§ 1. Організаційна побудова Верховної Ради

Конституційний статус Верховної Ради України (далі —Верховна Рада) характеризується закріпленням в Основному Законі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада, її не слід розглядати як вищестоящий орган щодо інших загальнодержавних органів (Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного Суду і Верховного Суду України) та органів місцевого самоврядування. У чинній Конституції України не встановлюється принцип єдності представницьких органів. Місцеві ради визначаються не як органи держави, а як органи місцевого самоврядування. Тому вплив Верховної Ради на діяльність інших органів держави та органів місцевого самоврядування може здійснюватися виключно через прийняття законів, які обов'язкові до виконання на території України всіма без винятку суб'єктами.

Отже, Верховна Рада є парламентом України і єдиним органом 'й законодавчої влади.

Парламенти і парламентаризм у Європі мають давню історію. Парламенти розглядаються як органи законодавчої влади. Проте парламенти визначають і забезпечують функціонування всього державного механізму, бо саме вони у більшості країн світу приймають або безпосередньо беруть участь у прийнятті конституцій, які і встановлюють державний і правовий механізм.

Парламенти — це виборні і колегіальні загальнодержавні органи, які функціонують в умовах демократичного правління і компетентні здійснювати законотворчу діяльність.

Парламентарзм — це система взаємодії держави і суспільства для якої характерним є визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державновладних функцій загальнонаціонального постійно діючого представницького органу.

Його не слід пов'язувати з будь-якими конкретними формами державного правління. У кожній країні конкретні форми визначаються історично.

До основних ознак парламенту належать:

•  це колегіальний орган, що складається з групи депутатів, чисельність яких залежить від його представницького характеру;

•  повинен мати легітимний характер;

•  формується шляхом виборів;

•  є органом загальної компетенції;

•  як загальнодержавний орган поширює свої повноваження на територію всієї держави.

Залежно від ролі в державному механізмі парламенти бувають:

— типу арени, діяльність яких зводиться до обговорення ідей та напрямів політики, що формуються урядом держави;

—  типу перетворюючих законодавчих органів — розробка та прийняття законів, визнання основних напрямів зовнішньої і внутрішньої політики, безпосереднє перетворення ідей на закони.

Верховна Рада є парламентом типу перетворюючого законодавчого органу. Саме вона розробляє та приймає закони, визначає основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики, здійснює безпосереднє перетворення ідей на закони. Вона виконує такі функції: а) розглядає і вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України; б) приймає закони України; в) здійснює установчі, контрольні, координаційні і міжнародні функції, передбачені Конституцією України. Деякі автори виділяють ще й освітню та ідеологічну функції парламенту. Так, Верховна Рада України здійснює: а) контроль за діяльністю уряду; контроль за бюджетними витратами; в) контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина тощо.

Конституційний склад Верховної Ради — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. 225 депутатів обирається за пропорційною системою по одному багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списками партій та їх виборчих блоків, а 225 — по одномандатним округам, що утворюються в Україні з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі.

Верховна Рада складається з однієї палати. Таку саму структуру мають парламенти багатьох країн світу (наприклад, Болгарії, Греції, Литви та ін.). Проте існують парламенти зі складні-

-29-

шою структурою. Так, парламенти Росії, Франції, США та багатьох інших країн складаються з двох палат, парламент Південно-Африканської Республіки раніше складався з трьох, а парламент колишньої Югославії — з шести палат.

Верховна Рада обирається вільними виборами строком на чотири роки. Вибори до неї можуть бути черговими і позачерговими.

Відповідно до ч. і ст. 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень діючого її складу.

Позачергові вибори до парламенту України призначаються тоді, коли Президент достроково припиняє її повноваження. Це може статися за умови, що протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, внаслідок чого Президент України достроково припиняє її повноваження та призначає нові вибори, які й називатимуться позачерговими. Такі вибори мають відбутися протягом шістдесяти днів з дня опублікування президентського указу про дострокове припинення повноважень попереднього складу парламенту.

Причини, через які пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, можуть корінитися у її діяльності. До них відносять: а) відсутність кворуму, тобто кількості народних депутатів України, необхідної для визнання засідань Верховної Ради правомочними вирішувати питання, віднесені до її компетенції; б) результати відмови частини народних депутатів зареєструватися учасниками пленарного засідання; в) безрезультатність спроб обрати Голову Верховної Ради, який повинен вести ЇЇ засідання та ін.

Але щоразу ці причини мають свідчити про нездатність даного складу народних депутатів розв'язувати питання організації роботи парламенту. Повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року її функціонування. Це правило зумовлене недоцільністю створення частих перерв у діяльності законодавчого органу та істотних затрат, пов'язаних з виборчими кампаніями. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради не допускається і в останні шість місяців строку повноважень Президента України, що спрямовано на запобігання створенню можливих політичних та організаційних ускладнень у період організації і проведення виборів Президента.

Порядок проведення виборів Верховної Ради деталізується законами України «Про вибори народних депутатів України» від

-30-

24 вересня 1997 р. та «Про Центральну виборчу комісію України» від 17 грудня 1997 р.

Таким чином, Верховна Рада (парламент) є колективним, представницьким, однопалатним, законодавчим державним органом, що обирається громадянами України, які мають право голосу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні.