ДОДАТКИ

Додаток 1 КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(витяги)

Зі статті №172. Грубе порушення законодавства про працю.

/. Штраф у розмірі до 50-ти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або позбавлення права займати певні посади чи за­йматися визначеною діяльністю на термін до 3 років, або виправні ро­боти на термін до 2 років.

Зі статті №173. Грубе порушення трудової угоди.

1. Штраф у розмірі до 50-ти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян чи позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю на термін до 5 років, чи арешт на термін до 6 місяців, або обмеження волі на термін до 2 років.

Зі   статті №270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Штраф у розмірі від 50-ти до 120-ти не оподатковуваних податком

мінімумів доходів громадян або виправні роботи на термін до 2 років,

чи обмеження волі на термін до 3 років.

Те ж діяння, яке спричинило загибель людей, майновий збиток в

особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, — карається по­

збавленням волі на термін від 3 до 8 років.

Зі статті №271. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

Штраф у розмірі до п'ятдесяти не оподатковуваних мінімумів доходів

громадян чи виправні роботи на термін до 2 років, чи обмеження волі

на той же термін.

Те ж діяння, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки

- карається виправними роботами на термін до 5 років, чи обмежен­

ням волі на термін до 7 років, з позбавленням права займати певні

посади або займатися певною діяльністю на термін до 2 років або без

такого.

248

Зі статті №286. Порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту особами, що керують транспортними засо­бами.

Штраф у розмірі до 100 не оподатковуваних мінімумів доходів гро­

мадян або виправні роботи на термін до 2 років, чи арешт на термін до

6 місяців, чи обмеження волі на термін до 3 років, з позбавленням

права керувати транспортними засобами на термін до 3 років або без

такого.

Те ж діяння, яке спричинило смерть потерпілого чи заподіяння тяж­

кого тілесного ушкодження, — карається позбавленням волі на термін

від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засо­

бами на термін до 3 років або без такого.

Те ж діяння, яке спричинило загибель декількох осіб, — карається

позбавленням волі на термін від 7 до 12 років з позбавленням права

керувати транспортними засобами на термін до 3 років.

Зі статті №363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем.

7. Штраф у розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи позбавлення права займати певні посади чи займатися визначеною діяльністю на термін до 5 років, чи виправні роботи на те­рмін до 2 років.

249

Додаток 2

ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ РОЗСЛІДУВАННЯ

НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ І СКЛАДАННЯ ВІДПОВІДНОГО АКТА

СПЕЦІАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ

Витяг з Положення про розслідування та облік

нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

на підприємствах, в установах і організаціях,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

10.08.1993 р. №623 (в редакції постанови № 923 від 17.06.1998 р.)

1.         ВІДОМОСТІ ПРО ПОТЕРПІЛОГО (ПОТЕРПІЛИХ)"

Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, професія (посада), стаж роботи — загальний, у тому числі на цьому підприємстві, за про­фесією, час проходження навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, медичного профвідбору. Наслідки нещасного випадку. Відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні потерпілого, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, сімейні відносини, рід занять **. Ці відомості можуть бути викладені у вигляді таблиці.

2.         ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА, ОБ'ЄКТА, ДІЛЬНИЦІ

ТА МІСЦЯ, ДЕ СТАВСЯ НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (АВАРІЯ)

У короткій характеристиці підприємства, об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія), наводяться відомості про проект­ний, затверджений та фактичний режим роботи об'єкта (обладнання) до настання нещасного випадку (аварії).

Описується стан об'єкта (дільниці), обладнання (конструкцій) і ма­теріалів, що застосовувалися перед аварією (нещасним випадком), а також дається висновок про їх відповідність нормативним вимогам. Зазначається наявність аналогічних нещасних випадків (аварій), якщо вони раніше мали місце на підприємстві. Описується організація на підприємстві роботи з охорони праці та її недоліки.

Якщо нещасний випадок стався через аварію, то в цей розділ акта додатково вносяться такі дані: категорія аварії, втрати продукції (в на­туральному вигляді та в гривнях), розмір загальної шкоди, заподіяної аварією (в гривнях).

