§ 2. Окремі злочини проти безпеки виробництва

Діяння, передбачене ст. 271 Кримінального кодексу України "Порушення вішог законодавства про охорону праці" посягає на безпечні умови праці.

Об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці.

Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні техніки безпеки, санітарних норм, інших правил охорони праці. Ст. 271 КК є бланкетною, тобто відсилає до інших актів (закони, укази, інструкції, постанови, правила тощо). Згідно таких актів

200          Глава 24.

встановлюються правила безпеки, що регулюють питання охо­рони праці.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формою вини.

Суб'єкт злочину — спеціальний. Ним може бути службова особа підприємства, установи, організації, яка за посадою зо­бов'язана була забезпечити на певній ділянці роботи безпечні умови праці або громадянин — суб'єкт підприємницької дія­льності, який був зобов'язаний згідно з законом забезпечити безпечні умови праці на своєму підприємстві.

Санкція ч. 1 ст. 271 КК передбачає відповідальність у ви­гляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Ч. 2 ст. 271 КК передбачає більш суворе покарання за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Під терміном "загибель людей" слід розуміти факт настання біологічної смерті однієї чи декількох осіб. Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі або не менш як двом особам — середньої тяжкості.

Ст. 272 КК України "Порушення правил безпеки під час ви­конання робіт з підвищеною небезпекою" передбачає відпові­дальність за порушення правил безпеки при проведенні гірни­чих, будівельних чи інших робіт (роботи з високотоксичними промисловими отрутами, зварювальні роботи), що становлять підвищену небезпеку. Гірничими є роботи по розробці й видо­буванні корисних копалин (вугілля, руди, сланців, бокситів то­що). Перелік таких робіт згідно з Законом України "Про охо­рону праці" від 14 жовтня 1992 р. затверджується Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

Об'єктом злочину, передбаченого ст. 272 КК є безпека праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Суб'єктивна сторона порушення правил безпеки при вико­нанні робіт з підвищеною небезпекою характеризується зміша­ною або необережною формами вини.

Суб'єктом злочину є особа, яка зобов'язана в зв'язку з ви­конанням службових обов'язків по виконанню робіт з підви­щеною небезпекою дотримуватись правил безпеки, тобто спе­ціальний суб'єкт. Таким суб'єктом можуть виступати службові

Злочини протії безпеки виробництва            201

особи, робітники, а також громадяни, що є суб'єктами підпри­ємницької діяльності.

Санкція ч. 1 ст. 272 КК передбачає штраф до п'ятдесяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні ро­боти на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого.

Ч. 2 ст. 272 КК передбачає більш суворе покарання за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Ст. 273 КК України передбачає відповідальність за пору­шення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Такі правила передбачено За­коном України від 14 жовтня 1992 року "Про охорону праці". Особливий статус вибухонебезпечних підприємств та вибухо­небезпечних цехів пояснюється їх специфікою. При порушенні правил безпеки на таких підприємствах ймовірні нещасні ви­падки з численними людськими жертвами і значними матеріа­льними збитками.

Склад злочину утворює порушення на вказаному виробниц­тві встановлених правил безпеки, якщо таке діяння створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК).

Основним безпосередпш об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Злочин може бути вчинений лише на території вибухонебе­зпечних підприємств або вибухонебезпечних цехів.

Встановлюють належність підприємства до переліку вибу­хонебезпечних міністерства, виробничі об'єднання, органи Де-ржгіртехнагляду та деякі інші організації. Вибухонебезпечні підприємства і вибухонебезпечні цехи розрізняються за кате­горіями небезпеки. Найчастіше до вибухонебезпечних нале­жать підприємства, що активно використовують в процесі ви­робництва легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини, на­приклад: бензин, ефір, ацетон, пропан тощо. Також до таких підприємств відносяться заводи і цехи, де виготовляються на­бої, порох, вибухові речовини: динаміти, тротил, гексоген і т. ін., а також деякі шахти, через небезпеку вибуху метану та інших легкозаймистих газів.

202          Глава 24.

З моменту створення ситуації на території вибухонебезпеч­них підприємств або вибухонебезпечних цехів, коли виникає загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого злочин вважаєть­ся закінченим.

Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у формі як дії, так і бездіяльності. Наприклад, куріння у вибухонебез­печному цеху або невиконання дій, обов'язкових згідно техні­ки безпеки на підприємстві.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 273 КК може мати змішану або необережну форму вини.

Суб'єктом злочину є особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві чи у ви­бухонебезпечних цехах. Це можуть бути як працівники під­приємства чи цеха, лабораторії, шахти та ін., так і сторонні особи, які повинні були усвідомлювати небезпеку невиконання або неналежного виконання правил безпеки на вибухонебезпе­чних об'єктах.

Санкцією ст. 273 КК передбачені виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавлен­ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років або без такого.

В ч. 2 ст. 273 передбачено відповідальність за ті ж дії, як­що вони спричинили загибель людей або викликали інші тяж­кі наслідки.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, перед­бачене ст. 274 КК, має на увазі порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, якщо такі дії створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Радіоактивними називаються матеріали природного чи шту­чного походження, які є витоками іонізуючого випромінюван­ня і перебувають у будь-якому стані.

Ядерними матеріалами є уран і торій, а також інші матеріа­ли, які розщеплюються.

Основні питання дотримання радіаційної безпеки регулює Закон України "Про використання ядерної енергії та радіацій­ну безпеку" від 8 лютого 1995 р.

Об'єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК є ядерна або радіаційна безпека виробництва.

■$лочіііііі протії безпеки р>\> та скспл)атації транспорту        203

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може виявлятися у неналежному або недбалому зберіганні радіоак­тивних речовин, допущенні до роботи на ядерних об'єктах осіб, що не мають на це дозволу тощо.

З суб'єктивної сторопи злочин може мати змішану або не­обережну форму вини.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК є особа, яка зобов'язана дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки, при чому це може бути як працівник під­приємства, чи громадянин — суб'єкт підприємницької діяль­ності, так і стороння на ядерному виробництві особа.

Ст. 275 КК передбачає кримінальну відповідальність за по­рушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.

З об'єктивної сторопи злочин має місце при порушенні правил, що мають забезпечувати безпечну експлуатацію проми­слової продукції та безпечну експлуатацію будівель та споруд.

З суб'єктивної сторони злочин може мати змішану, або необережну форму вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, працівники, на яких покладено обов'язок дотримуватися правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуата­ції будівель і споруд.