2. Інтерпретаційно-правові акти

Якщо офіційне тлумачення є, за сферою його дії, загальним (нормативним), воно завжди вира­жається в самостійному спеціальному (юридично­му) документі — інтерпретаційно-правовому акті. Якщо ж тлумачення є індивідуальним (казуаль­ним), тоді воно може включатися, «вписуватися» у відповідний правозастосовний акт, викладатись у його мотивувальній частині або ж фіксуватися в окремому документі (наприклад, у письмовій від­повіді компетентного органу на запит зацікавлено­го суб'єкта про те, як правильно слід розуміти за­кон стосовно конкретної життєвої ситуації).

Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) — це спосіб зовніш­нього прояву встановленого компетентними орга­нами формально-обов'язкового правила розуміння змісту юридичної норми.

Види інтерпретаційно-правових актів:

за «авторством» норми, яка є предметом тлу­мачення,— акти автентичного тлумачення; ак­ти делегованого (легального) тлумачення;

за суб'єктами тлумачення — акти тлу­мачення державних органів (органів державної влади, управління, суду, прокуратури та ін.); ак­ти тлумачення уповноважених органів гро­мадських об'єднань;

за сферою дії — нормативні (загальні), ка­зуальні (індивідуальні);

за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться,—^  акти  тлумачення  норм  кон-

144

ституційного, адміністративного, цивільного, кримінального права та ін.;

за структурним елементом норми, яка тлума­читься,— акти тлумачення гіпотези, акти тлу­мачення диспозиції, акти тлумачення санкції;

за формою зовнішнього виразу — письмові, усні (тільки казуальні);

за юридичною формою — постанови, роз'яс­нення, ухвали та ін.

Юридичні властивості інтерпретаційно-право­вих актів:

формальна обов'язковість (загальна або інди­відуальна) для адресатів застосування і реалізації інтерпретованої норми;

закріплення в таких актах правил розуміння норми (а не правил фізичної поведінки);

можливість їх прийняття лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;

наявність (поряд із властивими нормативно-правовим актам) спеціальних письмових форм їх виразу: роз'яснень, інструктивних листів та ін.;

не тільки пряма їх дія в часі, а й, звичайно, зворотна дія.