3.         ОБСТАВИНИ, ЗА ЯКИХ СТАВСЯ НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (АВАРІЯ)

Описуються всі події, що відбувалися, та роботи, що проводилися

до настання нещасного випадку (аварії), зазначається, як проходив процес праці з початку зміни, хто керував роботами і які він давав вка­зівки, дії потерпілого (потерпілих) та інших осіб, пов'язані з нещасним випадком (аварією).

* У разі групових нещасних випадків зазначаються відомості окремо шодо кожного потерпілого.

** Відомості про членів сім'ї зазначаються тільки у разі нещасних випадків зі смертельним наслідком.

250

Викладається послідовність подій, наводяться небезпечні та шкід­ливі виробничі фактори, які впливали на потерпілого, вказується конк­ретно машина, інструмент, обладнання, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, наявність небезпечних умов і небезпечні дії потер­пілого або інших осіб, характер аварії. Перелічуються заходи, вжиті для ліквідації аварії (якщо вона мала місця) відповідно до плану ліквідації аварії (надзвичайної ситуації), або плану локалізації аварійних ситуацій.

4.         ПРИЧИНИ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (АВАРІЇ)

Наводяться основні технічні та організаційні причини нещасного випадку (аварії), включаючи перевищення гранично допустимих норм небезпечних і шкідливих виробничих факторів, невідповідність та не­достатність засобів колективного, індивідуального та медичного захис­ту чинним вимогам (якщо ці причини вплинули на подію). Після кожної причини вказується, які конкретні вимоги законодавства і нормативних актів з питань охорони праці та цивільної оборони, інструкцій з безпе­чного ведення робіт, посадових інструкцій були порушені (з посилан­ням на відповідні статті, розділи, пункти).

Зазначаються узагальнені результати перевірки стану охорони праці на цьому та інших підприємствах, проведеної органами держав­ного нагляду за охороною праці та іншими організаціями.

5.         ЗАХОДИ ЩОДО УСУНЕННЯ ПРИЧИН НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ (АВАРІЇ)

Запропоновані заходи повинні складатися із:

заходів щодо ліквідації наслідків аварії (у разі необхідності);

заходів щодо усунення безпосередніх причин нещасного ви­

падку і запобігання подібним випадкам.

Ці заходи можуть бути викладені у вигляді таблиці або перелічені у тексті із зазначенням змісту заходів, термінів їх виконання і посадових осіб (установ), які відповідають за їх своєчасну реалізацію.

6. ВИСНОВОК КОМІСІЇ ЩОДО ОСІБ, ЯКІ ДОПУСТИЛИ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ ТА ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

У цьому розділі зазначаються особи, у тому числі й потерпілий, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (аварії*). Вказуються конкретні порушення законодавчих і нормативних актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо із зазначенням статей, параграфів та пунктів. Наприкінці розділу даються пропозиції щодо притягнення до від­повідальності осіб, з вини яких стався нещасний випадок чи аварія. У ви­сновку зазначається, що даний нещасний випадок підлягає (не підлягає) обліку і на нього складається (не складається) акт за формою Н-1.

Після висновку комісії щодо осіб, відповідальних за даний нещас­ний випадок, дається оцінка діяльності державних та відомчих органів нагляду та контролю за безпечним веденням робіт на підприємстві.

Наприкінці акта робиться запис про зустріч членів комісії з розслі­дування з потерпілими або членами їх сімей, розгляд на місці питань надання соціальної і матеріальної допомоги, роз'яснення потерпілим та членам їх сімей прав відповідно до законодавства.

251

Додаток З

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ІНСТРУКЦІЙ

ПРО ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

З Додатків до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених на­казом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.1995 р. № 400

Інструкції повинні розроблятися на основі діючих правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожеж­ної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічно­го і виробничого обладнання.

Вони повинні встановлювати порядок і спосіб забезпечення по­жежної безпеки, обов'язки і дії працівників у випадку виникнення по­жежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами поже­жної охорони.

Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей (тварин) і матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (інструкції) поділяються на такі види:

загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (загаль-

нооб'єктові інструкції);

інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій,

приміщень тощо;

-           інструкції  щодо   проведення   пожежонебезпечних   видів   робіт,

експлуатації технологічних установок, обладнання тощо;

2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, про­

типожежних розривів, під'їздів до будівель, споруд, вододжерел;

вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця зберігання (на території) і допустиму кількість розташуван­

ня там сировини, напівфабрикатів і готової продукції;

допустимість (місця) паління;

порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та

інших пожежонебезпечних робіт;

порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів ви­

робництва;

утримання та зберігання спецодягу;

основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологі­

чних процесів;

вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і

матеріалів;

правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у

тому числі автоматичних установок і первинних засобів пожежогасіння;

252

порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан приміщень

після закінчення роботи;

особливості утримання електроустановок, вентиляційного та ін­

шого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших

нагрівальних приладів;

обов'язки та дії працівників у випадку пожежі із зазначенням:

порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику по­

жежної охорони;

порядку евакуації людей і матеріальних цінностей;

правил застосування засобів пожежогасіння та установок поже­

жної автоматики;

-           порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції,

зупинки роботи технологічного обладнання тощо.

2.2.       В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вка­

зуватися:

категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки

з урахуванням ЗНТП 24-86 (для виробничих складських приміщень,

лабораторій тощо);

вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів і виходів;

місця для паління і вимоги до них;

правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання і за­

стосування ЛЗР, ГР пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання і вида­

лення пальних відходів, промаслених ганчірок;

утримання і зберігання спецодягу;

місця, порядок і норми одночасного зберігання у приміщенні си­

ровини, напівфабрикатів і готової продукції;

умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в по-

жежонебезпечний стан приміщень і робочих місць, закриття приміщень

після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках і

апаратах, що мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (мано­

метрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати по­

жежу або вибух;

обов'язки та дії працівників у випадку виникнення пожежі: порядок і

способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки техно­

логічного   обладнання,   вимкнення   ліфтів,   підйомників,   вентиляційних

установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння, по­

слідовність евакуації людей і матеріальних цінностей з урахуванням до­

тримання техніки безпеки.

2.3.       Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт,

експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розро­

бляти з урахуванням вимог, викладених у розділах 5, 8 цих Правил.

3. Інструкції повинні затверджуватися керівником підприємства чи особою, що виконує його обов'язки.

253

Додаток 4

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СПЕЦІАЛЬНЕ НАВЧАННЯ, ІНСТРУКТАЖ

І ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ, В УСТАНОВАХ І ОРГАНІЗАЦІЯХ УКРАЇНИ '

З додатків до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених нака­зом МВС України рід 22 06 95 № 400 (зі скороченнями)

1.         Загальні положення

1.1.       Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та

перевірку знань з питань пожежної' безпеки (надалі — Типове поло­

ження) розроблено відповідно до ст.8 Закону України "Про пожежну

безпеку".

Типове положення установлює види і порядок проведення спеці­

ального навчання, інструктажів з питань пожежної безпеки робітників,

службовців та інших категорій працівників (надалі — працівники) і поши­

рюється на всі підприємства, установи й організації (надалі — підприємст­

ва) незалежно від форм власності і видів діяльності.

Працівники під час прийняття на роботу, пов'язану з підвище­

ною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного ви­

конання   робіт,   повинні   пройти   спеціальне   навчання   (пожежно-

технічний мінімум), а потім постійно, один раз 'на рік — перевірку

знань.

Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються чи інстру­

ктуються як за основною, так і за суміжною професією (роботою).

Організація своєчасного і якісного проведення спеціального

навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки

на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних під­

розділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня і т. ін.) — на керівника

відповідного підрозділу.

Порядок проходження працівниками спеціального навчання,

інструктажів і перевірки знань визначається керівником підприємства

(наказом чи відповідним положенням, що затверджується керівником);

Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання,

інструктажів чи перевірки знань, забороняється.

2.         Протипожежні інструктажі

2.1. За призначенням і часом проведення протипожежні інструк­тажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

" Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 лис­топада 1994 року №628, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1994 року №307/517.

254

2.2.       Вступний  протипожежний  інструктаж  проводиться  з  усіма

працівниками, щойно прийнятими на роботу (постійну чи тимчасову), а

також з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виро­

бничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виро­

бничому процесі.

Він проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інстру­кцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціаль­но обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки, і може поєднуватися з вступним інструктажем з охорони праці.

Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) під­приємства.

2.3.       Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосе"ред-

ньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Його повинні проходити:

усі новоприйняті на роботу (постійну чи тимчасову);

працівники, переведені з інших структурних підрозділів виробни­

чих дільниць підприємства;

особи, що прибули на підприємство у відрядження і мають брати

безпосередню участь у виробничому процесі);

будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому під­

приємстві будівельно-монтажні, ремонтні або інші роботи;

учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також

перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстер­

нях, лабораторіях і т. ін.;

Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (началь­ником цеху, відділу тощо), відповідальним за протипожежний стан, або ке­рівником підприємства (його заступником).

2.4.       Програми для проведення вступного та первинного протипо­

жежного інструктажів погоджуються з начальником об'єктової пожеж­

ної охорони чи добровільної пожежної дружини (за наявності таких

формувань).

Приблизний перелік питань, з якими необхідно ознайомити пра­цівників під час проведення вступного і первинного протипожежних інструктажів, наведено у додатку №1 *.

Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому

місці з усіма працівниками не менш як один раз на рік за переліком пи­

тань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення всту­

пного та первинного протипожежних інструктажів (додаток №1 *).

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з пра­

цівниками на робочому місці чи в спеціально відведеному для цього

приміщенні:

' Додаток 5 у цьому виданні —ред.

255

у випадку введення в дію нових чи доопрацьованих нормативних

актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень

тощо);

у випадку зміни технологічного процесу, застосування нового або

заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного обладнання;

на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо ви­

явлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки

на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі і користуватися

первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індиві­

дуально чи з групою працівників споріднених спеціальностей (видів

робіт). Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному випадку

окремо залежно від причин, що викликали необхідність його прове­

дення.

Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівни­

ками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпеч-

них робіт (зварювальних, нагрівальних та інших), при ліквідації аварії,

стихійного лиха.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожеж­

ні   інструктажі   проводяться   безпосередньо   керівниками   робіт,   які

пройшли навчання, перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Первинний, повторний і позаплановий інструктажі завершу­

ються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила

інструктаж.

Проведення протипожежних інструктажів може здійснювати­

ся разом з відповідними інструктажами з охорони праці.

Про проведення усіх видів протипожежних інструктажів крім

цільового, у спеціальних журналах робляться записи (окремо від ін­

структажів з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводи­

вся інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу ро­биться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

3. Спеціальне навчання, пожежно-технічний мінімум і перевірка знань працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною не­безпекою

3.1. Попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) проходять особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою:

-           електрогазозварювальники;

-           особи, що мають брати безпосередню участь у виробничому

процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною небезпекою А і

Б (відповідно до ЗНТП 24-86);

-           особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні,

апаратах, де є в обігу ЛЗР і горючі речовини, горючі гази, речовини і

256

матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним;

працівники складського господарства, де зберігаються пожежо-

небезпечні матеріали і речовини;

електрики, що працюють з електроустановками в пожежонебез-

печних зонах;

інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибо­

ких знань з питань пожежної безпеки навичок на випадок виникнення

пожежі.

Метою проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищен­

ня загальних пожежно-технічних знань працюючих, навчання їх прави­

лам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливос­

тей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними за­

ходами і діями у випадку виникнення пожежі; напрацювання навичок

використання наявних засобів пожежогасіння.

Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного міні­

муму, а також конкретний перелік робіт і спеціальностей, з яких про­

водять таке спеціальне навчання, встановлюється наказом керівника

підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру і виду

робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів

та цього Типового положення.

Спеціальне навчання проводиться за програмами, які розроб­

ляються, як правило, на підприємствах і затверджуються їх керівника­

ми. Рекомендована програма проведення занять з пожежно-технічного

мінімуму наведена в додатку №3 *.

Програми спеціального навчання з пожежно-технічного міні­

муму погоджуються з місцевими  органами державного пожежного

нагляду.

Заняття, як правило, здійснюються по групах, з урахуванням

фаху працівників. Для їх проведення адміністрація може запрошувати

(на договірній основі) фахівців з інших підприємств, організацій, уста­

нов, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються.

