§ 2. Поняття і зміст розрахункових правовідносин

Діяльність комерційних банків зі здійснення платежів і розрахунків у народному господарстві визначає їх вирішальну роль в організації грошового обігу. Грошовий обіг на тери­торії України здійснюється в готівковому або безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки — це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією про­дукції та іншого майна.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, за яких платежі здійснюються без участі готівки перерахуванням коштів з рахунка платника на рахунок отримувача грошей або зарахуванням взаємних вимог. Комерційні банки зацікавлені в залученні грошей для розрахунково-касового обслуговування.

Підприємства, організації у процесі виконання укладених договорів здійснюють розрахунки за твоїми зобов'язаннями.

Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності, як правило, здійснюються у безготівковому порядку через банк. За умов ринкової економіки розрахунки відіграють важливу роль у регулюванні різних сфер господарського життя. Завдя­ки розрахункам здійснюються платежі за грошовими зобов'язаннями, за їх допомогою контролюються як витрачан­ня коштів, так і їх цільове використання, а також відповідний розподіл та додержання режиму економії різними власниками.

Відносини, в яких одна сторона здійснює платежі на ко­ристь іншої через кредитні установи, називаються розрахунко­вими. Специфіка цих відносин полягає у тому, що вони мають самостійний майновий характер із двома моментами — участь банківських установ та застосування спеціального законодав­ства про банківські операції.

Розрахункові правовідносини — це такі, що виникають між організаціями в процесі здійснення розрахунків у без­готівковому порядку через кредитні установи. Підставою їх правового регулювання є Закон України "Про платіжні систе­ми та переказ грошей в Україні". Основний зміст розрахунко­вих правовідносин розкривається в принципах, на яких ґрун-, тується організація безготівкових розрахунків, зокрема:

1) усі підприємства та організації зобов'язані зберігати свої кошти — як власні, так і позикові — на рахунках в уста­новах банку» за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту;

123

2)  розрахунки   між    підприємствами    й    організаціями здійснюються,  як правило,  безготівковим способом через банки;

3)  безготівкові розрахунки проводяться за діючими форма­ми розрахунків;

4)  суб'єкти господарювання мають право вільного вибору умов про попередню оплату товарів (робіт, послуг), за винят­ком випадків, закріплених у законодавстві;

5)  платежі проводяться за рахунок коштів платника або за рахунок банківського кредиту;

6)  списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється тільки за їх розпорядженням, або за і'х згодою (акцепта);

7)  при проведенні розрахункових операцій банки контро­люють додержання підприємствами, організаціями розрахун­кової та договірної дисципліни. До господарюючих суб'єктів, які  порушують  правила  розрахунків,  банки  застосовують відповідні санкції.

У відносинах, що виникають між установами банків і влас­никами рахунків під час розрахунків, беруть участь, як прави­ло, три суб'єкти (продавець, покупець-платник і банк). Сторо­ни (банк і суб'єкти господарської діяльності) зобов'язані до­держуватись закону і договірних умов.

Порядок проведення розрахунків регулюється законодавст­вом. Це означає, що сторони в розрахункових відносинах по­винні чітко виконувати встановлені приписи. Однак відповідно до вимог законодавства необхідним юридичним фактом для виникнення розрахункових правовідносин є договір на розрахунково-касове обслуговування.

Отже, розрахункові правовідносини регулюються як цивільно-правовими, так і фїнансово-правовими нормами. Договірні відносини І відносини між продавцем і покупцем, які укладають договори про продаж продукції, надання пос­луг або виконання робіт, при проведенні розрахункових опе­рацій, а також відносини з приводу відкриття рахунків у кре­дитній установі, які регулюються цивщьно-правовими норма­ми. Відносини, що виникають внаслідок діяльності кредитних установ, регламентація прав і обов'язків власника рахунка' І банку регулюються фінанєово-правовими нормами і мають імперативний характер, що не дає змоги сторонам чинити за своїм волевиявленням.

З метою вдосконалення організації комерційними банками розрахунково-касового обслуговування народного господар­ства постановою Правління НБУ затверджені Правила

124

організації розрахунково-касового обслуговування ко­мерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питан­ня між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті. Відповідно до цього між комерційним банком і клієнтом укла­дається договір на розрахунково-касове обслуговування, у якому передбачається комплекс взаємних зобов'язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послуга­ми. Крім того, порядок проведення розрахункових операцій регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 29 березня 2001 р.*, По­ложенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19 лютого 2001р.**, Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні від 27 грудня 1999 р.***, за­твердженими постановами Правління НБУ.