§ 2. Звільнення від покарання без його призначення

1.                  Звільнення від покарання без його призначення у зв'язку з втратою особою суспільної небезпеки (ч. 4 ст. 74 КК) може бути застосоване за вироком суду за умови, що:

-             вчинений особою злочин є невеликої або середньої тяжкості;

-           її поведінка є бездоганною;

-            вона сумлінно ставиться до праці;

-            з урахуванням цього на час розгляду справи в суді таку особу не можна вважати суспільно небезпечною.

2.                 Звільнення від покарання без його призначення на підставах, передбачених ст. 49 КК (ч. 5 ст. 74 КК), передбачає випадки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Ці строки закон диференціює залежно від категорії злочину та виду й розміру покарання, що передбачене за його вчинення.

3.                    Звільнення від покарання без його призначення у зв'язку із хворобою особи (ч. 2 та ч. З ст. 84 КК) може бути застосоване, якщо:

-              вона вчинила злочин і після його вчинення захворіла на тяжку хворобу. Це може бути будь-яка тяжка хвороба, за винятком психічної (наприклад, туберкульоз, інфекційні хвороби, хвороби серця, опорно-рухомого апарату);

-              така хвороба особи створює перешкоди виконанню покаран-

282

Глава XIX. Звільнення від покарання та його відбування

ня - позбавляє саму цю особу можливості відбувати покарання, створює загрозу для інших осіб;

-                       суд із врахуванням тяжкості вчиненого злочину, характеру захворювання особи, інших обставин дійде висновку про необхідність такого звільнення

Звільнення від покарання за хворобою не є безумовним. Наявність в особи тяжкої хвороби - це лише підстава для розгляду питання про звільнення особи від покарання. Необхідно також зважити на тяжкість вчиненого злочину, можливість подальшої злочинної поведінки особи, врахувати інші обставини.

У разі одужання особи, вона повинна бути направлена для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені ст. 49 КК, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання (наприклад, амністія).

Закон (ч. З ст. 84 КК) передбачає деякі особливості звільнення від покарання за хворобою військовослужбовців. Умовами такого звільнення є: 1) вчинення військовослужбовцем злочину, за який він засуджується до: а) службового обмеження, б) арешту, в) тримання в дисциплінарному батальйоні; 2) наявність у цього військовослужбовця хвороби, на підставі якої він визнається непридатним до військової служби за станом здоров'я.

4. Умови звільнення неповнолітніх від покарання без його призначення із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК) висвітлені у главі XXII підручника.