4. КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Акція — цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства.

Арбітраж — одночасна купівля та продаж однакових або подібних цінних паперів на різних ринках за сприятливої різниці цін.

Аукціон — конкурсний спосіб організації торгівлі, згідно з яким купівля/продаж цінних паперів здійснюється брокером/дилером у заздалегідь визначений час методом нагромадження та одночасного виконання замовлень на купівлю і продаж цінних паперів або безперервного виконання замовлень, поданих в усній або письмовій формі за ціною, що змінюється протягом торговельної сесії.

Безризиковий актив — актив, дохідність якого визначена та відома з початку володіння цим активом.

Біржове котирування — визначення ринкової вартості цінних паперів протягом біржових торгів.

Біржовий бюлетень — офіційне видання біржі, в якому публікуються курси цінних паперів та супровідна інформація.

Біржовий індекс — середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій.

Біржовий наказ — форма взаємовідносин між брокером і клієнтом, що виражається в передачі брокеру вказівок стандартного типу.

Брокер — фінансовий посередник, що займається купівлею-продажем цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення.

Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрактами або списана з цього рахунку за підсумками клірингу наприкінці кожного біржового дня.

Варант — свідоцтво, що видається разом з цінним папером, яке дає право на додаткові пільги його власнику при придбанні акцій чи боргових цінних паперів.

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випуск цінних паперів — зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.

Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з даними цінними паперами у Національній депозитарній системі.

Грошовий ринок — ринок, на якому обертаються активи зі строками погашення рік і менше.

Депозитарій — юридична особа, що проводить виключно депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Депозитарні свідоцтва — похідні цінні папери, які випускаються учасниками Національної депозитарної системи, що встановлюють кореспондентські відносини з іноземною фінансово-депозитарною установою, та які свідчать про права власності резидента України на певну кількість депонованих у цій фінансово-кредитній установі акцій чи облігацій емітента, що не є резидентом України.

Депозитний (ощадний) сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку суми депозиту і процентів по ньому.

Дивіденди — грошові платежі, що виплачуються акціонерним товариством своїм власникам у зв’язку з розподілом прибутку.

Дилер — учасник ринку цінних паперів, що торгує цінними паперами і за свій рахунок, і за дорученням.

Дисконт — різниця між ціною фінансового інструменту, що відповідає його номіналу, та реально сплаченою за нього ціною, меншою за номінал.

Електронні цінні папери (бездокументарна форма випуску цінних паперів) — цінні папери, що існують у вигляді облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Емісія цінних паперів — сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на свої цінні папери.

Емітент — юридичні і у випадках, передбачених законодавством, фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і зобов’язуються виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску.

Ефективний портфель — портфель, що забезпечує інвестору як максимально очікувану дохідність при заданому рівні ризику, так і мінімальний ризик при заданому рівні дохідності.

Ефективний фінансовий ринок — ринок, на якому ціна кожного цінного папера в кожен момент часу збігається з її інвестиційною вартістю.

Заставні облігації — облігація, що забезпечена майном або іншими цінними паперами, що використовуються як застава.

Заощадження — різниця між поточним доходом і поточним споживанням.

Зберігачі цінних паперів — банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів та операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо належних йому цінних паперів, так і щодо цінних паперів, які він зберігає згідно з договором.

Звичайні акції — акції, що дають право голосу на зборах акціонерів; величина дивідендів по них залежить від прибутку і заздалегідь не фіксується і не гарантується.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який, окрім проведення виключного виду діяльності по цінних паперах, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, що випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Інвестиційний фонд — юридична особа у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог чинного законодавства з питань спільного інвестування з метою здійснення такої діяльності.

Інсайдер — особа, в переважній більшості акціонер корпорації, що має доступ до інформації, яка невідома широкому колу осіб, але суттєво впливає на акції даної корпорації.

Казначейський вексель — короткострокові облігації казначейства (Міністерства фінансів), що випускаються в рахунок управління державним боргом.

Казначейські акції — акції акціонерного товариства, які викуплені самим акціонерним товариством за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, з метою подальшого перепродажу, розповсюдження серед працівників або анулювання.

