§ 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

Родовим об'єктом злочинів, відповідальність за які встанов­лена розділом XV КК, є охоронювані законом суспільні відно­сини, що складаються у сфері здійснення адміністративно-роз­порядчих функцій органів державної влади та місцевого само­врядування, а також у сфері реалізації фізичними та юридич­ними особами відповідних прав та законних інтересів. Згадані склади злочинів можна поділити на такі групи:

злочини    у    сфері    використання    державних    символів

(ст.ст. 338 і 339);

злочини, що перешкоджають законній діяльності організа­

цій та об'єднань громадян (ст.ст. 340 і 341);

злочини, що посягають на життя, здоров'я, власність пра­

цівників правоохоронних органів, членів громадських фор­

мувань (ст.ст. 342—353);

злочини у сфері використанні документів і засобів отри­

мання інформації (ст.ст. 357—360);

окремі злочини проти авторитету органів державної влади,

органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

(ст.ст. 354—356).

Злочини проти авторитету органів державної влади

235

Злочинами у сфері використання державних символів є:

наруга над державними символами (ст. 338). Особа відпові­

дає за публічну наругу над Державним Прапором України,

Державним Гербом України або Державним Гімном Украї­

ни (ч. 1) і за публічну наругу над офіційно встановленим

або піднятим прапором чи гербом іноземної держави;

незаконне підняття Державного Прапора України на річ­

ковому або морському судні (ст. 339).

Злочинами, що перешкоджають законній діяльності ор­ганізацій та об'єднань громадян є:

незаконне перешкоджання організації або проведенню збо­

рів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340);

захоплення державних або громадських будівель чи споруд

(ст. 341).

Злочинами, що посягають на життя, здоров'я, власність працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань є:

опір представникові влади,  працівникові правоохоронного

органу, члену громадського формування з охорони громад­

ського порядку і державного кордону або військовослужбо­

вцеві (ст. 342);

втручання в діяльність праі\івника правоохоронного органу

(ст. 343). Означає вплив у будь-якій формі на працівника

правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню

ним службових обов'язків або добитися прийняття незакон­

них рішень;

втручання у діяльність державного діяча (ст. 344). Полягає

у незаконному впливі у будь-якій формі на державного дія­

ча з метою перешкодити виконанню ними службових обо­

в'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Особи,

яких закон відносить до числа держаних діячів, визначені в

ст. 344 КК;

погроза або насильство щодо працівника правоохоронного

органу (ст. 345). Кримінально караним є такі дії вчинені

щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо

його близьких родичів. А саме з виконанням цим працівни­

ком службових обов'язків: а) погроза вбивством, насильст­

вом або знищенням  чи пошкодженням майна (ч.   1.); б)

умисне заподіяння побоїв, легких або середньої тяжкості

236          Глава 29.

тілесних ушкоджень (ч. 2); в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3);

погроза або насильство щодо державного чи громадського

діяча (ст. 346). Законом встановлена відповідальність за та­

кі дії, вчинені щодо державного чи громадського діяча (а

також щодо їх близьких родичів), у зв'язку з їх державною

чи громадською діяльністю: погроза вбивством, заподіян­

ням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна,

а також викраденням або позбавленням волі (ч. 1); умисне

заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи лег­

ких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення ін­

ших насильницьких дій (ч. 2); умисне тяжких тілесних уш­

коджень (ч. 3). Перелік осіб, яких закон відносить до дер­

жавних та громадських діячів, наведений в ст. 346 КК.

умисне знищення або пошкодження майна працівника пра­

воохоронного органу (ст. 347). Відповідальність настає ли­

ше у разі, якщо воно вчинене у зв'язку з виконанням згада­

ним працівником службових обов'язків;

посягання на життя працівника правоохоронного органу, чле­

на громадського формування з охорони громадського порядку

і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348);

захоплення представника влади або працівника правоохо­

ронного органу як заручника (ст. 349). Законом встановлена

відповідальність за захоплення або тримання як заручника

згаданих осіб чи їх близьких родичів з метою спонукання

державної, чи іншої установи, підприємства, організації або

службової особи  вчинити,  або  утриматися  від  вчинення

будь-якої дії як умови звільнення заручника;

погроза або насильство щодо службової особи чи громадя­

нина, який виконує громадський обов'язок (ст. 350). Кримі­

нальний закон передбачає як окремі склади злочину вчи­

нення щодо службової особи чи її близьких або до грома­

дянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з

метою припинення діяльності службової особи чи громадя­

нина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її ха­

рактеру в інтересах того, хто погрожує таких дій: а) по­

гроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень

або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпеч-

ним способом; б) умисне нанесення побоїв або заподіяння

легкого   чи   середньої   тяжкості   тілесного   ушкодження;

в) умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження;

Злочини проти авторитету органів державної влади ...             237

перешкоджання  діяльності народного  депутата  Україна

та депутата місцевої ради (ст. 351). Кримінально карани­

ми діяннями є невиконання службовою особою законних

вимог народного депутата України, депутата місцевої ради,

створення штучних перешкод їх роботі, надання їм завідо-

мо неправдивої інформації (ч. 1), а також невиконання слу­

жбовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради

України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради Ук­

раїни (ч. 2);

умисне знищення або пошкодження мата службової особи

чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 352).

Цим складом злочину охоплюються лише дії, що поляга­

ють в умисному знищенні або пошкодженні майна, що на­

лежить службовій особі чи громадянинові, який виконує

громадський обов'язок (або їх близьким родичам), за умо­

ви, якщо вони вчинені у зв'язку з їхньою службовою чи

громадською діяльністю.

самовільне присвоєння владних повноважень або звання слу­

жбової особи (ст. 353). Особа відповідає за самовільне при­

своєння владних повноважень або звання службової особи,

якщо ці дії були поєднані із вчиненням будь-яких суспіль­

но небезпечних діянь.

Злочини у сфері використання документів і засобів отри­мання інформації:

викрадення,   привласнення,   вимагання  документів,   штампів,

печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловжи­

вання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357);

підроблення документів, печаток, штампів та бланків,  'іх

збут, використання підроблених документів (ст. 358);

незаконне використання спеціальних технічних засобів не­

гласного отримання інформації (ст. 359);

умисне пошкодження ліній зв'язку (ст. 360). За умисне по­

шкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв'язку,

проводового мовлення або споруд чи обладнання, які вхо­

дять до їх складу настає кримінальна відповідальність, якщо

такими діями спричинено тимчасове припинення зв'язку.

Окремі злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань гро­мадян:

238          Глава 29.

одержання незаконної винагороди працівником державного

підприємства, установи чи організації (ст. 354). Працівник

державного підприємства, установи чи організації, який не

є службовою  особою  підлягає кримінальній відповідаль­

ності за незаконне одержання шляхом вимагання в будь-

якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового хара­

ктеру в значному розмірі (два і більше разів перевищує не­

оподатковуваний мінімум доходів громадян) за виконання

чи невиконання будь-яких дій з використанням становища,

яке він займає на підприємстві, в установі чи організації;

примушування до виконання чи невиконання цивільно-право­

вих зобов'язань (ст. 355). За цією статтею розуміється вимо­

га виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивіль­

но-правове зобов'язання з погрозою насильства над потер­

пілим або його близькими родичами, пошкодження чи зни­

щення їх майна. Умовою є відсутність ознак вимагання;

самоправство (ст. 356). Самоправства — це самовільне,

всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-

яких дій, правомірність яких оспорюється окремим грома­

дянином  або підприємством, установою  чи організацією,

якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам

громадянина, державним чи громадським інтересам або ін­

тересам власника.