5.5. Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії

Встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням но­таріальної дії, є обов'язковим правилом нотаріальної діяльності. Но­таріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою і саме стосовно неї вчиняється нотаріальна дія. Особу встановлюють за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний або служ­бовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України; націо­нальний паспорт іноземця або документ, що його замінює; свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягли 16 років; посвідчення водія; посвідчення інваліда або учасника Великої Вітчизняної війни;

35

посвідчення, видане за місцем роботи громадянина; довідка про звільнення з місць позбавлення волі та ін.) [23, п. 10].

Якщо за громадянина, який через фізичну ваду, хворобу або з будь-яких інших причин не може підписати угоду, заяву або інший доку­мент, підписується інший громадянин, нотаріус встановлює особу гро­мадянина, який бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписується за нього.

Однією з обов'язкових умов вчинення нотаріальних дій є перевірка дієздатності громадян і правоздатності юридичних осіб, а також пере­вірка повноважень представника.

Перевіряючи дієздатність громадян, нотаріус повинен встановити вік осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Для цього но­таріус витребує документи, де зазначений вік заінтересованої особи. Нотаріус під час бесіди з особами, які звернулися до нього, повинен звертати увагу на їхню поведінку для того, щоб переконатись у відсут­ності обмеження дієздатності або незвичності поведінки. Якщо у нота­ріуса є підстави вважати, що особа через хворобу або недоумство не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, він відкладає вчинення нотаріальної дії на строк у межах місяця і з'ясо­вує, чи існує рішення суду про визнання особи недієздатною чи обме­жено дієздатною.

В усіх випадках, коли учасником нотаріальної дії є неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний, нотаріус повинен перевірити повноваження їхніх законних представників, тобто переконатись, що особа справді є батьком, усиновителем, опікуном або піклувальни­ком, на підставі свідоцтва про народження, запису в паспорті чи за рішенням виконкому місцевої ради.

Нотаріус зобов'язаний перевіряти також правоздатність юридич­них осіб, які звертаються до нього за вчиненням нотаріальних дій. Правоздатність означає здатність мати цивільні права і обов'язки. Для встановлення цього нотаріус ознайомлюється зі статутом юридичної особи і перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, що вчиняється, пра­вам, які надані цій юридичній особі статутом. Нотаріус перевіряє також повноваження представника юридичної особи. Такі повнова­ження підтверджуються дорученням. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріус витребує документ, що підтверджує його повноваження і розподіл обов'язків між членами колегіального органу. Таким документом може бути статут, установчий договір, по­станова про обрання посадових осіб та ін.

36