§ 2. Детермінанти необережної злочинності

Аналіз стану розробки проблем детермінації необережної злочинності у кримінології дає підстави стверджувати, що вони належать до найменш досліджених. Оскільки необережна злочинність співвідноситься зі злочинністю в цілому як особливе і загальне, характеристика детермінант всієї злочинності поширюється і на чинники необережних злочинів. До загальних факторів, що обумовлюють необережну злочинність, можна віднести суперечності соціального, економічного, морального, правового, управлінського характеру, які визначають криміногенну ситуацію у суспільстві в цілому.

1 Див.: Пояснювальна записка до звіту про наглядову діяльність територіального управління Держнаглядохоронпращ по Київській області та м. Києву за 1999 рік.

138

Разом з тим, відносна самостійність необережної злочинності та її специфіка викликають потребу виокремлення чинників, що детермінують цей вид злочинності. З урахуванням специфіки механізму необережних злочинів, їх ситуаційного характеру, а головне, кримі-'ногенного навантаження ситуацій їх вчинення, під детермінанта-\ми необережних злочинів слід розуміти взаємопов'язану сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, що суперечать вимогам громадської безпеки, та пов'язані з дефектами особистісних властивостей правопорушників, а також існуючими традиціями, звичками в індивідуальній та груповій поведінці.

До основних особливостей детермінант необережних злочинів Треба віднести наступні:

1) для цієї категорії діянь є характерним більш тісний зв'язок йіж негативними зовнішніми факторами і вчиненим злочином. Так, Збільшення джерел підвищеної небезпеки або швидкостей руху на автошляхах без вжиття відповідних заходів безпеки викликає зростання зазначених злочинів;

2) необережні злочини у більшості випадків вчиняються особами зі значно меншими соціально-психологічними дефектами порівняно з умисними злочинцями, а це ускладнює профілактичну роботу з такими особами;

3) серед суб'єктивних чинників, що зумовлюють необережні злочини, значну кількість становлять такі, які можна визначити як детермінанти необережної поведінки взагалі, а саме: неуважність, недалекоглядність, безтурботність, легковажно-безвідповідальне ставлення до інтересів інших осіб, бажання виконати завдання ''будь-якою ціною", протиставлення відомчих інтересів державним, Ігнорування правил безпеки під виглядом "інтересів виробництва" тощо.

Криміногенні ситуації вчинення необережних злочинів породжуються певними обставинами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До них належать:

— обмеженість матеріальних ресурсів суспільства, що перешкоджає виконанню всіх необхідних заходів щодо ліквідації небезпечних властивостей ситуацій, знарядь і засобів (будівництво якісних шляхів сполучення, запровадження автоматизованих систем безпеки на виробництві тощо);

— недостатній рівень наукових знань у галузі безпечного використання техніки;

— неповнота і недосконалість норм, що регулюють безпеку виробництва;

139

— використання несправних технічних засобів суб'єктами господарювання, відсутність відповідної ремонтної бази;

— недостатній контроль за правильністю використання техніки, засобів сигналізації тощо;

— спотворене уявлення про допустимість порушень норм і правил техніки безпеки.

Наведений перелік детермінант не є, звичайно, вичерпним і може бути доповнений та конкретизований стосовно різних видів необережних злочинів. Так, головним чинником автотранспортних злочинів є грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме: перевищення швидкості; керування транспортним засобом у нетверезому стані; виїзд на смугу зустрічного руху; керування несправним транспортом; перехід через проїзну частину у невстанов-леному місці. Крім того, вагомими факторами зазначених злочинів є незадовільний стан покриття автомобільних доріг, відсутність знаків та дорожньої розмітки, недоліки в проведенні технічних оглядів автомобілів, слабка пропаганда правил дорожнього руху серед населення тощо.

Аналіз необережних злочинів необережних злочинів на виробництві показує, що їх чинниками найчастіше слугують: порушення трудової і технологічної дисципліни; залучення до роботи працівників без попереднього медичного обстеження та перевірки знань з питань охорони праці; порушення вимог техніки безпеки під час експлуатації устаткування, його незадовільний стан; конструктивні недоліки механізмів та обладнання; ігнорування засобів індивідуального захисту тощо.

До типових факторів, які призводять до загибелі людей на пожежах, слід віднести необережне поводження з вогнем, нетверезий стан потерпілих, залишення малолітніх дітей без нагляду і т. п.