7. ПОСЕРЕДНИЦТВО В ХАБАРНИЦТВІ

Посередництвом у хабарництві називається пособництво в укладанні угоди дачі-одержання хабара шляхом передачі предмета хабара від хабародавця посадовій особі, яка одержує хабар. Посередником називається особа, яка за дорученням хабародавця чи посадової особи, що одержує хабар, безпосередньо передає предмет хабара.

Посередництво в хабарництві від інших форм пособництва у дачі чи одержанні хабара відрізняється тим, що посередником є особа, яка, діючи за дорученням того, хто дає хабар чи того, хто одержує хабар, безпосередньо передає предмет хабара, усвідомлюючи при цьому характер вчинюваних дій. Дії такої особи кваліфікуються за відповідною частиною ст. 169 КК незалежно від того, чи одержала вона за посередництво винагороду чи ні.

Дії особи, яка іншим чином сприяла у вчиненні злочину тому, хто дав чи одержав хабар, або організувала цей злочин, або підмовила до його вчинення І одночасно виконувала посередницькі функції, кваліфікуються як співучасть у дачі чи одержанні хабара. При цьому кваліфікація дій співучасників вирішується з урахуванням спрямованості його умислу, виходячи з того, в чиїх інтересах, на чиїй стороні і за чиєю ініціативою — того, хто дав чи того, хто одержав хабар, — він діяв. Додатково кваліфікувати дії такої особи за ст. 169 КК не потрібно.

Таким чином, посередництво в хабарництві є особливим видом співучасті в хабарництві незалежно від того, кому сприяє посередник — хабародавпеві чи посадовій особі, яка одержує хабар.

Занадто принижують соціальну небезпечність посередництва в хабарництві В.А. Клименко, М.І, Мельник та М.І. Хавронюк, називаючи його "свого роду причетністю до посадового злочину".

За ст. 169 КК кваліфікується лише таке сприяння дачі-одержанню хабара, яке полягає у безпосередній передачі хабара від хабародавця посадовій особі. Всі інші способи і форми пособництва угоді дачі-одержання хабара кваліфікуються за статтями 19 І 168 чи ст. 170 КК як пособництво хабарництву.

Дії уявних (гаданих) посередників, які підмовляють ха-бародавців дати хабар і отримують від них гроші або цінності нібито для передачі посадовій особі, а насправді привласнюють їх, кваліфікуються за статтями 19 і 170 КК як підмовляння до дачі хабара, а хабародавців — за статтями 17 і 170 КК як замах на дачу хабара.

Дії посередника, що передає за попереднім зговором з хабародавцем викрадені державні чи громадські кошти посадовій особі, слід кваліфікувати за статтями 19 і 84, а також за ст. 169 КК як посередництво в хабарництві і спів-участь у розкраданні державного чи колективного майна.

Посередництво в хабарництві з використанням особою своїх посадових повноважень або вчинене повторно, або особою, яка раніше судилася за хабарництво, кваліфікується за ч. 2 ст. 169 КК як вчинене за обтяжуючих обставин.

Посередництво в хабарництві визнається повторним, якщо воно було вчинене особою, яка вже раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 168—170 КК (ч. 5 ст. 164 КК)

За ч. 2 ст. 169 КК кваліфікується також вчинення посередництва в хабарництві особою, яка раніше судилася за хабарництво і з якої ще не знято (не погашено) судимість за попередній злочин, передбачений однією із статей 168— 170 КК. Ця кваліфікуюча ознака посередництва в хабарництві є повторністю — рецидивом.

Два різновиди повторності в одній кримінально-правовій нормі не мають обгрунтувань, оскільки один з них завжди охоплює інший.

Посередництво в хабарництві з використанням винною особою свого посадового становища кваліфікується за ч. 2 ст. 169 КК лише у випадках, коли ця особа вчинює такі дії, які вона може вчинити лише завдяки своїм посадовим правам І повноваженням. Якщо ж посадова особа вчинює дії, які не пов'язані з її службою, то ці дії не можуть вважатися такими, що вчинені посадовою особою, і кваліфікуватися за статтями 168 і 169 КК.