§ 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва

Згідно ст. З Конституції України життя і здоров'я людини, її безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Разом з тим, згідно ст. 43 Конституції України кожен має пра­во на належні, безпечні й здорові умови праці. Захист цих цін­ностей у сфері виробництва покладено на діючий Криміналь­ний кодекс України. Розділ X Особливої частини Криміналь­ного кодексу України містить п'ять статей (271—275), що рег­ламентують кримінальну відповідальність за злочини, вчинені в сфері безпеки виробництва.

Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої ле­жить праця людини, спрямована на отримання суспільно кори­сного результату.

Безпека виробництва — це система заходів, що ґрунтують­ся на нормативно-правових актах у сфері виробництва і спря-

Злочини проти безпеки виробництва           199

мовані на недопущення чи зменшення ймовірності нещасних випадків, травматизму та на послаблення негативного впливу виробництва на фізичний та психологічний стан працівників.

Нормативно-правові акти, що охороняють безпеку виробни­цтва належать до різних галузей права: екологічного, цивіль­ного, трудового тощо. Але норми саме кримінального права забезпечують охорону відносин, що гарантують безпеку виро­бництва від найбільш небезпечних посягань.

Родовим об'єктом злочинів, передбачених Розділом X Кри­мінального кодексу України (злочинів проти безпеки виробни­цтва) є відносини, що забезпечують безпеку виробництва.

Безпосереднім об'єктом таких злочинів є безпека конкрет­них видів виробництва. Наприклад, в ст. 272 КК передбачена відповідальність за порушення правил безпеки при проведенні робіт, з підвищеною небезпекою на виробництві, а саме: гір­ничих, будівельних тощо. Перелік таких робіт згідно з Зако­ном України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. за­тверджується Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

Додатковим обов'язковим об'єктом злочинів проти безпе­ки виробництва є життя і здоров'я людини. Додатковими фа­культативними об'єктами можуть виступати навколишнє середовище та власність (ст.ст. 272—275 КК).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва характеризуються як злочини з матеріальним складом. Злочин­не діяння може мати форму як дії, так і бездіяльності.

Суб'єктивна сторона може мати вираження як у формі умислу так і необережності.

Суб'єктом злочину є особа, обов'язком якої є дотримувати­ся правил безпеки виробництва, тобто спеціальний суб'єкт.