§ 176. Особливості відповідальності неповнолітніх

Кримінальний кодекс розглядає вчинення злочину не­повнолітніми як пом'якшуючу обставину. Адже закон зва­жає на те, що формування неповнолітнього як особистості ще не закінчилося. Кримінальній відповідальності підля­гають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але за вчинення ряду злочинів, наприклад — умис­не вбивство, посягання на життя працівника міліції, умис­не тяжке і середньої тяжкості ушкодження, крадіжку, бандитизм, зґвалтування, розбій, вимагання, умисне зни­щення або пошкодження майна, шляхів сполучення, транс­портних засобів, незаконне заволодіння транспортними за­собами, хуліганство, кримінальній відповідальності під­лягають особи, яким до дня вчинення злочину випов­нилося 14 років.

У разі призначення покарання неповнолітньому суд враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі види покарань:

1) штраф — застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход або майно;

громадські роботи;

виправні роботи на строк від двох місяців до одного року;

арешт на строк від 15 до 45 діб;

позбавлення волі у спеціальних виховних уста­новах на строк до 10 років, а за особливо тяж­кий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини,  — на строк до 15 років.

До неповнолітнього, що вчинив злочин, який не стано­вить великої суспільної небезпеки, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю від одного до двох років.

До неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої тяжкості й виявив щире розкаяння, судом можуть бути застосовані, зокрема, такі заходи виховного характеру: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особ­ливих вимог до поведінки; передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу; направлення до спеціальної навчаль­но-виховної установи для дітей і підлітків на строк, що не перевищує трьох років.

У разі ухилення неповнолітнього від примусових за­ходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він направляється для відбування призначеного покарання.