Працівники підприємств, де відсутня можливість проведення

занять з пожежно-технічного мінімуму, можуть проходити їх на інших

споріднених за технологією підприємствах, де є необхідні для цього

умови і фахівці (на договірних умовах).

Спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму може також проводитися в навчальних закладах, які мають необхідну матеріальну базу, фахівців і одержали від органів державного пожежного нагляду дозвіл (ліцензію) на проведення цих занять пза відповідними програ­мами.

У таких випадках результати спеціального навчання фіксуються на підприємстві (у навчальному закладі), де воно проводилося.

* Додаток 6 цього видання —ред.

257

Після закінчення спеціального навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму приймаються заліки. Результати заліків оформ­люються протоколом.

Для прийняття заліків наказом керівника підприємства створюєть­ся комісія, яку очолює заступник керівника (головний інженер).

Працівники підприємств, які проходили спеціальне навчання на інших підприємствах (у навчальних закладах), складають заліки за міс­цем навчання.

3.9.       Особам, які успішно здали заліки, видається посвідчення від­

повідної форми.

3.10.     Звільнення від проходження спеціального навчання з пожеж­

но-технічного мінімуму може надаватися особам, що за попереднім

місцем роботи вже проходили його (відповідно до спеціальності або

виду роботи, на яку їх приймають) і мають відповідне посвідчення. При

цьому строк останньої перевірки їхніх знань не повинен перевищувати

одного року.

3.11.     Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання

(пожежно-технічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені

від вступного і первинного протипожежного інструктажів. Особи, яких

для проходження навчання направляють до інших підприємств або до

навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.

Щорічно працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Для проведення перевірки наказом керівника підприємства при­значається комісія, яку очолює один з його заступників (головний ін­женер).

3.13. На підприємстві, що має самостійні структурні підрозділи, можуть створюватися декілька комісій, які очолюють заступники керів­ників відповідних структурних підрозділів.

Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розроб­ляється комісією та затверджується керівником підприємства.

Результати перевірки оформлюються протоколом. У випадку не­задовільного результату працівники повинні пройти повторну перевір­ку протягом одного місяця.

Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму.

258

Додаток 5

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ,

З ЯКИМИ НЕОБХІДНО ОЗНАЙОМИТИ ПРАЦІВНИКІВ

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОГО, ПЕРВИННОГО І ПОВТОРНОГО

ПРОТИПОЖЕЖНИХ ІНСТРУКТАЖІВ

З додатків до Типового положення про спеціальне навчання, інструк­таж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України

1.         Вступний протипожежний інструктаж

Під час проведення вступного протипожежного інструктажу особи, яких приймають на роботу, мають бути ознайомлені з:

наявністю небезпечних у пожежному відношенні виробництв (ді­

льниць, робіт) та їх загальною характеристикою;

діючими на підприємстві правилами, інструкціями, наказами, по­

ложеннями з питань пожежної безпеки, загальними вимогами щодо

утримання протипожежного режиму;

порядком паління, застосування відкритого вогню, проведення

вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

можливими причинами пожеж і запобіжними заходами щодо них;

відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки;

місцем розташування об'єктової пожежної охорони, а в разі її

відсутності — найближчої пожежної частини;

існуючим на підприємстві порядком (системою) оповіщення лю­

дей про пожежу;

діями у випадку виникнення пожежі (порядком виклику пожежної

допомоги, евакуації людей, матеріальних цінностей тощо;

правилами використання первинних засобів пожежогасіння.

2.         Первинний і повторний протипожежні інструктажі

Під час проведення первинного і повторного інструктажів необ­хідно ознайомити працівників із:

стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, облад­

нання, речовин і матеріалів, що використовуються в даному приміщен­

ні або певній споруді;

можливими причинами виникнення пожеж та запобіжними захо­

дами й діями щодо них (у тому числі в процесі роботи і після її завер­

шення);

правилами та інструкціями з пожежної безпеки, встановленими

для працівників даного приміщення, дільниці або споруди, вказавши

місця паління, якщо воно не забороняється;

засобами зв'язку та місцем розташування найближчого телефону;

правилами утримання шляхів евакуації;

259

призначенням наявних установок пожежної сигналізації та авто­

матичного пожежогасіння;

місцем розташування первинних засобів пожежогасіння і прави­

лами їх використання;

діями у випадку виникнення пожежі (порядком виклику пожежної

охорони, оповіщення людей, проведення евакуації й ін.).

