4.4. Термінологічний словник до курсу

"Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів)"

Динаміка злочинності — це зміни її рівня, коефіцієнта та структури за певний відтинок часу.

Ефективність покарання — це ступінь досягнення його цілей.

Злочин (точніше, склад злочину) — це юридична (законодавча) модель реального протиправного і соціально небезпечного вчинку людини і водночас певна система встановлених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують певний суспільно небезпечний вчинок як злочин.

Злочинність — це правова модель реального, складного і динамічного суспільно небезпечного соціально-правового явища, що успадковує і моделює лише частину його ознак і є системою злочинів, вчинених на певній території або в тій чи іншій державі чи регіоні за певний період часу, а також осіб, які винно їх вчинили.

Коефіцієнт злочинності — це рівень злочинності, обчислений з розрахунку на попередньо чи заздалегідь зумовлену кількість населення.

Коефіцієнт злочинної активності — це кількість злочинців, що визнані такими, згідно з законом, за вчинення злочину на певній території (чи на певній адміністративно-територіальній одиниці) за визначений період часу з розрахунку на заздалегідь зумовлену кількість населення, яке мешкає на тій самій території.

Коефіцієнт інтенсивності злочинності — це кількість злочинів, вчинених на певній території чи на певній адміністративно-територіальній одиниці за визначений період часу з розрахунку на заздалегідь зумовлену кількість населення, яке мешкає на тій самій території.

Латентна злочинність — це прихована, неврахована, неза-реєстрована у встановленому порядку чи замаскована злочинність.

Математична модель (загальне визначення) — це математичне формулювання закону, а оскільки закон — це абсолютна категорія, що чітко й строго описує досліджуване явище чи процес, то математична модель повинна (в ідеалі) теж чітко й строго описувати його.

Математична модель (у кібернетиці) — це неабсолютно точний опис досліджуваного явища чи процесу, а точніше, закону їх змінювання, а лише наближений вираз цього невідомого закону, який би задовільно характеризував досліджуване явище чи процес в якійсь локальній галузі факторного простору, тобто тільки за певних (заданих) значеннях факторів, що впливають на об'єкт звідси виходить що для опису одного й того самого явища чи процесу може існувати кілька моделей, серед яких можна виділити більш-менш "вдалі", "кращі" чи навпаки тощо.

Об'єкти покарання — це особи, які засуджені, згідно з законом, до відбування покарання з моменту набуття вироку чинності до моменту звільнення їх від відбування покарання, згідно з законом.

Об'єктивний (чи формальний) бік покарання — це, по-перше, передбачені вироком суду, відповідно до закону, конкретні види, розміри чи обсяги кримінального покарання, а також порядок, місце, терміни чи способи його виконання і, по-друге, — це передбачені законом характер, зміст, обсяги чи розміри позбавлень чи обмежень прав і свобод засудженого, що з'являються у зв'язку з виконанням вироку.

Покарання — це міра примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину, і полягає в передбачених законом втратах та обмеженнях прав і свобод засудженого.

Рівень злочинності — це загальна кількість злочинів, вчинених на певній території в тій чи іншій державі або регіоні за визначений період часу і загальна кількість злочинців, які визнані такими, згідно з законом, за вчинення злочинів на тій самій території у тому самому регіоні чи державі за той самий (визначений) період часу.

Система кримінальних покарань — це передбачена кримінальним законом та строго диференційована законодавцем за об'єктивним боком, об'єктом та суб'єктом покарання кінцева множина різних видів покарань, що поєднані в систему спільністю поставленої законодавцем мети.

Склад покарання — це наукова абстракція та юридична модель покарання, яка є сукупністю певних об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують певні позбавлення чи обмеження прав громадян як кримінальне покарання.

Стан злочинності — це кількісно-якісна характеристика злочинності, що має комплексний характер і визначається рівнем, структурою, динамікою, коефіцієнтом та іншими показниками злочинності і дозволяє комплексно характеризувати злочинність як у абсолютних, так і у відносних одиницях виміру у визначений період часу і на відомій території у певному регіоні або державі.

Структура злочинності — визначається питомною вагою чи процентним вираженням окремих груп чи видів злочинів, що складають злочинність і класифікуються на кримінально-правових або кримінологічних підставах відповідно до предметів кримінального права і кримінології.

Суб'єкти покарання — це органи, заклади, установи, організації та окремі особи, які, відповідно до закону, виконують вирок суду і здійснюють кримінальне покарання.

Суб'єктивний (чи фактичний) бік покарання — це, по-перше, фактично виконувані стосовно засудженого види, розміри чи обсяги кримінального покарання, а також фактичний порядок, місце, строки чи способи його виконання і, по-друге, це фактичні позбавлення чи обмеження прав і свобод засудженого, що виникають у нього у зв'язку з фактичним виконанням призначеного вироком суду покарання.