3.2.1. Орган влади як об'єкт організації

Орган державної влади має бути системно організованим. Йому притаманні законодавчо визначені певні цілі та спеціальні функції, єдність принципів утворення, побудови і діяльності; структурна єдність; співпорядкованість та інші ієрархічні зв'язки та відносини; прийняття нормативно обумовлених управлінських рішень, узгодження їх між собою та виконання загальних функцій державного управління. Організаційна структура органу державної влади — це лише один із компонентів організації. Крім неї його організацію характеризують: цілеспрямоване управління як менеджмент, виконавча робота (як комбінація основних елементів), яка стосується конкретної ситуації.

У науковій літературі поняття «організація» вживається у трьох значеннях:

а) як об'єкт — міністерство, відомство, установа, підприємство і т. д.;

б) як процес — функціонування, упорядкування, стан об'єкта і т. д.;

Внутрішня організація органу державної влади                                261

в) як функція управління — діяльність, пов'язана зі створенням стану впорядкованості об'єкта і суб'єкта управління, тобто встановлення зв'язків (відносин) між ними.

З погляду сучасної теорії та практики управління орган державної влади — це організація, тобто об'єкт, який складається з групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети або цілей. Державні організації відрізняються від недержавних, на думку відомого американського фахівця у галузі економіки державного сектору Джозефа Стігліца1, двома важливими відмінностями.

Перша: в демократичному суспільстві особи, що відповідають за управління державною організацією, обираються або призначаються кимось, хто був обраний (або призначений кимось, хто був призначений якоюсь іншою обраною особою). «Право» особи обіймати певну посаду безпосередньо чи опосередковано залежить від процесу обрання.

Друга: держава користується певними правами примусу, яких позбавлені приватні компанії. Держава має право примусити вас сплачувати податки (якщо ви ухиляєтеся, вона може конфіскувати вашу власність і/або ув'язнити вас). Держава має право примусити молодих людей чоловічої статі проходити службу в збройних силах, отримуючи платню, нижчу від тієї, яка б схилила їх до добровільного проходження служби. Держава має право віддати вашу власність у громадське користування за умови, що вона виплатить рівноцінну компенсацію (це називається правом держави на примусове відчуження приватної власності).

Специфіка органів державної влади полягає в тому, що в результаті їх діяльності ми маємо різні рішення, що належать до різних сфер діяльності суспільства — це політичні, економічні, соціальні, міждержавні, екологічні та інші, які найчастіше набирають інформаційної форми (закони, постанови, розпорядження, довідки тощо). З іншого боку, предметом праці в органах державної влади є інформація, яка також є одним із ресурсів цих органів. Подібні системи управління називають адміністративними.

1 Стиглиц ДжЖ>. Экономика государственного сектора: Пер. с англ. — М.: Изд-во МГУ: ИНФРА-М, 1997. — С. 37.

262                                                                                             Розділ 3.2

Адміністрація (лат. administratio — управління, керівництво) являє собою1:

1)  управлінську діяльність органів державної влади; організаційну діяльність у сфері управління;

2) органи державної влади;

3) урядовий апарат;

4)  посадових осіб, керівний персонал якоїсь установи, підприємства;

5) розпорядників, відповідальних упорядників чогось. Орган державної влади — це певна державна інституція,

яка засновується державою в установленому законодавством порядку і діє за її повноваженням.

Органи державної влади України характеризуються певними рисами. Будь-який орган представляє Україну як державу як всередині країни, так і за її межами. Він діє за дорученням держави, яка законодавчо визначає його правовий статус. Орган Української держави є відносно самостійною частиною єдиної системи органів державної влади України, яка будується за принципом розподілу влади. Він виступає від імені держави і водночас від власного імені та посідає цілком визначене місце в державному апараті.

Орган державної влади утворюється у порядку, встановленому Конституцією і відповідними законами. Зокрема, Верховна Рада України і Президент України обираються шляхом загальних виборів, склад Кабінету Міністрів формується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра.

Залежно від власного правового статусу кожний з органів державної влади здійснює притаманні йому завдання та функції держави. У межах статусу орган виступає від імені держави та за її дорученням, є її офіційним представником.

Для здійснення власних завдань і функцій держава наділяє органи державної влади державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті й дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права й обов'язки

1 Словарь иностранных слов. — 7-е изд., перераб. — М.: Русский язык, 1980. — С. 18.

Внутрішня організація органу державної влади                                263

цих органів, у межах яких вони вправі реалізувати надані їм права, приймати відповідні акти, обов'язкові до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.

Владні повноваження передбачають: утворення органу державної влади у встановленому порядку; вид його державної діяльності; загальнообов'язкову силу його актів. Владні повноваження притаманні також органам місцевого самоврядування, проте вони не мають державного характеру і не здійснюються від імені Української держави.

Державно-владні повноваження, що закріплюються у компетенції відповідних органів державної влади, визначаються на основі встановлених законом чи іншим правовим актом предметів відання, прав і обов'язків, які необхідні їм для виконання їхньої діяльності. Компетенція цих органів визначається Конституцією України, законами України, указами Президента України, окремими постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також відповідними нормативними актами місцевих державних адміністрацій. Вона також передбачає чітке і вичерпне право та обов'язки певного органу держави. Нарешті, за допомогою встановлення компетенції державного органу визначається його місце в системі органів держави. Для кожного з державних органів законодавством передбачені підстави, види та міра юридичної відповідальності.

Ознакою органу державної влади є правові зв'язки, що об'єднують особистий склад органу держави в одне ціле. Вони виражають:

— службову супідрядність між працівниками;

—  покладання відповідальності й обов'язок нести відповідальність;

—  призначення керівників нижчестоящих державних органів керівниками вищестоящих органів.

Характерною рисою органів^цержавної влади є те, що орган держави як відносно відокремлена частина однієї єдиної системи державного апарату становить собою певним чином організований колектив громадян України (Кабінет Міністрів України) або одну особу, належну до громадянства України (Президент України, Генеральний прокурор України).

264                                                                                    Розділ 3.2

Матеріальну основу організації і діяльності органу державної влади становлять кошти державного бюджету.

Решта ознак властива як органам влади, так і органам об'єднань громадян (політичним партіям та громадським організаціям). Розмежувальною лінією тут є те, що діяльність органів державної влади, а звідси і їхні акти, стосуються всіх громадян України та іноземців, що перебувають на території України, а нормативні акти громадських об'єднань обов'язкові лише для членів таких об'єднань.

Ознакою органів державної влади є те, що кожний має притаманну лише йому внутрішню структуру. Важливою рисою органу є територіальний масштаб межі його діяльності. Діяльність органу держави базується на застосуванні методів переконання та примусу. Нарешті, відповідному видові органів державної влади притаманні власні форми організації, методи діяльності. Кожний з державних органів має власне майно. І насамкінець найголовніше — усі органи державної влади мають статус юридичної особи.