Примітка. Проведення протипожежних інструктажів супроводжу­ється практичним показом застосування існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння.

260

Додаток 6 РЕКОМЕНДОВАНА ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

З ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНОГО МІНІМУМУ

З додатків до Типового положення про спеціальне навчання, інструк­таж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України

ТЕМА 1 (2-4 години)

Заходи пожежної безпеки на об'єкті

Коротка характеристика виробництва (об'єкта) і його пожежної небезпеки. Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку". Загальнооб'єктові правила, інструкції, положення та накази з питань пожежної безпеки. Відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.

Основні причини пожеж: несправність обладнання, проведення елек-трогазозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, несправ­ність електроустановок, порушення правил користування інструментами й електронагрівальними приладами та ін.

Вимоги щодо утримання території, протипожежних розривів, дже­рел протипожежного водопостачання.

Дії робітників і службовців у разі виявлення порушень правил по­жежної безпеки. Місце розташування і порядок виклику об'єктової по­жежної охорони, а в разі її відсутності — найближчої пожежної частини. Порядок організації, цілі та завдання добровільної пожежної дружини.

ТЕМА 2 (2-4 години)

Заходи пожежної безпеки на робочому місці

Характеристика пожежної небезпеки агрегатів і установок, розташо­ваних у приміщенні (споруді). Дії персоналу у випадку порушень режиму роботи установок, машин і агрегатів. Протипожежний режим на робочому місці. Правила пожежної безпеки, встановлені для працівників даного приміщення, дільниці або споруди.

Можливі причини виникнення пожеж. Дії персоналу у випадку за­грози виникнення пожежі, аварії чи вибуху; правила вимкнення уста­новок і агрегатів, порядок зняття напруги з електроустановок, виклику аварійної допомоги тощо.

Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися, стаючи до роботи, у процесі роботи і після її закінчення з метою запобігання виникненню пожеж.

ТЕМА 3 (1 година)

Сповіщення про пожежу і виклик пожежної допомоги

Установлений на підприємстві порядок (система) оповіщення лю­дей про пожежу.

261

Засоби зв'язку, сигналізації, які є на об'єкті та на робочому місці, розміщення найближчих апаратів телефонного зв'язку, сповіщувачів пожежної сигналізації, пристосувань для подачі звукових сигналів по­жежної тривоги, систем сповіщення і управління евакуацією людей. Порядок використання цих засобів у випадку виникнення пожежі.

ТЕМА 4 (2 години)

Засоби пожежогасіння, протипожежне обладнання й інвентар, порядок їх використання під час пожежі

Призначення і місцезнаходження існуючих на об'єкті засобів по­жежогасіння, протипожежного обладнання та інвентаря (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, діжки з водою, шухляди з піском, стаціонарні установки пожежогасіння і т.д.).

Загальні поняття про пожежну сигналізацію, спринклерне і дрен-черне обладнання та інші установки пожежогасіння (вуглекислотні, пінні, порошкові тощо).

Порядок утримання існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння (у літніх і зимових умовах). Правила використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентаря та обладнання.

ТЕМА 5 (2 години) Дії під час пожежі

Дії у випадку виявлення на робочому місці чи на території об'єкта задимлення або пожежі. Порядок повідомлення про пожежу пожежної охорони та інших аварійних служб. Організація зустрічі пожежних під­розділів. Відімкнення в разі потреби обладнання, комунікацій, елект­роустановок і вентиляції.

Гасіння пожежі існуючими на об'єкті засобами пожежогасіння; по­рядок увімкнення стаціонарних установок вогнегасіння, евакуації лю­дей і матеріальних цінностей.

Дії після прибуття пожежних підрозділів (надання допомоги у прокла­данні рукавних ліній, участь в евакуації матеріальних цінностей і виконанні інших робіт за розпорядженням керівника пожежогасіння). Обов'язки членів добровільної пожежної дружини.

ДОДАТКОВА ТЕМА 6 (1-2 години) Заходи пожежної безпеки в побуті

Основні причини виникнення пожеж у жилих будинках: необере­жне поводження з вогнем, використання факелів і паяльних ламп для відігрівання замерзлих труб центрального опалення, водопостачання чи каналізації. Несправності й неправильна експлуатація приладів га­зопостачання, опалення і побутових споживачів електроенергії.

