§1. правовий СТАН державної СЛУЖБИ ОХОРОНИ

Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 19962000 роки, затверджена Указом Президента України від 17 вересня 1996 р., визначила основні аспекти забезпечення охорони об'єктів і громадян, окресливши при цьому коло охоронних структур, які здійснюють виконання зазначених функцій. Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Державну службу охорони при МВС (постанова N 615 від 10 серпня 1993 р.). Цим Положенням Державна служба охорони при МВС України визначається як централізована система підрозділів, створених для охорони на договірних засадах об'єктів та іншого майна державної, колективної та приватної власності, майна іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб, а також громадян. Служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за договорами на охорону майна та громадян.

Структура служби охорони складається з Головного управління Державної служби охорони при МВС, управлінь (відділів) Державної служби охорони-при УМВС України в областях, ГУМВС Автономної Республіки Крим, містах Києві та Севастополі, відділів (відділень) Державної служби охорони при міськрайорганах та навчальних закладів підготовки особового складу.

У своїй діяльності служба охорони керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, згаданим Положенням, нормативними актами МВС України, а також рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади.

Чинне законодавство до основних завдань служби охорони відносить:

- здійснення на договірних засадах охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди, гроші, цінні папери, вантажі тощо) незалежно від форм власності, а також громадян з метою забезпечення їхньої особистої безпеки;

- розроблення та здійснення заходів щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об'єктів усіх форм власності та громадян;

- розроблення основних вимог щодо захисту об'єктів всіх форм власності та громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до технічної укріпленності та оснащення засобами охорони та сигналізації об'єктів державної та інших форм власності, інструкцій, технічних умов, а також інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій, забезпечення проведення єдиної технічної політики з розробки систем охоронної сигналізації, відповідних датчиків і приладів, їх промислового освоєння та виробництва, здійснення контролю за якістю цих систем та інших технічних засобів, їх впровадженням, тактикою використання та обслуговуванням.

Відповідно до покладених на неї завдань служба охорони за погодженням:

- визначає з власниками об'єктів та громадянами вид охорони при її організації (міліцейська, воєнізована, сторожова, спеціалізована, за допомогою пунктів централізованої охорони тощо);

- запобігає правопорушенням і припиняє їх у місцях несення служби;

- провадить монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів сигналізації;

- бере участь у розробці комплексу стандартів на засоби охоронної сигналізації з урахуванням міжнародних вимог і норм, розвиває міжнародне співробітництво у галузі стандартизації засобів охоронної сигналізації, а також співробітництво з вітчизняними та іноземними підприємствами і фірмами у галузі спільної розробки, виробництва, монтажу та обслуговування зазначених засобів;

- забезпечує випробування вітчизняних та іноземних зразків технічних засобів охорони для подальшого впровадження;

- здійснює у встановленному порядку сертифікацію засобів охоронної сигналізації, що застосовуються на території України;

- погоджує за заявками замовників проекти об'єктів і споруд, що "будуються (реконструюються) для забезпечення їх засобами охоронної сигналізації та технічної укріпленності;

- вирішує у встановленому порядку питання финансово-господарської та зовнішньо-економічної діяльності. Служба охорони має такі права:

- інспектувати діяльність служб відомчої охорони державних підприємств, організацій та установ, вносити до Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, місцевих органів влади пропозиції щодо усунення причин і умов, що сприяють розкраданню державного майна;

- видавати керівникам об'єктів державної власності обов'язкові для виконання приписи про впровадження технічних засобів охорони;

- контролювати у встановленому МВС України порядку діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з наданням охоронних послуг, монтажу, ремонту і профілактичному обслуговуванню охоронної сигналізації підприємств і організацій, що займаються виробництвом засобів охоронної сигналізації, роботу служб охорони недержавних підприємств та організацій;

- утримувати училища з підготовки та перепідготовки кадрів, здійснювати на договірних засадах навчання працівників підприємств, організацій і установ, у тому числі зарубіжних, що займаються охороною, монтажем, ремонтом і профілактичним обслуговуванням засобів охоронної сигналізації;

- проектувати на договірних засадах засоби охоронної сигналізації;

- укладати договори на виробництво систем охоронної сигналізації, відповідних датчиків і приладів на державних та інших підприємствах України і інших країн;

- спрямовувати залишки вільних коштів на розвиток власної виробничої бази та фінансування соціальних програм.

Пряме керівництво службою охорони здійснює Головне управління Державної служби охорони при МВС України. Управління, відділи, відділення Державної служби охорони при виконанні покладених на них завдань оперативно підпорядковуються керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Працівники служби охорони не залучаються до виконання завдань, що не входять до й' компетенції.

Управління, відділи, відділення Державної служби охорони створюються в містах, інших населенних пунктах, в тому числі в сільській місцевості, і на окремих об'єктах і складаються з міліцейських, спеціальних (з комплектуванням кадрів на контрактній основі), воєнізованих і сторожових підрозділів, якими керують молодші інспектори охорони та інші працівники міліції охорони, а також пунктів централізованої охорони. Воєнізовані та спеціалізовані підрозділи служби охорони відповідно до чинного законодавства можуть мати на озброєнні вогнепальну зброю та оснащуватися спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Працівню й сторожевих підрозділів під час несення служби в разі необхідності можуть бути у встановленому порядку озброєні спортивно-мисливською зброєю. Порядок створення та ліквідації відповідних підрозділів служби охорони визначається положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони, які затверджуються у порядку, встановленому МВС України.

Чисельність міліції охорони встановлюється відповідно до чинного законодаства. Чисельність інших працівників відділів (відділень) Державної служби охорони при МВС визначається, виходячи з необхідності забезпечення охорони за укладеними договорами. Управлінський персонал служби охорони утримується понад загальної договірної чисельністі охорони. Працівники підрозділів служби охорони не входять до штатів органів внутрішніх справ, при яких вони створені. На службу в підрозділи охорони приймаються особи, що досягли 18-річного віку, які за своїми фізичними даними і станом здоров'я можуть виконувати покладені на них обов'язки і не були засуджені за скоєні злочини.

Працівники служби охорони при несенні служби зобов'язані:

- захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами;

- запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;

- взаємодіяти з органами внутрішніх справ у питаннях запобігання розкраданню власності, затримання правопорушників і проведення перевірок стану збереження матеріальних цінностей;

- у разі виявлення пожеж чи загорань, спрацювань пожежної сигналізації сповіщати про це підрозділи пожежної охорони та вживати заходів до їх ліквідації;

- зберігати державну, службову та комерційну таємницю. При виконанні службових обов'язків відповідно до Закону України "Про міліцію" і інших законодавчих актів працівники Державної служби охорони можуть застосовувати технічні засоби і здійснювати фотографування та звукозапис, затримувати осіб, проводити особистий огляд громадян, транспорту, перевіряти транспортні документи на цінності, що вивозяться за межі охороняємого об'єкта, складати протоколи про адміністративні правопорушення за скоєння дрібних розкрадань, вжиття спиртних напоїв або появу на підприємстві у нетверезому стані; вживати до правопорушників міри фізичного впливу, спецзасоби та зброю у випадках і у порядку, передбаченому законодавством. Працівники служби охорони несуть відповідальність за несумлінне виконання службових та трудових обов'язків згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю та укладеним контрактом.