тіла іншої людини, а також не має іншого (господарського, побутового і т.д.) призначення.

Вогнепальна зброя — це зброя, в якій снаряд (куля, шрот) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заря­ду (пороху чи ін.).

198          Глава 24.

Вибухові речовини —■ це хімічні речовини, їх сполуки або суміші, що здатні вибухнути без доступу кисню (порох, дина­міт, тротил та ін.)

Об'єктивна сторона незаконного поводження з вогнепаль­ною зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає у здійснення без відповідного дозволу одного з таких діянь: носіння; зберігання; придбання; виготовлення; ремонт; передача; збут.

Об'єктивна сторона незаконного поводження з хочодною зброєю полягає у здійснення без відповідного дозволу одного з таких діянь: носіння; виготовлення; ремонт; збут.

Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла 16 річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Покарання за злочин: ч. 1 ст. 263 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; ч. 2 ст. 263 — штраф до п'ятде­сяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обме­ження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.