3.6. Сутність змін, внесених у Закон України

"Про прокуратуру" у зв'язку з приведенням його положень у відповідність до ст. 8 Конституції України

З прийняттям Конституції України 1996 р. багато законодавчих положень з регулювання судової діяльності й діяльності правоохо­ронних органів потребували суттєвих змін, що безпосередньо стосу­ються і органів прокуратури.

Зокрема, суттєво змінено в судочинстві функції прокурора як представника держави. Нині у відповідність до Конституції України приведені кримінально-процесуальне законодавство (із змінами від 21 червня 2001 р.) та Закон України "Про прокуратуру" (із змінами від 12 липня 2001 р.). У цьому зв'язку прокурор позбавлений пере­ваг, які він мав у судовому процесі та провадженні у кримінальних справах, а саме санкціонувати арешт громадян, які звинувачуються у вчиненні злочину, давати санкції на обшук житлового приміщен­ня та інших володінь особи, вносити протести щодо судових рішень,

81

які набрали чинності, або припиняти їх виконання, складати висно­вок після виступів сторін у цивільному процесі, навіть тоді, коли він виступає як позивач, продовжувати строки перебування під вартою.

Такі функції, як санкції на арешт, обшук житлових приміщень, продовження строків тримання під вартою, згідно з Конституцією України відійшли виключно до судів, а прокурор, як і громадянин або його адвокат, звертається до суду з клопотанням, направляє апе­ляційні та касаційні подання на судове рішення до апеляційного або касаційного суду.

Після внесення змін у кримінально-процесуальне законодавство участь прокурора під час розгляду судом кримінальних справ обо­в'язкова, крім випадків, коли розглядаються кримінальні справи щодо приватного звинувачення і коли прокурор відмовляється від підтримання державного обвинувачення.

При судовому розгляді справи прокурор підтримує державне об­винувачення, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, по­вний і об'єктивний розгляд справи, висловлює свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання для підсудного. На відміну від положення, яке діяло раніше, за новим процесуальним законом у разі відмови прокурора від обвинувачен­ня суд може продовжувати розгляд справи, якщо цього вимагає по­терпілий у справі.

Як державний обвинувач прокурор обов'язково бере участь у розгляді справи апеляційним судом, а при незгоді з рішенням апеля­ційного суду він, як і інші учасники процесу, має право на касаційне подання до Касаційного суду України та Верховного Суду України.

Конституція України визначила як основну засаду судочинства підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, тобто поставила під сумнів участь у судочинстві представника громадсь­кості — громадського обвинувача. Через це внаслідок змін, внесених у кримінально-процесуальний закон, такий учасник кримінального процесу, як громадський обвинувач, відсутній.

Потреба подальшого реформування українського законодавства щодо організації та діяльності прокуратури України зумовлена на­самперед змінами як структури, функцій органів державної влади та управління, так і суспільних відносин у цій сфері. На нових засадах відповідно до Конституції України та Закону України "Про судо­устрій України" від 7 лютого 2002 р. сформовано систему органів судової влади, створено нові інституції, покликані здійснювати за-

82

хист прав людини; з розширенням прав суб'єктів господарювання одночасно обмежується сфера діяльності контролюючих та наглядо­вих органів. Потреби реформування законодавства у сфері проку­рорської діяльності продиктовані також вимогами п. 9 розд. 15 Пе­рехідних положень Конституції України.

Закон України "Про судоустрій України", який набрав чинності 1 червня 2002 р., а також зміни, які було внесено у кримінально-про­цесуальний, цивільний процесуальний кодекси України 21 червня 2001 р., зумовлюють такі напрямки реформування прокуратури:

поступове приведення структури в системі органів прокурату­

ри у відповідність до конституційних функцій прокуратури з

урахуванням нового судоустрою та досудового слідства;

забезпечення конкретного визначення обсягів, меж та форм по­

вноважень прокуратури щодо представництва інтересів грома­

дянина і держави в суді;

точне визначення і встановлення кола найважливіших інте­

ресів держави, які повинна захищати прокуратура.

Новий Закон України "Про судоустрій України", що набрав чин­ності з 1 червня 2002 р., зумовлює необхідність чіткого розподілу функцій між органами правосуддя та прокуратури, у тому числі щодо зобов'язань, які випливають з положень Європейської Кон­венції про захист прав і основних свобод громадян (1950 р.).

Контрольні питання

Правові основи діяльності органів прокуратури і Конституційний

статус прокуратури України.

Зміни, внесені 12 липня 2001 р. до Закону України "Про прокурату­

ру", і їх відповідність положенням Конституції України 1996 р.

Місце прокуратури в системі органів державної влади, роль у забез­

печенні взаємодії всіх гілок влади.

Завдання органів прокуратури, їх визначення в Законі України "Про

прокуратуру", відповідність основним принципам правової держави.

Функції прокуратури і їх правове регламентування.

Охарактеризуйте принципи організації і діяльності органів прокура­

тури.

Сутність функції підтримання прокурором державного обвинувачен­

ня в суді.

Форми представництва прокурором інтересів громадянина і держа­

ви в суді.

83

9.   Напрямки прокуратури на сучасному етапі, визначені Перехідними положеннями Конституції України.

Визначення прокурорського нагляду як самостійної форми держав­

ної діяльності.

Загальний нагляд, його предмет, значення щодо забезпечення закон­

ності в усіх сферах життєдіяльності країни.

Акти прокурорського реагування на порушення законності.

Нагляд за додержанням законів органами, які здійснюють оператив-

но-розшукову діяльність; предмет і завдання такого нагляду.

Нагляд за додержанням законів органами дізнання, досудового

слідства і значення цієї галузі; нагляд за забезпеченням законності

при розкритті та розслідуванні злочинів.

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кри­

мінальних справах, а також при застосуванні інших примусових за­

собів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян: суть

такого нагляду, повноваження прокурора при його здійсненні.

Слідство в органах прокуратури.

Координація прокурорами діяльності правоохоронних органів у бо­

ротьбі зі злочинністю.

Система органів прокуратури і організація їх діяльності.

Генеральний прокурор України: порядок його призначення, повно­

важення, роль щодо спрямованості діяльності органів прокуратури.

Кадри органів прокуратури.

Значення і основні напрямки подальшого реформування прокуратури.

84