Казначейські бони — облігації казначейства США, цінні папери, що випускаються на строк понад 7 років. Процент виплачується кожне півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Казначейські ноти — білети казначейства США, цінні папери, що випускаються на строк від одного до семи років. Процент виплачується кожного півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Кліринг — отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов’язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Кліринговий депозитарій — депозитарій, який одержав дозвіл ДКЦПФР на здійснення клірингу щодо операцій з цінних паперів.

Комісійна виплата — виплата брокерській фірмі за послуги з торгівлі цінними паперами.

Конвертовані облігації — облігації, які, за бажанням власника, можуть бути обмінені на інші цінні папери, як правило, звичайні акції.

Ліквідність — можливість власника активу продати його швидко, при цьому не роблячи значних знижок у ціні.

Лінія ринку капіталів — лінія, що показує графічну рівновагу між очікуваним доходом та ризиком добре диверсифікованого портфеля цінних паперів.

Лінія ринку цінних паперів — графічно показує рівняння очікуваного доходу по цінному паперу як функцію безризикової процентної ставки, бети цінного папера та очікуваного доходу ринку.

Лінія характеристики цінних паперів — лінія, яка показує відношення між доходом цінного папера (або портфеля цінних паперів) та ринковим індексом.

Лістинг — внесення цінних паперів до переліку (списку) цінних паперів, які котируються на фондовій біржі.

Лот — одиниця торгівлі цінними паперами, яка характеризується кількістю цінних паперів та їх загальною сумарною вартістю.

Маржевий рахунок — рахунок інвестора в брокерській фірмі, за допомогою якого відбувається придбання акцій за рахунок брокерського кредиту або продаж акцій, що позичені у брокера.

Модель оцінки капітальних активів — рівноважна модель ціноутворення, згідно з якою очікувана дохідність цінного папера є лінійною функцією чутливості цінного папера до зміни дохідності ринкового портфеля.

Муніципальні облігації — облігації, які емітуються місцевими органами влади. Джерелом виплат по таких облігаціях є доходи відповідного бюджету.

Незаставні облігації — облігації, що не забезпечуються якими-небудь матеріальними активами.

Несистематичний ризик цінного папера — ризик, котрий залежить від економічного та фінансового стану корпорації, що випустила цінні папери.

Номінальний утримувач цінних паперів — депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників цінних паперів як юридична особа, якій цінні папери передані для здійснення операцій з ними за дорученням і в інтересах власників цінних паперів.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість даного цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облігація з нульовим купоном — облігація, що продається на ринку з дисконтом, а погашається за номіналом, за рахунок чого і утворюється дохід власника облігації.

Облігація з плаваючим купоном — облігація, купонні виплати за якою не є фіксованими, а залежать від якоїсь змінної величини.

Обмежені акції — акції, що приносять звичайні дивіденди, але не дають права голосу або обмежують це право.

Опціон колл (опціон на покупку) — контракт, що дає право покупцю викупити в особи, яка продала опціон, обумовлену кількість акцій за фіксованою ціною протягом визначеного періоду.

Опціон пут (опціон на продаж) — контракт, що дає право його покупцю продати обумовлену кількість акцій за фіксованою ціною протягом визначеного періоду.

Подвійний аукціон — форма аукціону, за якого ціни пропонують як продавці, так і покупці цінних паперів. Проводиться, якщо встановлена різниця цін купівлі та продажу достатньо велика та допускає продаж цінного папера за різними цінами в межах спреду.

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного контрактом щодо цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Премія — ціна, за якою акція чи облігація може бути продана вище ніж її ринковий курс. В опціонній торгівлі — ціна, яку сплачує покупець опціона його продавцю.

Привілейовані акції — акції, що дають привілейоване право їх власнику на отримання дивідендів, але не надає йому права голосу (якщо інше не передбачено статутом корпорації).

Процентний своп — угода між сторонами, що передбачає виплату однією стороною фіксованих процентних платежів, в той час як інша проводить виплату за плаваючою процентною ставкою.

Райти — цінний папір, що підтверджує право її власника купити відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за раніше визначеною ціною.

Реєстр цінних паперів — список власників і номінальних утримувачів іменних цінних паперів компанії на певну дату, який складається реєстратором.

Реєстратор — юридична особа, суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Ризик — кількісно визначений розмір потенційних фінансових збитків.

Ризик несистематичний — частина загального ризику вкладення в цінні папери, яка не залежить від ринкових факторів, а пов’язана зі специфічними властивостями цінного папера.

