5.4.  Порядок оскарження нотаріальних дій та відмови в їх вчиненні

Відповідно до ст. 50 Закону відмова у вчиненні нотаріальних дій або неправильне її вчинення може оскаржуватися в суді. Необхідність саме судового захисту зумовлюється тим, що нотаріальні дії стосують­ся важливих суб'єктивних прав фізичних та юридичних осіб, а судо­вий порядок розгляду і вирішення таких скарг реально гарантує за­хист цих прав. Такі справи розглядає суд у порядку окремого провад­ження. Суд може визнати незаконними вчинені конкретні нотаріальні

34

дії та скасувати їх або зобов'язати нотаріуса вчинити ті чи інші нота­ріальні дії, якщо в їх вчиненні було неправомірно відмовлено.

Відповідно до ст. 50 Закону і ст. 285 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України [5] заінтересована особа має право подати скаргу на дії нотаріуса чи посадової особи до суду за місцем знаход­ження державної нотаріальної контори чи робочого місця приватного нотаріуса. Скарги на дії посадових осіб консульських установ розгля­даються в порядку підлеглості (ст. 13 Консульського статуту).

Скаргу на нотаріальні дії чи відмову в їх вчиненні мають право по­давати особи, щодо яких мало бути вчинено нотаріальну дію, або гро­мадяни чи юридична особа, які брали безпосередню участь у вчиненні нотаріальної дії, що оскаржується.

Право на порушення цієї категорії справ має також прокурор, який у цьому разі подає заяву на захист прав і законних інтересів інших осіб (ст. 285 ЦПК).

Для подання зазначених скарг законодавством передбачений деся­тиденний строк, який обчислюється з наступного дня після вчинення оскарженої дії або відмови в її вчиненні.

Скарги подають до суду через нотаріуса, який вчинив нотаріальну дію. Нотаріус повинен передати скаргу зі своїми поясненнями щодо сутності скарги до суду протягом трьох днів з дня одержання скарги чи заяви. Судом у порядку окремого провадження такі заяви розгляда­ються за умови, що у заявника відсутній спір про цивільне право.