9.1     ЗНАЧЕННЯ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

За площею, чисельністю населення, природоресурсним, промисло­вим і науково-освітнім потенціалом Україна є великою світовою краї­ною. Чому вона нині не посідає чільного місця у світовому співтова­ристві — тема, що перебуває поза межами пропонованого курсу лекцій. Для того щоб здійснювати економічне співробітництво із за­рубіжними країнами, Україні потрібна належна правова база.

Коли Україна була суб'єктом СРСР, її зовнішньоекономічна діяль­ність відбувалась у межах правового поля, якому були притаманні командно-адміністративна економіка та наявність монополії зовніш­ньої торгівлі.

Фактично правова база зовнішньоекономічної діяльності України почала створюватись після здобуття країною незалежності.

22 грудня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон Украї­ни "Про міжнародні договори України" (далі — Закон). Положення Закону визначають загальний порядок укладення і виконання міжна­родних договорів незалежно від їх характеру. Зазначений Закон є правовою основою укладення Україною міжнародних економічних договорів.

Міжнародні договори України з іноземними державами та міжна­родними організаціями укладаються від імені України, її Уряду, мі­ністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

Міністерство закордонних справ України подає Уряду пропозиції щодо укладення міжнародних договорів. Інші міністерства та цент-

114

 

ральні органи державної виконавчої влади подають Уряду такі пропо­зиції разом з Міністерством закордонних справ України чи за погод­женням з ним. Міжнародні договори міжвідомчого характеру уклада­ються відповідно до порядку, який встановлено Кабінетом Міністрів України. Пропозиції містять обгрунтування необхідності укладення міжнародного договору, його проект і в разі потреби — рекомендації делегації чи представнику України щодо ведення переговорів з укла­дення договору.

Ведення переговорів, прийняття тексту міжнародного договору, його підписання здійснюються лише уповноваженими особами.

У ст. 7 Закону визначено міжнародні договори, яким потрібна рати­фікація Верховною Радою України. Зокрема, загальноекономічні між­народні договори, а також угоди про участь України в міждержавних організаціях (об'єднаннях) підлягають ратифікації парламентом.

Закон передбачає також порядок приєднання України до вже укладених іншими державами (міжурядовими організаціями) міжна­родних договорів.

У ст. 12 Закону зафіксовано, що Україна має дотримуватись укладених нею міжнародних договорів. Загальний нагляд за вико­нанням міжнародних договорів України здійснює Міністерство за­кордонних справ України. Ратифіковані міжнародні договори Ук­раїни (відповідно до ст. 9 Конституції) вважаються невід'ємною складовою національного законодавства України.

Міжнародні договори, що набрали чинності в Україні, реєструє Міністерство закордонних справ України у Секретаріаті ООН та у відповідних органах інших міжнародних організацій. Акти про рати­фікацію міжнародних договорів та їх тексти (останні — не завжди) публікуються в "Офіційному віснику України".

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" було прий­нято ще в СРСР 16 квітня 1991 р. У ньому визначаються такі види зовнішньоекономічної діяльності та її суб'єктів:

експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України

послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому

числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, кон­

сультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, бро­

керських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових,

аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо або

у виключній формі не заборонені законами України;

115

 

116

 

надання зазначених послуг іноземними суб'єктами господарсь­кої діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності Ук­раїни;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, на­вчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господар­ської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комер­ційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами Украї­ни;

кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банків­ських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності за­значених установ на території України у випадках, передбаче­них законами України;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що охоплює створення спільних під­приємств різних видів і форм, виконання спільних господар­ських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

підприємницька діяльність на території України, що пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних су­б'єктів господарської діяльності;

аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

організація та здійснення діяльності, пов'язаної з проведенням виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших заходів, що здійснюються на комерційній основі, за уча­стю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, пе­редбачених законами України;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудова­на на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності України та іноземними суб'єктами

 