Ризик систематичний — складова загальноекономічного ризику, яка залежить від стану економіки в цілому.

Ринок капіталів — фінансовий ринок, на якому обертаються цінні папери зі строком обігу понад одного року.

Саморегулівна організація — добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку. Створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів.

Сертифікат цінного папера — бланк цінного папера, який видається власнику цінного папера (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву цінного папера і засвідчує право власності на цінний папір.

Скріпи — цінний папір, що підтверджує право її власника отримати від корпорації відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за рахунок резервного капіталу.

Спліт (дроблення акцій) — операція, що веде до збільшення числа акцій в акціонерів пропорційно їх частці в капіталі. Дроблення акцій призводить до зменшення номіналу акції з одночасною заміною кожної старої акції новою.

Спот ринок — ринок, на якому обмін активів на гроші відбувається безпосередньо під час угоди.

Спред — різниця між ціною купівлі та ціною продажу фондового інструменту.

Ставка дохідності — процентна зміна вартості інвестиції в фінансові активи за визначений період.

Ф’ючерс — угода між двома інвесторами, за якою продавець зобов’язується поставити визначену кількість цінних паперів в обумовлений час покупцю за обумовленою ціною, яка виплачується в день по­ставки.

Фінансовий ринок — механізм, що допомагає в обміні фінансовими активами шляхом зведення разом покупців і продавців.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Форвард — угода між двома інвесторами, за якою продавець зобов’язується поставити покупцю активи за фіксованою ціною у фіксований строк.

Хеджування — страхування строкових угод від можливих змін ціни при укладанні угоди на тривалий термін.

Холдингова компанія — компанія, що володіє контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній.

Ціна виконання — ціна, за якою покупець опціона може придбати або продати актив, на який випущено опціон.

Ціна відкриття — вартість цінного папера на момент відкриття біржі (початку торгової сесії).

Ціна закриття — ціна останньої угоди за день по даному цінному паперу.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позички, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Акція — цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства.

Арбітраж — одночасна купівля та продаж однакових або подібних цінних паперів на різних ринках за сприятливої різниці цін.

Аукціон — конкурсний спосіб організації торгівлі, згідно з яким купівля/продаж цінних паперів здійснюється брокером/дилером у заздалегідь визначений час методом нагромадження та одночасного виконання замовлень на купівлю і продаж цінних паперів або безперервного виконання замовлень, поданих в усній або письмовій формі за ціною, що змінюється протягом торговельної сесії.

Безризиковий актив — актив, дохідність якого визначена та відома з початку володіння цим активом.

Біржове котирування — визначення ринкової вартості цінних паперів протягом біржових торгів.

Біржовий бюлетень — офіційне видання біржі, в якому публікуються курси цінних паперів та супровідна інформація.

Біржовий індекс — середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій.

Біржовий наказ — форма взаємовідносин між брокером і клієнтом, що виражається в передачі брокеру вказівок стандартного типу.

Брокер — фінансовий посередник, що займається купівлею-продажем цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або доручення.

Варіаційна маржа — грошова сума, яка має бути нарахована на кліринговий рахунок учасника біржової торгівлі терміновими контрактами або списана з цього рахунку за підсумками клірингу наприкінці кожного біржового дня.

Варант — свідоцтво, що видається разом з цінним папером, яке дає право на додаткові пільги його власнику при придбанні акцій чи боргових цінних паперів.

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випуск цінних паперів — зареєстрована у встановленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.

Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з даними цінними паперами у Національній депозитарній системі.

Грошовий ринок — ринок, на якому обертаються активи зі строками погашення рік і менше.

Депозитарій — юридична особа, що проводить виключно депозитарну діяльність і може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарний договір — договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Депозитарні свідоцтва — похідні цінні папери, які випускаються учасниками Національної депозитарної системи, що встановлюють кореспондентські відносини з іноземною фінансово-депозитарною установою, та які свідчать про права власності резидента України на певну кількість депонованих у цій фінансово-кредитній установі акцій чи облігацій емітента, що не є резидентом України.

Депозитний (ощадний) сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку суми депозиту і процентів по ньому.

Дивіденди — грошові платежі, що виплачуються акціонерним товариством своїм власникам у зв’язку з розподілом прибутку.

