style='border:none;padding:0cm'>Техніка спілкування з тими, хто вживає ПСП

Основне правило при спілкуванні з тими, хто вживає будь-який наркотичний препарат - бути обережним. Вплив ПСП непередбачений і індивідуальний для кожної людини. Особи, які його вживають, зазвичай неправильно сприймають доброзичливість і агресивність. При затримці або арешті осіб, що вживають ПСП (можливо з застосуванням сили), необхідно переконатися, що вони не поранені, тому що ПСП має болезаспокійливі властивості, часто знеболює каліцтва і поранення. Через наявний болезаспокійливий ефект ПСП больовий вплив зазвичай не є ефективним.

Здатність та можливість «змусити» є ефективними при звертанні до осіб, що вживають інші наркотики, і марні у випадку з ПСП.

Варто мати на увазі такі психічні прояви, як подразнення, дивне поводження, наприклад, оголення, як результат отруєння ПСП. Однією з властивостей ПСП є збільшення температури тіла, у результаті чого деякі знімають весь одяг для того, щоб «остудитися».

 Депресанти центральної нервової системи:

З фармакологічної точки зору, термін наркотик (або опіат) позначає будь-яку речовину природного, синтетичного або напівсинтетичного походження, яка впливає на людський організм подібно до морфіну. Морфін – найважливіша складова опійного маку (Papaver somniferum L), має як болезаспокійливу, так і заспокійливу властивості. Всі наркотичні речовини можуть бути розділені на певні групи за своїм походженням:

1. Природні (прямо отримані з опійного маку): опіум, морфін, кодеїн.

2. Напівсинтетичні (оброблені складовою опійного маку): героїн, ділаудід, перкодан.

3. Синтетичні (не одержувані з опійного маку): метадон, меперідин, дарвон.

Всі ці речовини використовуються медициною. Але вони викликають фізіологічну і психологічну залежність. Фізіологічна залежність виявляється в необхідності для людини приймати все більшу дозу речовини для досягнення ефекту початкової дози. Багато зусиль було витрачено для виробництва синтетичних речовин з ефектом подібним морфіну, і не викликали ейфорії і залежності. Проте зусилля, витрачені на пошук болезаспокійливих властивостей, що викликають ейфорію при примусовому застосуванні і залежності були практично невдалими.