§ 179. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини

Кримінальний кодекс України визначає такі види зло­чинів:

' 1) проти основ національної безпеки України;

проти життя і здоров'я особи;

проти волі, честі та гідності особи;

проти статевої свободи та статевої недоторканнос­ті особи;

проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

проти власності;

у сфері господарської діяльності;

проти довкілля;

проти громадської безпеки;

проти безпеки виробництва;

проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

проти громадського порядку та моральності;

у сфері обігу наркотичних засобів, психотроп­них речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення;

у сфері охорони державної таємниці, недотор­канності державних кордонів, забезпечення при­зову та мобілізації;

379

проти авторитету органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування та об'єднань гро­мадян;

у сфері використання електронно-обчислюваль­них машин (комп'ютерів), систем та комп'ю­терних мереж;

у сфері службової діяльності;

проти правосуддя;

проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини);

проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Серед злочинів проти життя і здоров'я людини най­тяжчим є умисне вбивство за обставин, які обтяжують покарання. Цей злочин посягає на найважливіше природне право людини — право на життя. Умисне заподіяння смерті іншій людині за обставин, які обтяжують пока­рання (вбивство двох або більше осіб, вагітної жінки, заручника, вчинене з корисливих або хуліганських мо­тивів, вчинене на замовлення та ін.), карається позбав­ленням волі на строк від 8 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

Останнім часом набуло поширення таке ганебне явище, як торгівля людьми, що в Кримінальному кодексі відне­сено до злочинів проти волі, честі та гідності особи. Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійс­нення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, по­в'язаної з переміщенням її через державний кордон Ук­раїни з метою подальшого продажу чи передачі іншій особі для сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці тощо, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

^ Нині в Україні спостерігається збільшення кількості майнових (корисливих) злочинів. Між собою корисливі злочини проти власності різняться насамперед засобами і методами вчинення.

Для крадіжки характерною є таємність викрадення, вчинення її за відсутності інших осіб.

Грабіж — це відкрите, а отже більш зухвале викра­дення чужого майна. Грабіж може поєднуватися із засто­суванням  насильства яке  не  є  небезпечним  для  життя  і

здоров'я, до потерпілого чи до осіб, які перешкоджають грабіжникові заволодіти майном.

Розбій — це заволодіння чужим майном шляхом на­паду; в його ході застосовується насильство, яке є небез­печним для життя чи здоров'я.

Шахрайство передбачає використання для заволодіння майном обману або зловживання довір'ям, внаслідок чого майно переходить до шахрая нібито з волі потерпілого.

На визначення покарання за ці злочини впливають такі обставини:

учинення злочину групою осіб;

учинення злочину повторно;

проникнення в приміщення або житло;

розміри (вартість) викраденого або привласненого.

Останнім часом спостерігається поширення такого зло­чину, як вимагання (рекет).

Вимаганням вважається вимога передачі індивідуаль­ного майна громадянина чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насиль­ства над потерпілим або близькими йому особами, розго­лошення відомостей, що ганьблять громадянина або близь­ких йому осіб, пошкодження чи знищення їх майна. Обтяжуючими обставинами цього злочину є повторність його вчинення, здійснення його групою, погроза потер­пілому вбивством чи нанесення тяжких тілесних ушко­джень. Всі ці злочини за умов наявності обтяжуючих обставин караються позбавленням волі на строк до 15 ро­ків з конфіскацією майна або без такої.

Значну суспільну небезпеку становлять собою злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Сувора кримінальна відповідальність, аж до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може бути застосована судом за незаконне заволодіння транспортним засобом. Пору­шення особою, яка керує транспортним засобом, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушко­дження, карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Серед злочинів проти громадського порядку і мораль­ності Кримінальний кодекс передбачає і нищення, руйну­вання чи псування пам'яток історії або культури, хулі­ганство, наругу над могилою, жорстоке поводження з тва­ринами.

380

381

Найпоширенішим серед цих злочинів є хуліганство. Суспільна небезпечність хуліганства полягає в тому, що воно порушує умови побуту, відпочинку і праці людей, часто пов'язане із завданням шкоди особі або пошко­дженням майна. На ґрунті хуліганства нерідко скоюються інші тяжчі злочини.

Згідно з Кримінальним кодексом хуліганство — це умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виявляють явну неповагу до суспільства, характеризуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Для хулі­ганства характерним є вчинення дій без очевидного при­воду чи з використанням незначного приводу для розправи з потерпілими, намагання показати грубу силу, зневагу до громадського порядку.

Хуліганство може становити такі дії, як нанесення побоїв, легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я, пошкодження або знищення майна без обтяжуючих обста­вин тощо. Хуліганство карається штрафом до 50 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Хуліганство, вчинене групою осіб, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

В Україні налічується чимало пам'яток історії і куль­тури, а також природних об'єктів, взятих під охорону держави. Охорона цих пам'яток, дбайливе ставлення до них є ознакою культури і моральності людини. Руйну­вання таких об'єктів є виявом бездуховності й вандалізму. Ніхто не має права без спеціального дозволу проводити розкопки курганів та інших пам'яток археології. Пока­ранням за такі дії може бути позбавлення волі на строк до п'яти років.

Кримінальний кодекс установлює покарання позбав­ленням волі на строк до трьох років за наругу над моги­лою (розриття її, руйнування надмогильних пам'ятників, плит тощо), за викрадення предметів, які знаходяться в могилі чи на могилі.

Законодавство, спрямоване на запобігання жорстокому поводженню з тваринами, є однією з ознак цивілізованості країни, турботи держави про моральне здоров'я громадян. Кримінальний кодекс встановлює, що жорстоке поводжен­ня з тваринами, мучення тварин із застосуванням садист­ських методів або із хуліганських мотивів, а так само нацьковування тварин одна на іншу, вчинене із хуліган­ських чи корисливих мотивів, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ареш­том на строк до шести місяців.