Дилер — учасник ринку цінних паперів, що торгує цінними паперами і за свій рахунок, і за дорученням.

Дисконт — різниця між ціною фінансового інструменту, що відповідає його номіналу, та реально сплаченою за нього ціною, меншою за номінал.

Електронні цінні папери (бездокументарна форма випуску цінних паперів) — цінні папери, що існують у вигляді облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Емісія цінних паперів — сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на свої цінні папери.

Емітент — юридичні і у випадках, передбачених законодавством, фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і зобов’язуються виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску.

Ефективний портфель — портфель, що забезпечує інвестору як максимально очікувану дохідність при заданому рівні ризику, так і мінімальний ризик при заданому рівні дохідності.

Ефективний фінансовий ринок — ринок, на якому ціна кожного цінного папера в кожен момент часу збігається з її інвестиційною вартістю.

Заставні облігації — облігація, що забезпечена майном або іншими цінними паперами, що використовуються як застава.

Заощадження — різниця між поточним доходом і поточним споживанням.

Зберігачі цінних паперів — банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів та операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо належних йому цінних паперів, так і щодо цінних паперів, які він зберігає згідно з договором.

Звичайні акції — акції, що дають право голосу на зборах акціонерів; величина дивідендів по них залежить від прибутку і заздалегідь не фіксується і не гарантується.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який, окрім проведення виключного виду діяльності по цінних паперах, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, що випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Інвестиційний фонд — юридична особа у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог чинного законодавства з питань спільного інвестування з метою здійснення такої діяльності.

Інсайдер — особа, в переважній більшості акціонер корпорації, що має доступ до інформації, яка невідома широкому колу осіб, але суттєво впливає на акції даної корпорації.

Казначейський вексель — короткострокові облігації казначейства (Міністерства фінансів), що випускаються в рахунок управління державним боргом.

Казначейські акції — акції акціонерного товариства, які викуплені самим акціонерним товариством за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, з метою подальшого перепродажу, розповсюдження серед працівників або анулювання.

Казначейські бони — облігації казначейства США, цінні папери, що випускаються на строк понад 7 років. Процент виплачується кожне півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Казначейські ноти — білети казначейства США, цінні папери, що випускаються на строк від одного до семи років. Процент виплачується кожного півріччя, а номінал повертається при погашенні.

Кліринг — отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов’язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Кліринговий депозитарій — депозитарій, який одержав дозвіл ДКЦПФР на здійснення клірингу щодо операцій з цінних паперів.

Комісійна виплата — виплата брокерській фірмі за послуги з торгівлі цінними паперами.

Конвертовані облігації — облігації, які, за бажанням власника, можуть бути обмінені на інші цінні папери, як правило, звичайні акції.

Ліквідність — можливість власника активу продати його швидко, при цьому не роблячи значних знижок у ціні.

Лінія ринку капіталів — лінія, що показує графічну рівновагу між очікуваним доходом та ризиком добре диверсифікованого портфеля цінних паперів.

Лінія ринку цінних паперів — графічно показує рівняння очікуваного доходу по цінному паперу як функцію безризикової процентної ставки, бети цінного папера та очікуваного доходу ринку.

Лінія характеристики цінних паперів — лінія, яка показує відношення між доходом цінного папера (або портфеля цінних паперів) та ринковим індексом.

Лістинг — внесення цінних паперів до переліку (списку) цінних паперів, які котируються на фондовій біржі.

Лот — одиниця торгівлі цінними паперами, яка характеризується кількістю цінних паперів та їх загальною сумарною вартістю.

Маржевий рахунок — рахунок інвестора в брокерській фірмі, за допомогою якого відбувається придбання акцій за рахунок брокерського кредиту або продаж акцій, що позичені у брокера.

Модель оцінки капітальних активів — рівноважна модель ціноутворення, згідно з якою очікувана дохідність цінного папера є лінійною функцією чутливості цінного папера до зміни дохідності ринкового портфеля.

Муніципальні облігації — облігації, які емітуються місцевими органами влади. Джерелом виплат по таких облігаціях є доходи відповідного бюджету.

Незаставні облігації — облігації, що не забезпечуються якими-небудь матеріальними активами.

Несистематичний ризик цінного папера — ризик, котрий залежить від економічного та фінансового стану корпорації, що випустила цінні папери.

