§ 1. Поняття і види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Ст. 17 Конституції України передбачає, що "захист сувереніте­ту і територіальної цілісності України, забезпечення економіч­ної та інформаціної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу". Тому родовим об'єктом злочинів у сфері охорони державної таємниці, недо­торканості державних кордонів, забезпечення призову та мобі­лізації є сукупність суспільних відносин, які забезпечують обороноздатність, незалежність, територіальну цілісність та не­доторканість України. Разом з тим злочини об'єднані вказаним родовим об'єктом, мають різні безпосередні об'єкти.

На підставі  викладеного злочини, які містяться у розділі XIV КК України можна поділити на такі три групи:

злочини, які посягають на відносини у сфері охорони держа­

вної таємниці або конфіденційної інформації (ст.ст. 328—

330 КК України). Безпосереднім об'єктом цих злочинів є

суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або

конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держа­

ви, тобто відносини інформаційної безпеки. Посягання на

цей об'єкт може заподіяти шкоду економічному, військово­

му,  науковому потенціалам України.  При єдності об'єкту

злочини, що розглядаються мають певні особливості в пред­

меті, в об'єктивній та суб'єктивній стороні їх складів, а тому

кожен з них вимагає самостійного аналізу;

злочини,   які   посягають   на   недоторканність   державного

кордону України (ст.ст. 331— 334 КК України). Безпосере­

днім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері

охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості

її кордонів. Правовою базою для відповідальності за ці зло­

чини є стаття 2 Конституції КК України, згідно з якою

"Суверенітет України поширюється  на всю її територію.

15*

228          Глава 28.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою";

3) злочини, які посягають на порядок комплектування збройних сил України, що підриває її обороноздатність (ст.ст. 335— 337 КК України). Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів є відносини з комплектування Збройних Сил України, їх бойової підготовки, отже, в кінцевому рахун­ку — із забезпечення обороноздатності України. Загальною ознакою об'єктивної сторони злочинів є бездіяльність — ухилення від виконання обов'язку нести військову службу. Правовою базою для відповідальності є ст. 65 Конституції України, яка передбачає обов'язок громадян України захи­щати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, а також обов'язок відбувати військову службу від­повідно до закону.

Згідно з цим, громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу, призову за мобілізаці­єю, військовому обліку або спеціальним зборам, зобов'язаний з'явитися на призовний пункт, у військкомат або інше місце, зазначене в документі (повістці) в зазначений день і час. Не­виконання цього обов'язку свідчить про ухилення. Всі ці зло­чини вважаються закінченими з моменту неявки в зазначене документом місце і час.

Закон України від 25 березня 1992 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачає поважні причини неявки, якими є:

хвороба призовника, що позбавляє його можливості особис­

то прибути у відповідний пункт;

смерть або тяжка хвороба близького родича;

перешкода стихійного характеру або інші обставини, які

позбавили призовника можливості особисто прибути у за­

значені пункт і строк.

Суб'єктивна сторона всіх злочинів цієї групи — прямий умисел.

Кримінальна відповідальність за посягання на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної ін­формації передбачена у таких складах злочинів:

розголошення державної таємниці (ст. 328);

втрата   документів,   що  містять   державну   таємницю

(ст. 329). Відповідно до цієї статті особа несе відповідаль­

ність за втрату документів або інших матеріальних носіїв

таємної інформації, що містять державну таємницю, а та-

Злочини у сфері охорони державної таємниці ...

229

кож предметів, відомості про які становлять державну та­ємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата ста­ла результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матері­альними носіями секретної інформації або предметами. Ч. 2 ст. 329 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;

•               передача або збирання відомостей, що становлять конфі­

денційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).

Кримінально караною є передача або збирання з метою пе­

редачі іноземним підприємствам, установам, організаціям,

або їх представникам, економічних,  науково-технічних та

інших відомостей, що становлять конфіденційну інформа­

цію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості бу­

ли довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням служ­

бових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або

шпигунства. Ч. 2 ст. 330 передбачає відповідальність за ті

самі дії, вчинені з корисливих мотивів або такі, що спричи­

нили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені по­

вторно, або за попередньою змовою групою осіб.

Злочини, які посягають на недоторканість державного кордону України:

незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);

порушення порядку здійснення міжнародних передач  то­

варів, що підлягають державному експортному контролю

(ст. 333). Кримінально караними є порушення встановлено­

го порядку здійснення міжнародних передач товарів,  що

підлягають державному експортному контролю. До квалі­

фікованих видів даного складу злочину відносяться ті самі

діяння, вчинені повторно або організованою групою;

порушення правил міжнародних польотів (ст. 334). Закон

визначає, що відповідальність настає за вліт в Україну або

виліт з України без відповідного дозволу, а також недодер­

жання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, по­

вітряних трас, коридорів або ешелонів.

Злочини,  які  посягають   на  комплектування  Збройних Сил України:

ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335);

ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);

ухилення від військового обліку або спгціальнйих зборів (ст. 337).

230          Глава 28.