2.1.4. Загальні висновки

1. Взагалі молоді працівники у межах професійної адаптації проходять адаптацію до зовнішніх особливостей міліцейської служби, до специфіки змісту конкретної спеціальності, а також до колективу підрозділу.

2. Найрозповсюдженішими труднощами, з якими зустрічаються молоді працівники ОВС, це труднощі адаптації до специфіки змісту конкретної спеціальності, пов’язані із їх недостатньою професійною підготовкою. В основі цих труднощів, на наш погляд, лежить суперечливість між новими професійними вимогами, умовами діяльності та низьким рівнем сформованості практичних знань, умінь та навичок.

3. Одним із шляхів вирішення даної суперечності більшість молодих працівників бачать у звертанні за допомогою до більш досвідчених працівників та керівництва підрозділу. Треба відмітити, що цей шлях передбачає деяке зміщення відповідальності за вирішення даної проблеми з самого працівника на інших осіб. Наслідком цього може бути, з одного боку, виникнення не зовсім свідомого відчуття того, що від молодого працівника майже нічого не залежить, яке пов’язане із розчаруванням у своїх можливостях та майбутній професійній діяльність взагалі. З другого боку, необхідність звертатися за допомогою до інших працівників викликає нові труднощі, пов’язані із недостатньою здатністю молодих працівників встановлювати контакти із незнайомими людьми, їх низьким рівнем комунікативних навичок.

Випадки, коли досвідчені працівники не можуть чи не бажають надати відповідну допомогу, можуть призводити до звинувачення молодими працівниками колективу підрозділу та системи ОВС в цілому у власних труднощах. За даними дослідження така тенденція існує: більшість респондентів пов’язують причини власних труднощів професійної адаптації в основному із зовнішніми (об’єктивними) факторами, які від них не залежать.

Таким чином, труднощі професійної адаптації молодих працівників та фактори, що лягли в їх основу, пов’язані між собою: необхідність подолання одних труднощів викликає нові.

4. Основними факторами, що впливають на успішність професійної адаптації молодих працівників, є:

– фактори, пов’язані із підтримкою, розумінням та допомогою в адаптації з боку колективу та керівництва підрозділу, наявність досвідченого наставника;

– організація процесу навчання за місцем роботи;

– особливості професійної мотивації молодих працівників;

– рівень розвитку професійно важливих якостей, зокрема соціальної зрілості та комунікативності;

– особистості ставлення родини працівника до його роботи.

Дослідження діяльності кадрового апарату системи ОВС (на основі опитування працівників та аналізу нормативних документів) показало, що сьогодні єдиним засобом супроводження професійної адаптації молодих працівників в органах внутрішніх справ є система наставництва. Діяльність наставників в ОВС (накази МВС № 367 від 12.06.92, та №58 відт 31.01. 96) спирається в першу чергу на принципи спадкоємництва, зберігання традицій, що дозволяє здійснювати ефективний вплив колектива на особистість. Але ж часто діяльність наставників є немотивованою та виконується формально, має складну систему звітності. Крім того, термін діяльності наставника скоротився від одного року до шести місяців, в той час як більшість порушень дисципліни в органах внутрішніх справ скоюється зараз в період так званої «вдаваної адаптації» – працівниками із стажем роботи до 5 років. Очевидно, що необхідні заходи з оптимізації системи передачі досвіду й контролю над молодими працівниками, соціально-психологічного забезпечення процесу професійної адаптації молодих працівників.

Необхідно підкреслити, що не існує єдиних критерієв об’єктивної оцінки ефективності роботи наставника, системи показників успішності наставництва в підрозділах ОВС з урахуванням їх специфіки.