Номінальний утримувач цінних паперів — депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників цінних паперів як юридична особа, якій цінні папери передані для здійснення операцій з ними за дорученням і в інтересах власників цінних паперів.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість даного цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облігація з нульовим купоном — облігація, що продається на ринку з дисконтом, а погашається за номіналом, за рахунок чого і утворюється дохід власника облігації.

Облігація з плаваючим купоном — облігація, купонні виплати за якою не є фіксованими, а залежать від якоїсь змінної величини.

Обмежені акції — акції, що приносять звичайні дивіденди, але не дають права голосу або обмежують це право.

Опціон колл (опціон на покупку) — контракт, що дає право покупцю викупити в особи, яка продала опціон, обумовлену кількість акцій за фіксованою ціною протягом визначеного періоду.

Опціон пут (опціон на продаж) — контракт, що дає право його покупцю продати обумовлену кількість акцій за фіксованою ціною протягом визначеного періоду.

Подвійний аукціон — форма аукціону, за якого ціни пропонують як продавці, так і покупці цінних паперів. Проводиться, якщо встановлена різниця цін купівлі та продажу достатньо велика та допускає продаж цінного папера за різними цінами в межах спреду.

Похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного контрактом щодо цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Премія — ціна, за якою акція чи облігація може бути продана вище ніж її ринковий курс. В опціонній торгівлі — ціна, яку сплачує покупець опціона його продавцю.

Привілейовані акції — акції, що дають привілейоване право їх власнику на отримання дивідендів, але не надає йому права голосу (якщо інше не передбачено статутом корпорації).

Процентний своп — угода між сторонами, що передбачає виплату однією стороною фіксованих процентних платежів, в той час як інша проводить виплату за плаваючою процентною ставкою.

Райти — цінний папір, що підтверджує право її власника купити відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за раніше визначеною ціною.

Реєстр цінних паперів — список власників і номінальних утримувачів іменних цінних паперів компанії на певну дату, який складається реєстратором.

Реєстратор — юридична особа, суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Ризик — кількісно визначений розмір потенційних фінансових збитків.

Ризик несистематичний — частина загального ризику вкладення в цінні папери, яка не залежить від ринкових факторів, а пов’язана зі специфічними властивостями цінного папера.

Ризик систематичний — складова загальноекономічного ризику, яка залежить від стану економіки в цілому.

Ринок капіталів — фінансовий ринок, на якому обертаються цінні папери зі строком обігу понад одного року.

Саморегулівна організація — добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку. Створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів.

Сертифікат цінного папера — бланк цінного папера, який видається власнику цінного папера (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити та назву цінного папера і засвідчує право власності на цінний папір.

Скріпи — цінний папір, що підтверджує право її власника отримати від корпорації відповідно до своєї частки в акціонерному капіталі акції нових емісій за рахунок резервного капіталу.

Спліт (дроблення акцій) — операція, що веде до збільшення числа акцій в акціонерів пропорційно їх частці в капіталі. Дроблення акцій призводить до зменшення номіналу акції з одночасною заміною кожної старої акції новою.

Спот ринок — ринок, на якому обмін активів на гроші відбувається безпосередньо під час угоди.

Спред — різниця між ціною купівлі та ціною продажу фондового інструменту.

Ставка дохідності — процентна зміна вартості інвестиції в фінансові активи за визначений період.

Ф’ючерс — угода між двома інвесторами, за якою продавець зобов’язується поставити визначену кількість цінних паперів в обумовлений час покупцю за обумовленою ціною, яка виплачується в день по­ставки.

Фінансовий ринок — механізм, що допомагає в обміні фінансовими активами шляхом зведення разом покупців і продавців.

Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Форвард — угода між двома інвесторами, за якою продавець зобов’язується поставити покупцю активи за фіксованою ціною у фіксований строк.

Хеджування — страхування строкових угод від можливих змін ціни при укладанні угоди на тривалий термін.

Холдингова компанія — компанія, що володіє контрольними пакетами акцій інших акціонерних компаній.

Ціна виконання — ціна, за якою покупець опціона може придбати або продати актив, на який випущено опціон.

Ціна відкриття — вартість цінного папера на момент відкриття біржі (початку торгової сесії).

Ціна закриття — ціна останньої угоди за день по даному цінному паперу.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позички, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.