Суб'єкти

Відносини

Суб'єкт власності:

власності:

■*         суб'єкт -         *

Кабінет Міністрів України, Рада -

людина, сім'я,

суб'єкт

міністрів АР Крим, обласні, Ки-

об'єднання

ївська, Севастопольська міські та

громадян,

районні державні адміністрації, -

держава

органи місцевого самоврядув-

ання, фізичні та юридичні особи

Об'єкт власності | Рисунок 4.1. Логічна схема відносин власності на землю

Зміст права власності на землю включає три основні елементи

(рис.4.2.):               •

Володіння - первинний компонент власності, який базується на

законності фізичного контролю земельної ділянки, можливості її 'мати,

утримувати в господарстві, на балансі тощо. Володіння створює необхідні

передумови для реалізації двох інших правомочностей — користування і

розпорядження.    Можна    володіти    земельною    ділянкою,    але    не

користуватися нею. Користуватися землею, не володіючи нею, фактично

не можна. Для громадян і юридичних осіб володіння нерозривно пов'язане

з    обов'язком    використовувати    земельну    ділянку    по    цільовому

призначенню.

Користування - це використання об'єкту власності відповідно його

призначенню   за   бажанням   користувача   або   власника.   Володіння   і

користування можуть бути об'єднані в руках одного суб'єкта або поділені

між різними суб'єктами.

Розпорядження - це все узагальнюючий, вищий спосіб реалізації

відносин між об'єктом і суб'єктом власності, а саме - це право вирішувати,

яким «ином і ким може бути використана земельна ділянка та одержаний

від неї дохід.

50

Функції права власності

Володіння -

фактичне      володіння землею шляхом:

відведення ділянки на

місцевості;

перенесення в натуру

проектів землеустрою;

-               створення    зон    з

особливими    умовами

використання;

закладання межових

ліній, знаків, парканів;

охорони від посягань

на ділянку            

Користування -

вилучення із землі корисних властивостей або доходу шляхом:

-               вільного господарювання;

-               раціональної    організації

території;

-               захисту земель від процесів

руйнування,   забруднення   і

зараження шкідниками;

-               використання  наявних  на

ділянці     загальнопоширених

корисних    копалин,    торфу,

води тощо            

Розпорядження -

Визначення   юридичної долі ділянки шляхом:

переведення  з однієї

категорії в іншу;

встановлення певного

порядку користування,

забудови  ділянки  та

інше;

зміни складу осіб -

власників і користувачів

ділянки;

відчуження;

надання в оренду тощо

-        Рисунок 4,2. Структура правя власності на землю

В зарубіжній теорії та практиці поняття власності включає додатково * ще 8 елементів:

право на дохід, який дає реалізація користування і розпорядження

землею;

право' на відчуження, споживання, витрачання за власним бажан­

ням;

гарантія від експропріації або право на безпеку;

право передавати земельні ділянки;

безстроковість володіння;

заборона використовувати землю на шкоду іншим людям;

можливість вилучення ділянки за оплату неповернутого боргу;

залишковий принцип, а саме - існування норм і правил, які забез­

печують відновлення порушених прав.

Таким чином, поняття "власність" перетворюється в комплекс прав. Разом з тим, в кожному конкретному випадку право власності в Україні включає в себе далеко не всі названі компоненти, а лише деякі з них у ви­значених поєднаннях. В поняття власності включають, крім прав, ще інте­реси і вигоди, пов'язані з володінням землі. Таким чином, можливе існу­вання біля 150 варіантів прав власності, які необхідно враховувати при її віднесенні до приватної, комунальної, державної або спільної.

Всі функції власності на землю поділяються на основні і спеціальні, а саме властиві всім елементам відносин, і які мають специфічні особливо­сті залежно категорії земель і умов їх використання. До основних загаль­них прав власників землі відноситься право здій-снювати або не здійсню­вати певні дії у відношенні до земельної ділянки. Загальні права і обов'яз­ки власників земельних ділянок приведені на рис. 4.3.

