§ 3. Конституційні основи державного будівництва і місцевого самоврядування

Конституційною основою державного будівництва і місцевого самоврядування є матеріальні та процесуальні конституційні норми та інститути, які закріплюють порядок організації і функціонування державних органів, представницьких органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також процесуальні конституційні правовідносини, що регулюються названими нормами.

Конституція України закріплює принцип поділу влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову. Крім системи законодавчих, виконавчих і судових органів, Конституція України визначає державні органи, які забезпечують реалізацію стримувань і противаг між вищеназваними органами держави чи забезпечують виконання окремих функцій. Систему таких органів становлять Президент України, Генеральний прокурор України, Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рада національної безпеки і оборони, Вища рада юстиції.

Конституційні процесуальні норми, що закріплюють порядок утворення та функціонування системи названих державних орга-

-12-

нів, об'єднуються і утворюють відповідно початкові, головні і загальні конституційні процесуальні інститути. Загальними конституційними процесуальними інститутами підгалузі державного будівництва і місцевого самоврядування є об'єднання правових норм, початкових і головних інститутів, що регулюють організацію та діяльність конституційних державних органів і органів місцевого самоврядування. Об'єднання двох і більше таких інститутів, предметом регулювання яких є порядок утворення і функціонування системи державних органів і органів місцевого самоврядування, становлять систему підгалузі конституційного процесуального права — державне будівництво і місцеве самоврядування.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, конституційний статус якого закріплено у розділі XI Конституції України. Докладніше функціонування державних органів і органів місцевого самоврядування визначається окремими органічними законами України.

Таким чином, державне будівництво і місцеве самоврядування регулюються системою процесуально-правових норм конституційного та галузевого рівня законодавства.

Правовідносини, що регулюються процесуальними правовими нормами та інститутами підгалузі державного будівництва і місцевого самоврядування — це частина конституційних правовідносин, учасниками яких з однієї сторони завжди виступають конституційні державні органи і органи місцевого самоврядування як носії прав та обов'язків у процесі їх утворення і функціонування.

Питання правовідносин у підгалузі державного будівництва і місцевого самоврядування має важливе значення, адже виявлення характеру, змісту й особливостей таких правовідносин дає можливість відмежувати державне будівництво і місцеве самоврядування як підгалузь від конституційного процесуального права і традиційної галузі конституційного права. Склад правовідносин підгалузі державного будівництва і місцевого самоврядування включає в себе: а) зміст правовідносин; б) суб'єкти правовідносин; в) об'єкти правовідносин.

Зміст правовідносин — це конкретна поведінка суб'єктів правовідносин та її юридичне закріплення нормами конституційного процесуального права у вигляді прав та обов'язків.

Конкретна поведінка державних органів і органів місцевого самоврядування як суб'єктів правовідносин, що реалізується у процесі їх утворення і функціонування становить фактичний зміст аналізованих правовідносин.

- 13-

Юридичне закріплення конституційними процесуальними правовими нормами повноважень (прав та обов'язків) організації та діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування характеризує юридичний зміст таких правовідносин.

Суб'єктами правовідносин підгалузі права, яку ми розглядаємо, є державні органи і органи місцевого самоврядування у процесі їх утворення і діяльності з метою здійснення державного, господарського і соціально-культурного керівництва на загальнодержавному, центральному та місцевому рівнях.

Об'єктами таких правовідносин є матеріальні, духовні та інші соціальні блага, які служать задоволенню інтересів та потреб державних органів і органів місцевого самоврядування у процесі їх організації і діяльності із здійснення покладених на ці органи повноважень, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини і здійснюють свої права та обов'язки.

Розрізняють кілька видів об'єктів правовідносин:

•  матеріальні блага;

• духовні блага;

•  дії суб'єктів права;

•  результати діяльності суб'єктів права.

Матеріальні блага — це різні предмети матеріального світу, засоби виробництва, предмети споживання, гроші і коштовності, продукти харчування, одяг та багато іншого, щодо яких між державними органами і органами місцевого самоврядування та людиною і громадянином виникають і здійснюються взаємні права та обов'язки.

Духовні блага — це різні продукти духовної творчості, особисті немайнові блага людини і громадянина, стосовно яких реалізуються аналізовані правовідносини.

Дії суб'єктів — це певні діяння державних органів і органів місцевого самоврядування як позитивні, так і негативні.

Результати діяльності суб'єктів — це одержані у процесі дії суб'єктів певні результати (наприклад, прийнятий закон чи інший нормативне чи індивідуально-правовий акт, ратифікований чи денонсований міжнародний договір та ін. ).

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, що закріплюються процесуальними нормами конституційного права, з настанням яких виникають, змінюються чи припиняються процесуальні правові відносини у сфері організації функціонування державного будівництва і місцевого самоврядування.

Таким чином, державне будівництво і місцеве самоврядування як підгалузь конституційного процесуального права України характеризується чіткою системою правових норм та правових відносин, що мають свою специфіку.

- 14-