1.2. Система трудового права як галузі права

Трудове право як сукупність правових норм має свою систему, яка найповніше відображена в КЗпП1. Структурно система галузі трудового права складається з двох частин: Загальної та Особливої (рис. 1.12).

Норми Загальної частини трудового права стосуються правово­го регулювання праці усіх працівників, а також порядку застосуван­ня всіх інших норм. У Загальній частині КЗпП визначається одне з принципових питань — регулювання трудових відносин (сфера дії трудового законодавства).

Трудове законодавство регулює трудові відносини всіх осіб, які уклали з роботодавцем трудовий договір незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.

Загальна частина визначає загальні питання організації й засто­сування праці працівників попри галузеву належність, а також пред-

1 Система — від грецької: ціле, складене з частин. Система трудового права — об'єд­нання правових норм в єдине упорядковане ціле з їх одночасним розподілом на від­носно самостійні й водночас взаємопов'язані частини, на інститути та підінститути.

21

Система галузі трудового права

Загальна частина

Особлива частина

Інститути, що регулюють трудові відносини

Інститути, що регулюють

відносини, тісно пов'язані

з трудовими

Праце­влаштування

Гарантій та компенсацій­них виплат

Професійної

підготовки кадрів

(підвищення

кваліфікації)

на виробництві

Прав професійних

спілок у сфері праці

Трудового договору

Дисципліни праці

Трудових спорів

і порядку їх вирішення

Повноважень трудових колективів

Робочого часу і часу відпочинку

Охорони праці

Нагляду

і контролю

за дотриманням

трудового законодавства

Соціально-партнерських

угод

і колективного договору

Оплати праці

Нормування

праці

Матеріальної

відповідальності

сторін трудового

договору

Рис. 1.12. Система галузі трудового права

мет трудового права, суб'єктивний склад учасників трудових відно­син. До неї входять норми, що поширюються на всі суспільні відно­сини трудового права, норми, які визначають основні принципи й завдання правового регулювання праці, основні трудові права пра­цівників, недійсність умов договорів про працю, особливості регу­лювання праці деяких категорій працівників, співвідношення зако­нодавства України та міжнародних договорів у сфері праці.

22

Норми Особливої частини трудового права конкретизують поло­ження Загальної частини. Вони регламентують окремі види суспільних відносин та їх елементи, об'єднуючись в інститути та підінститути1.

Професор В. М. Лебедєв виокремлює Спеціальну частину. Вона об'єднує інститути, що регулюють особливості праці в окремих га­лузях господарювання2.

Варто врахувати, що в КЗпП є в окремі глави зі спеціальними нормами щодо праці жінок (гл. XII КЗпП), праці молоді (гл. XIII КЗпП), щодо пільг для працівників, які поєднують роботу з навчан­ням (гл. XIV КЗпП), які не є інститутами трудового права, конкре­тизують норми інституту. Для цих категорій працівників визначено особливості правового регулювання охорони їх праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку тощо. Не є самостійним інститутом і правові норми, що регулюють нормування праці (гл. VI КЗпП), во­ни є інститутом оплати праці.

Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізня­ти систему трудового законодавства, систему навчальної дисциплі­ни трудового права та систему науки трудового права (рис. 1.13).

Системи трудового права

Система галузі

трудового

права

Система

трудового

законодавства

Система науки

трудового

права

Система навчальної дисципліни

Рис. 1.13. Системи трудового права

Система трудового законодавства на відміну від системи трудо­вого права, складається з правових норм і є сукупністю нормативно-правових актів про працю. Система трудового права проявляється у трудовому законодавстві, яке є джерелом трудового права. Система трудового права співвідноситься з системою трудового законодавст­ва як зміст і форма.

Система науки та навчальної дисципліни своїм предметом має вивчення норм трудового права, правових зв'язків, проблем і тен-

1              Гриженко Е. М. Трудовое право: Учебник. — М.: ПБОЮЛ, 2001. — С. 17.

2              Див.: Лебедев В. М. Трудовое право: проблемы Общей части. — Томск, 1998. — С. 41.

23

денцій його розвитку. Система науки та система навчальної дисцип­ліни "Трудове право" будується, в основному, по системі галузі тру­дового права, але з нею не співпадає.

Система науки трудового права — це теоретичні погляди, суд­ження та висновки, які стосуються проблем правового регулювання суспільних відносин у сфері організації та застосування праці. Наука трудового права вивчає норми права та нормативні акти, досліджує і оцінює систему норм трудового права та нормативні акти з точки зору соціальної справедливості, демократизму. Порівнюється систе­ма трудового права України та інших держав і міжнародно-правове регулювання праці. Наука трудового права виявляє проблеми, що мають значення як для галузі трудового права, так і для науки тру­дового права. У системі науки трудового права теж виділяється За­гальна та Особлива частини. В Загальній частині розглядаються предмет, метод і система трудового права та інші питання. Особли­ва частина науки трудового права містить вчення щодо працевлаш­тування, трудового договору, міжнародно-правове регулювання праці та ін. Система науки трудового права та навчальної дисциплі­ни значно ширша за систему галузі трудового права та систему тру­дового законодавства.