Пожежна небезпека хімічних речовин, предметів побутової хімії та аерозольних препаратів.

262

Запобігання пожежам від основних причин. Порядок утримання жилих і підсобних приміщень, індивідуальних гаражів. Виклик пожеж­ної охорони і поведінка громадян у разі виникнення пожежі.

Примітки:

Під час розробки конкретних програм з пожежно-технічного мі­

німуму необхідно враховувати специфіку виробництва, пожежну не­

безпеку речовин і матеріалів, що застосовуються, а також інші чинни­

ки, що впливають на стан пожежної безпеки виробництва.

Вивчаючи теми пожежно-технічного мінімуму, слід інформувати

тих, хто навчається, про найбільш характерні випадки пожеж, що мали

місце на підприємстві. Для кращого засвоєння матеріалу бажано викорис­

товувати з навчальною метою навчальні експонати, фотознімки, плакати,

макети, технічні засоби навчання.

Тема 6 є додатковою до програми пожежно-технічного мінімуму

і вивчається у зв'язку з тим, що основна кількість пожеж із загибеллю

людей відбувається в побутових умовах.

263

Додаток 7

МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ

НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ТА ЗАХОДІВ, СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ

/. САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ

1.1. Методика розрахунку розмірів санітарно-захисних зон у зале­жності від напрямку вітрів у районі розташування об'єкта:

ЯкщоР>Р0,то   і  = і    . _£_      (7/1)

Р

Якщо Р < Ро, то           L = Lo   (7/2)

де Lo — розрахункова відстань санітарно-захисної' зони відповідно до санітарної класифікації об'єкта, м; Р — середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба, %; Ро__ повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій розі вітрів, %.

Повторюваність напрямку вітру одного румба  обчислюється за формулою:

Ро = 100/п,       (7/3)

де п — кількість румбів напрямку вітрів.

1.2. Методика розрахунку кількості води для гігієнічних потреб Q в літрах вказується у екологічному паспорті об'єкта і визначається двома способами:

з

 Чс-п -р№         <7/4>

де q0, — нормовані витрати води (q0 — для всього об'єкта відповідно для душової, вмивальної, туалету дорівнює 500 л/год., ЮОл/год., 600 л/добу); п — кількість джерел водопостачання; р — коефіцієнт нерівномірності во­допостачання (р = 1.5 — 3); або

4

2)   Q= X    N   Чо, Р<    (7/5)

/ = і

де N — кількість працюючих; q0, _ нормовані витрати води (відповідно для душової, вмивальної, туалету, приготування їжі дорівнює — 50 л/миття, 10 л/людину, 600 л/добу, 12 л/людину).

264

1.3. Методика визначення відносної вологості:

(p=100A/F2,      (7/6)

A=F,-a(tc-tB)   H,/H,       (7/7)

де F, _ пружність насичених парів води при температурі вологого тер­мометра [44]; а — психометрична константа (для швидкості вітру до 2 м/с а = 0.5); tc — показання сухого термометра; tB — показання воло­гого термометра; Н, _ атмосферний тиск в момент вимірювання; Н — нормальний атмосферний тиск (Н = 760 мм рт. ст.); F2_ пружність на­сичених парів води при температурі сухого термометра.

1.4. Методики оцінки кількості шкідливих речовин, що виділяють­ся при роботі автомобіля:

G  = g ■ N ,       (7/8)

де g — питома кількість шкідливих речовин, віднесено до потужності двигуна, г/кВт; N — потужність двигуна, кВт.

Для зменшення кількості шкідливих речовин у гаражі використо­вуються витяжні системи, що діють при запуску двигуна, при прийомі і здачі чергування, при роботі на холостому ходу. Значення потужності двигуна визначається за технічним паспортом автомобіля чи автомобі­льним довідником, питому кількість шкідливих речовин у місцях збе­реження автомобілів зазначено в табл. 1-7. Для вантажного транспорту менші значення належать автомобілям з дизельним двигуном.

Таблиця 1-7 Значення величини д для легкових і вантажних автомобілів