господарської діяльності; орендні, у тому числі лізингові, опе­рації між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності; операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземни­

ми суб'єктами господарської діяльності як на території Украї­

ни, так і за її межами;

роботи іноземних фізичних осіб на контрактній основі із суб'єк­

тами зовнішньоекономічної діяльності   як на території Украї­

ни, так і за її межами;

інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені пря­

мо або у виключній формі законами України.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є такі:

фізичні особи — підприємці;

юридичні особи;

об'єднання фізичних осіб — підприємців і юридичних осіб;

структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяль­

ності;

спільні підприємства;

інші передбачені законом.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності фізичні особи, які мають доміцилій* на території України, повинні бути зареєстро­вані як підприємці згідно із Законом України "Про підприємництво".

Фізичні особи, які не мають доміцилію на території України, по­винні бути суб'єктами господарської діяльності згідно із законом до­міцилію або законом їх громадянства.

Юридичні особи мають бути суб'єктами господарської діяльності України або іноземними суб'єктами господарської діяльності відпо­відно до своїх засновницьких документів.

Стороною зовнішньоекономічного договору обов'язково має бути іноземний контрагент. Угода повинна містити так звані базові умови, тобто розподіл обов'язків між сторонами, положення про платежі в іноземній валюті, застереження захисні (умови, спрямовані на змен­шення можливих витрат контрагентів) та арбітражне.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють право на

Доміцилій — місце постійного або переважного перебування громадянина чи ор­гану управління юридичної особи.

117

 

діяльність після державної реєстрації їх як учасників такої діяльності.

Державним органам забороняється втручатись у зовнішньоеконо­мічну діяльність у випадках, не передбачених законодавством Украї­ни. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати представництва на території інших держав згідно з їх за­конами. Іноземні суб'єкти господарювання, що здійснюють зов­нішньоекономічну діяльність на території України, мають право від­кривати в ній представництва. Сторони зовнішньоекономічного договору мають бути здатними до його укладення.

Зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законо­давства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомен­дацій міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі законодавством України.

Зовнішньоекономічна угода складається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України. Якщо така угода укладається фізичною особою, то достатньо лише її підпису. Від імені інших суб'єктів контракт підписують дві особи.

Для укладення зовнішньоекономічного договору не потрібний до­звіл органів влади та вищої організації, крім випадків, спеціально обу­мовлених законодавством. Можуть укладатись будь-які зовнішньо­економічні контракти, окрім прямо і у виключній формі заборонені законодавством України.

Зовнішньоекономічна угода може бути визнана недійсною у судовому або арбітражному порядку, якщо вона суперечить зако­нам України та її міжнародним договорам. Передбачено, законодав­ство якої саме країни застосовується до визначення прав та обо­в'язків сторін.

Окрім Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" існують ще й такі нормативно-правові акти:

Цивільний кодекс України;

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від

16.04.91;

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в інозем­

ній валюті" від 23.09.94;

Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону

України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ва­

люті"» від 07.05.96;

Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у

зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95;

118

 

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного ре­гулювання і валютного контролю" від 19.02.93; Указ Президента України "Про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни експортно-імпортних операцій" від 18.11.94; Указ Президента України "Про застосування Міжнародних пра­вил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94; Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, які укладають суб'єкти підприєм­ницької діяльності України" від 04.11.94; Указ Президента України "Про регулювання бартерних (това­рообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяль­ності" від 27.01.95;

Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо регу­лювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності" від 26.07.95; Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньо­економічних договорів (контрактів), які передбачають розрахун­ки в іноземній валюті" від 21.06.95;

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджене наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.10.95 за № 367/903).

Порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів. Затверджений наказом Міністерства економіки України від 29.06.2000 № 136 (зареєстровано у Міністерстві юстиції Украї-

7.07.2000 за № 420/4641).

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 52      Главы: <   25.  26.  27.  28.  29.  30.  31.  32.  33.  34.  35. >