51

Права

Власник землі

Обов'язки

Володіти, користуватись і розпоряджатись ділянкою

Самостійно господарювати на землі

Викристовуваи наявні

а ділянці загальнопошярені

корисні копалини, воду, ліс

Обмеження прав

Особливий режим

використання земель у межах охоронних зон

Нести відповідальність за утр­

имання земельної ділянки та

ризик п псування               

Забезпечувати використання зе­мельних ділянок за цільовим призначенням, підвищувати' ро­дючість грунті» та зберігати ін­ші корисні властивості землі

Власності на посіви і насад­

ження сільськогосподарсь­

ких та інших культур, на

вироблену сільськогоспо-

дарську продукцію           

Обмежені посіви деяких культур поблизу сортоділянок або на схилах

Застосовувати

природоохоронні технології та

дотримуватись вимог

законодавства про охорону

довкілля

Споруд.кувата жилі

будинки, виробничі будівлі

та споруди           

Проводити меліоративні

роботи  

Заборона

розорювання

земель поблизу

водоймі

застосування

отрутохімікатів

Своєчасно сплачувати земельний податок

Здійснювати заходи з охорони земель

Залишаючись власни-ком, передавати іншим    особам право володіння, -користування

Вносити у статутний капітал вартість права

Заборона

діяльності на

землях, які

перебувають під

особливою

охороною            

Своєчасно надавати дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів

При будівництві враховувати діючі норми і правила

На відшкодування вартості і Збиткіа при вилученні діл-

Не порушувати права та

інтереси піших власників і

землекористувачів            

Огороджувати ділянку, оберігати її від зазіхань

Дотримуватись порядку

використання лісових угідь,

водойм та інших об'єктів

природи               

Зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем, схилові землі обробляти поперек схилу тощо

Рисунок 4.3. Загальні,права і обов'язки власників земельних ділянок

52

Об'єм і зміст спеціальних прав і обов'язків визначається цільовим призначенням земельної ділянки, особливостями правового статусу власника та іншими обставинами.

Особливості земельних ділянок обумовлюються двома ознаками, категорією земель і господарським станом. Наприклад, на землях особливо охоронних територій господарська діяльність суттєво обмежується або повністю виключається. Недопустимо використовувати ріллю під забудову або посадку лісу. Стан земель у більшості випадків залежить від господарської діяльності людей. Статус власників землі залежить від мети її використання. Обставини, які впливають на права власників, мають різний характер; зміна статусу території, на якій розміщена земельна ділянка, виникнення суспільної потреби в даній ділянці тощо.

Правовий статус власників землі - юридичних осіб визначається їх статусом.

Поряд із правом власності в процесі обігу землі необхідно врахувати і обмежені речові права на земельні ділянки, зокрема, сервітути. Такі права на землю належать особам, які не будучи її власниками, мають можливість в тому чи іншому об'ємі використовувати чужі земельні ділянки у своїх інтересах без посередників. Сервітути прив'язані до земельної ділянки, а не до власника і зберігаються із зміною власника.

Для забудованих земельних ділянок встановлюються також публічні сервітути, відповідно до яких власники земельних ділянок повинні забезпечити:

безперешкодне     і     безплатне     використання     місць     загального

користування (пішохідні та автомобільні дороги, об'єкти інженерної

інфраструктури тощо);

можливість розміщення на ділянці межевих та геодезичних знаків, а

також і під'їздів до них;

можливість доступу на ділянку відповідних комунальних служб для

ремонту   об'єктів   інфраструктури,   яка   існувала   на   час   передачі

земельної  ділянки  у  власність.  Зміна  названих  і  введення  нових

публічних сервітутів як і інших речових прав можливо лише на основі

законодавства України та взаємної згоди (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Комплекс речових прав на земельні ділянки