§ 5. Організація роботи народних депутатів України

Зміст конституційно-правового статусу парламентарів у різних країнах неоднаковий. Практично у всіх розвинутих країнах світу депутати не зв'язані юридичними обов'язками зі своїми виборцями. Вони вважаються представниками всього народу, їх мандат не має імперативного характеру і його прийнято називати вільним. До основних умов, що визначають статус депутатів, належать індемнітет (право не нести юридичної відповідальності за свої висловлювання і голосування в парламенті) та імунітет (свобода від арештів, затримань та інших процесуальних дій, пов'язаних із судовим обмеженням прав людини і громадянина).

В Україні народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх п'яти років і не має судимості (не погашеної чи не знятої у встановленому законом порядку) за вчинення умисного злочину.

Повноваження народного депутата визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. Закон також встановлює вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. Перед вступом на посаду народні депутати складають присягу текст якої закріплено в Конституції України ( ст. 79). їм гарантується депутатська недоторканність. Народний депутат України як член колегіального органу держави зобов'язаний брати активну участь у роботі Верховної Ради, бути присутнім на засіданнях її сесій, працювати в комітетах і тимчасових спеціальних та слідчих комісіях, у які він обраний. Він має право пропонувати різні питання на розгляд та вносити проекти законів та інших актів Верховної Ради. Як представник своїх виборців народний депутат України повинен підтримувати постійний зв'язок з виборцями і працювати у виборчому окрузі. Докладніше статус народного депутата України викладено в Законі Україні «Про статус народних депутатів України» від 17 листопада 1992 р.

Отже, правовий статус народного депутата України закріплюється нормами Конституції України, законом України та Регламентом Верховної Ради України.

Народні депутати України працюють: а) у Верховній Раді України; б) у комітетах Верховної Ради України; в) у депутатських фракціях і групах; г) у тимчасових спеціальних та слідчих комісіях; д) у виборчих округах і політичних партіях.

-53-

Законодавством України закріплюються права, обов'язки та гарантії діяльності народного депутата України у Верховній Раді, виборчих округах та політичних партіях. У Верховній Раді народний депутат має право: а) ухвального голосу з усіх питань, що їх розглядає Верховна Рада України; б) одного голосу; в) обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України; г) пропонувати питання для розгляду Верховній Раді та її органам; д) ставити питання про визнання законопроекту терміновим, внесення його на всенародне обговорення чи референдум; е) вносити проекти актів на розгляд Верховної Ради та її органів; є) вносити пропозиції і поправки до проектів законів та інших актів; ж) право законодавчої ініціативи; з) брати участь у перевірці додержання законів; й) брати участь у комітатах і тимчасових комісіях; і) об'єднуватися в депутатські групи та фракції; ї) право депутатського запиту та інші права, передбачені законом.

До обов'язків народного депутата відносять: а) необхідність бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України; б) брати участь у контролі за виконанням законів; в) нести відповідальність за невиконання обов'язків.

Відповідно до Закону України «Про статус народних депутатів України» він має певні права та обов'язки у виборчому окрузі. До таких4" прав належать можливості: а) брати участь у роботі державних органів і органів місцевого самоврядування; б) звертатися до будь-яких органів з питань депутатської діяльності; в) перевіряти виконання законів; г) вимагати припинення порушень законів; д) одержувати повну й достовірну інформацію з питань депутатської діяльності; е) проводити збори виборців; є) об'єднуватися у депутатські клуби та інші депутатські формування; ж) здійснювати депутатські звернення; з) право на невідкладний прийом у посадової особи з питань депутатської діяльності; й) вимагати усунення порушень закону; і) та участь у роботі місцевих рад; ї) розгляд пропозицій, заяв і скарг.

Серед обов'язків слід виділити необхідність: а) звітувати перед виборцями; б) проводити депутатські прийоми та ін. Наприклад, при здійсненні депутатських звернень народні депутати можуть звертатися письмово чи усно до будь-кого керівника державних органів та органів місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством. Законом закріплюються гарантії депутатської діяльності: а) депутатська недоторканність; б) забезпечення депутата інформаційними матеріалами; в) використання депутатом засобів масової інформації; г) відповідальність посадових осіб за невиконання законних вимог депутата; д) захист трудових прав депутата; е) заробітна плата депутата; є) відшкодування депутатських витрат; ж) користування рефе-

-54-

рентом-консультантом; з) забезпечення умов для роботи; й) надання житла; і) компенсація інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю.

Конституція України закріплює положення про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах своїх поглядів. Винятком є лише встановлення юридичної відповідальності за образу чи наклеп.

Без згоди Верховної Ради народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон передбачає різні види відповідальності за невиконання чи неналежне виконання вимог депутата, його образу, погрозу йому і членам його сім'ї, за порушення недоторканності та порушення трудових прав депутата. Депутатські повноваження припиняються водночас з припиненням повноважень Верховної Ради. Достроково повноваження народного депутата України можуть бути припинені у таких випадках: а) складення повноважень депутатом за особистою заявою; б) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата; в) визнання судом народного депутата недієздатним чи безвісно відсутнім; г) припинення громадянства депутатом або виїзд на постійне проживання за межі України; д) невиконанням вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності за рішенням суду; е) смерті народного депутата.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради.

Таким чином, Конституція і закони України закріплюють правовий статус народних депутатів України, порядок організації їх роботи і передбачають ряд гарантій щодо його здійснення.