Передмова

З прийняттям Конституції України, проголошенням необхідності побудови демократичної суверенної правової держави проблемам правових форм державної діяльності, усіх різновидів юридичного процесу приділяється значна увага. Проголошення Конституцією України верховенства права та прямої дії її норм, гарантування судового захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України зумовлюють необхідність чіткого юридичного процесу, у тому числі й конституційного.

У теорії права не існує єдиного визначення юридичного процесу. Як правові форми діяльності державних органів розрізняють: правотворчий (законотворчий і нормотворчий), право-затосовний, контрольний процеси та процес судочинства. Законотворчий процес, основні принципи якого закріплююється конституційними нормами, і є складовою конституційного процесуального права. До змісту конституційного процесу слід ще включити: а) процес утвердження і забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина; б) процес утворення і функціонування конституційних державних органів; в) процесуальну форму функціонування місцевого самоврядування. Конституційна система державних органів виходить за межі системи органів законодавчої, виконавчої та судової влад. Беручи до уваги теорію принципу поділу влад, що її розробив видатний французький просвітник ТТТ. Л. Монтеск'є, не слід забувати про стримування і противаги, які є гарантами неможливості узурпації влади будь-якою з існуючих влад. Саме система конституційних стримувань і противаг становить єдину структуру конституційних контрольно-наглядових державних органів, які логічно вплітаються у законодавчу, виконавчу та судову владу. Конституція України закріплює такі державні органи, як Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рада національної безпеки і оборони, Прокуратура України, Вища рада юстиції.

Без наявності місцевого самоврядування не може йтися про демократичність такої країни саме тому, що відсутність місцевого самоврядування призводить до ліквідації меж між державою і суспільством, а це означає етатизацію суспільства і утвердження

-З-

тоталітарних форм державного режиму. З огляду на це дуже важливим є в Україні конституційне закріплення статусу місцевого самоврядування та процесуальної форми його функціонування.

Таким чином, конституційна процесуальна форма існує не тільки у вигляді правотворчої, правоохоронної і правозастосов-ної, а ще й установчої та організаційно і функціонально діючої. До того ж, це діяльність лише уповноважених конституційними нормами суб'єктів, її результат здебільшого фіксується в офіційних документах, регулюється процесуальними нормами і забезпечується правилами юридичної техніки.

Отже, актуальність авторської розробки навчального посібника «Державне будівництво і місцеве самоврядування» як під-галузі конституційного процесуального права не викликає сумніву. Спроби авторів знайти вагомі аргументи на обгрунтування предмета та методу правового регулювання конституційної процесуальної діяльності ще мають певні недоліки, деякі положення потребують напрацювання певного наукового та навчального досвіду і з урахуванням цього — доопрацювання посібника. Автори сподіваються, що їх міркування знайдуть прихильників такої постановки питання і викличуть дискусію. Зауваження, побажання і пропозиції щодо вдосконалення посібника просимо надсилати за адресою: 04209 м. Київ—209, вул. Героїв Дніпра, 31-6, Юрінком Інтер.