3.3. Державні, регіональні та муніципальні програми використання та охорони земель

У ряді країн здійснення основних заходів щодо організації раціонального використання та охорони земель на основі державних, регіональних і муніципальних програм та методів державного управління земельними ресурсами (Land Management) взяла на себе держава, проводячи їх через спеціальні програми охорони навколишньої природного середовища, консервації та захисту фермерських земель тощо.

Лідером в цьому напрямку є США. Дана країна фінансує програми через Міністерство сільського господарства, Міністерство внутрішніх справ, Агентство з захисту навколишнього середовища, Армійський корпус інженерів Міністерства сухопутних сил. Тільки в 1996 р. федеральні витрати на програми в галузі консервації та охорони навколишнього середовища, які мають відношення до сільського господарства, по цих міністерствах і відомствам склали 6,74 млрд. доларів.

42

У системі МСХ діє спеціальна Служба охорони грунтів, раніше Ґрунтова служба (Soil Survey), подібна до нашої землевпорядної служби. Програми проводяться в наступних напрямках:

пряме фінансування проектів землевпорядкування (меліорації,

водопостачання, освоєння, консервації земель);

надання субсидій на впровадження фермерами природоохоронних

технологій,   компенсація   збитків   хліборобам   за   виведення   земель   з

господарського   використання,   залучення   фермерів   до   дотримання

визначених правил використання земельних і водних ресурсів на "умовах

згоди";

3) технічна, консультаційна і науково-інформаційна робота.

Крім того, бюджети штатів також виділяють кошти на здійснення програм.

Найбільш розповсюдженим на штатному і місцевому рівнях інструментом земельно-ресурсної політики є контроль за використанням земель. При цьому влада застосовує наступні методи регулювання:

встановлення      критеріїв      максимальних      рівнів      забруднення

навколишнього середовища в планах розвитку регіону;

зонування  території  для   встановлення   в   законодавчому   порядку

характеру її використання;

скупка у власність штату земель, які вимагають негайної консервації і

використання їх в якості місцевих рекреаційних ресурсів;

регулювання розміщення виробничих і транспортних об'єктів.

У випадку виділення територіальних зон, відомства штатів районують землі штату по визначеному функціональному використанню (наприклад, використання тільки для рекреаційних цілей, ведення сільського господарства, транспортного будівництва і т. і.). Базуючись на цьому місцеві влади мають можливість регулювати розміщення тих чи інших об'єктів на своїй території. Після прийняття з 1972 р. федерального закону "Про керування прибережними землями" (The Coastal Zone Management ACT) особливу роль у практиці стало відігравати регулювання використання прибережних (уздовж відкритих водойм — рік і озер) зон.