9.3.  Прийняття документів на зберігання

Ця нотаріальна дія на практиці зустрічається рідко. Суб'єктами та­кої нотаріальної дії можуть бути фізичні та юридичні особи. Прийма­ти на зберігання документи мають право державні нотаріальні конто­ри, приватні нотаріуси та консульські установи. Порядок прийняття документів на зберігання регулюється ст. 96, 97 Закону. Документи приймаються за описом, що складається у двох примірниках, один з яких видається заінтересованій особі, а другий залишається у нотарі­уса. Опис підписують нотаріус і особа, яка звернулася за вчиненням цієї нотаріальної дії. В описі зазначаються прізвище, ім'я та по бать­кові особи, яка здала документи, її адреса, найменування документа, що здається на зберігання, на чиє ім'я його видано і ким, номер доку­мента, дата його видачі, строк зберігання. На підставі п. 186 Інструк­ції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23] нотаріус може прийняти документи без опису, якщо вони належно упа­ковані у присутності нотаріуса. Упаковка має бути скріплена печат­кою і підписом нотаріуса, а також особи, яка здала документи на збе­рігання. Про прийняття документів на зберігання нотаріус видає особі свідоцтво, де зазначаються такі дані:

повне найменування і адреса юридичної особи;

термін зберігання документів;

номер за реєстром;

сума державного мита чи оплати вчинення нотаріальної дії;

підпис і печатка нотаріуса.

Нотаріус відповідає за зберігання документів протягом зазначено­го строку.

Прийняті документи зберігаються в залізних шафах або сейфах, які опечатує нотаріус. Документи, що прийняті на зберігання, поверта­ються на вимогу особи, яка їх здала на зберігання, або на вимогу уповноважених нею осіб за умови пред'явлення свідоцтва та примірни­ка опису.

104