2.2.   Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації

Значення встанов-              Кримінально-правова кваліфі-

лення фактичних об- кація взагалі не може відбутися, ставин справи для якщо не зібрана, не оцінена та про-кваліфікації діяння    цесуально не оформлена інформація

про фактичні обставини справи. З цьо­го приводу слушно зазначається, що відсутність події зло­чину виключає необхідність його кримінально-правової кваліфікації. Недостатність відомостей про об'єктивну сторону злочину нерідко позбавляє можливості здійснити таку оцінку1.

Звідси випливає значення для кваліфікації встановлен­ня фактичних обставин справи, виділення з них тих, які становлять фактичну підставу кваліфікації. Хоча встанов­лення фактичних обставин справи — це процесуальна, доказова діяльність, вона має безпосереднє відношення і до кримінально-правової кваліфікації, бо виступає її пе­редумовою. Встановлення фактичних обставин справи є не самоціллю, а підпорядковане, насамперед, меті кваліфі­кації діяння.

У часі встановлення фактичних обставин справи пере­дує кваліфікації. Остання здійснюється стосовно вже вста­новлених фактичних обставин. Однак, встановлюючи фак­тичні обставини справи, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя неодмінно «приміряють» їх до норм матеріального кримінального права, до можливої кримінально-правової кваліфікації. Якщо певні обстави­ни очевидно не мають кримінально-правового значення, то вони й не потребують процесуального закріплення. І, навпаки, аналіз обставин кримінальної справи, які вста­новлюються у процесі доказування, та їх оцінка, у свою чергу, можуть потягти уточнення чи зміну версій про мож­ливу кримінально-правову оцінку скоєного.

1 Даев В. Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. — С. 102.

Підстави кримінально-правової кваліфікації               65

Фактичні обстави-              При кваліфікації враховуються

ни справи, які вра- лише ті фактичні обставини, які

ховуються при ква- відповідають обов'язковим ознакам

ліфікації певного складу злочину. Перелік

обов'язкових ознак можна встано­вити на підставі аналізу кримінально-правової статті Особ­ливої частини, яка підлягає застосуванню. Доказуванню обов'язково підлягають ті фактичні ознаки злочину, які прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК. Лише такі ознаки мають кваліфікаційне значення, тільки від їх наявності залежить можливість застосування пев­ної кримінально-правової норми. Сукупність таких фактів становить так званий фактичний склад.

Наявність ознак, які у диспозиції статті Особливої части­ни КК прямо не вказані, презумується. Тому спеціально дово­дити їх наявність у ході розслідування і судового розгляду справи немає потреби. Так, звичайно встановлення фактич­них обставин справи не включає доказування наявності об'єк­та посягання. Його порушення визначається через заподіян­ня шкоди предмету чи потерпілому та суспільно небезпечні наслідки; ознаки загального суб'єкта посягання підлягають дослідженню лише тоді, коли є сумнів у тому, що особа досяг­ла встановленого законом віку, з якого може наставати кримі­нальна відповідальність, чи у її осудності тощо.

Кваліфікація може бути проведена тільки тоді, коли вста­новлені всі обов'язкові фактичні обставини справи, коли фактичний склад повний. Це передбачає наявність ознак, які характеризують кожний із елементів посягання — об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Неповно­та встановлення фактичного складу може або взагалі вик­лючити можливість юридичної оцінки скоєного, або ж тяг­не неправильну кваліфікацію. Аналіз опублікованої і місце­вої судової практики якраз свідчить, що переважна більшість помилок у кваліфікації саме і викликана поверховістю при дослідженні фактичних обставин справи.

Доказування фактич-        Встановлення фактичних обста-

них обставин справи,         вин кримінальної справи здійснюєть-

які враховуються                ся шляхом збирання, перевірки та

при кваліфікації   оцінки доказів. При кваліфікації мо-

5 — 6-529

66            Глава 2

жуть враховуватися лише ті фактичні обставини справи, які закріплені доказами, належно процесуально оформлені. Як вдало зазначав С. А. Тарарухін: що не встановлено і не дове­дено процесуально (не закріплено у відповідних процесуаль­них документах), не кваліфікується й матеріально1. Всі інші обставини справи, хоча б наскільки не були переконані осо­ба, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя у їх правдивості, вважаються неіснуючими до того часу, поки вони не перевірені у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Тому не можуть у ході кри­мінально-правової кваліфікації враховуватися анонімні по­відомлення, припущення і здогадки про те, що мало місце у дійсності, тощо.

Окремо слід зупинитися на використанні при кваліфі­кації даних, одержаних в результаті оперативно-розшуко-вої діяльності. Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність» матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі. Однак для того, щоб матеріали візуального спостереження, інформа­ція, отримана при негласному проникненні у жилі при­міщення чи знята з каналів зв'язку, агентурні повідомлен­ня тощо дані могли бути використані при кримінально-правовій кваліфікації, вони повинні або перевірятися слідчим шляхом, або ж бути одержані з відповідної санкції у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 8 вказаного Закону.

Встановлення фактичних обставин справи, збирання доказів переважно здійснюється слідчими органами. Од­нак це не є їх прерогативою. Доказами можуть бути відо­мості про факти, зібрані адвокатом при здійсненні ним своєї професійної діяльності (ст. 6 Закону України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру»). Крім того, ними є фак­тичні дані, отримані оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, Служби безпеки, Прикордонних військ, Управління державної охорони, спеціальними підрозділа­ми по боротьбі з організованою злочинністю МВС, спеці-

1 Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений: Учебное пособие. — К.: КВШ МВД СРСР, 1990. — С. 18.

Підстави кримінально-правової кваліфікації               67

альними підрозділами по боротьбі з організованою злочин­ністю та корупцією СБУ (ч. З ст. 15 Закону України від ЗО червня 1993 р. «Про організаційно-правові основи бороть­би з організованою злочинністю»).