Навчальна дисципліна "Трудове право України" поділяється на три частини: Загальну, Особливу і Спеціальну.

До Загальної частини навчальної дисципліни входить вивчення предмета, методу та системи трудового права, джерел та основних принципів правового регулювання праці, а також правовий статус суб'єктів трудового права та видів правовідносин у сфері трудового права.

З навчальною метою до Загальної частини програми включені права трудових колективів і професійних спілок у сфері праці та соці­ально-партнерські угоди. Ці інститути трудового права мають важ­ливе значення для вивчення усіх інститутів Особливої частини трудо­вого права.

Спеціальна частина навчальної дисципліни "Трудове право Ук­раїни" охоплює також вивчення міжнародно-правового регулюван­ня праці (зарубіжне трудове законодавство, порівняльне трудове право, міжнародне трудове право).

24

1.3. Розмежування трудового права від суміжних галузей права

До суміжних правових галузей належать галузі права, які мають схожі з трудовим правом предмет і метод правового регулювання. Се­ред них: право цивільне, адміністративне, право соціального забезпе­чення тощо.

У цивільному праві з працею пов'язані договори підряду, дору­чення, комісії; розмежування його від трудового права здійснюється за предметом договору; підляганням правилам внутрішнього трудо­вого розпорядку, а також за тим, хто зобов'язаний організувати пра­цю і охорону праці (рис. 1.14).

У трудовому праві управлінські форми організації не виходять за межі спільного процесу праці в організації. Відносини працівників мають характер виробничих, а не адміністративних відносин. Пред­метом трудового права є відносини щодо здійснення виконавчо-роз­порядчої діяльності державних органів. З адміністративним правом трудове право суміжно пов'язано, наприклад, наявністю працівни­ків, які навчаються без відриву од виробництва. Відносини ці регу­люються нормами адміністративного права, а надання пільг у зв'яз­ку з навчанням — трудовим законодавством.

Трудове право співвідноситься з правом соціального забезпечен­ня там, де йдеться про державне соціальне страхування. В КЗпП є спеціальна гл. XVII "Державне соціальне страхування", яка передба­чає його поширення на всіх працівників, визначає види забезпечен­ня за соціальним страхуванням. Саме ж забезпечення визначається нормами права соціального забезпечення.

Право соціального забезпечення регулює суспільні відносини, які виникають у процесі матеріального забезпечення громадян, якщо вони втратили працездатність або досягли пенсійного віку. Розмір матеріального забезпечення громадян залежить, як правило, від роз­міру заробітної плати й трудового стажу працівника.

Різниця між правом соціального забезпечення і трудовим правом полягає в тому, що: 1) предметом регулювання права соціального за­безпечення є суспільні відносини, які виникають внаслідок реалізації громадянами права на матеріальне забезпечення, а не права на пра­цю, проголошеного Конституцією України; 2) право соціального за­безпечення передбачає виплату грошових сум громадянам у вигляді

25

Розмежування трудового права від цивільного

Трудове право

Цивільне право

Предметом та основним змістом є процес праці

Предметом відносин є наслідок і продукт праці

Працівник виконує ту чи іншу роботу (за певним фахом, кваліфікацією, посадою)

Праця пов'язана з виконанням

конкретного індивідуального

завдання

Працівник стає членом

колективу, підпорядковується

правилам трудового розпорядку

Завдання виконується на власний ризик

Рис. 1.14. Розмежування трудового права від права цивільного

пенсії та допомоги зі спеціальних фондів; трудове ж право регулює оплату праці з фондів конкретної організації.

Існують відмінності і в методах правового регулювання. Так, право соціального забезпечення не має договірного характеру ви­никнення правовідносин.

Контрольні питання

Які суспільні відносини регулюються трудовим правом?

Поняття трудового права.

Сфери суспільних відносин, що є предметом трудового права.

Функції трудового права.

Які відносини тісно пов'язані з трудовими?

Які особливості методу трудового права?

Сфера регулювання трудових відносин.

Система трудового права як галузі права, науки та навчальної

дисципліни.

Чим система галузі трудового права відрізняється від системи

КЗпП?

26

Як розмежувати трудове право від суміжних галузей права?

У чому полягає відмінність трудового права від суміжних га­

лузей права?

Основні тенденції розвитку трудового права.

Теми рефератів

Тенденції розвитку трудового права України.

Правові проблеми удосконалення трудового законодавства.

Проблеми загальної частини трудового права.

Система трудового права і законодавства про працю.

Співвідношення трудового та цивільного законодавства Ук­

раїни.